Рішення № 137241505, 09.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2599/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за основною сумою боргу, відсотками та пенею,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики № 79954213 від 24 травня 2024 року в розмірі 23385,60 гривень, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 7000,00 грн; сума заборгованості за відсотками за період 24 травня 2024 року по 06 липня 2024 року 2399,60 грн; сума заборгованості за пенею за період 07 липня 2024 року по 18 вересня 2024 року 13986,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 24 травня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79954213, який підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 87606 строком на 30 днів до 22 червня 2024 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки, що становить 0,83 % в день, а за понадстрокове користування позикою встановлена процентна ставка 2,70 % в день. 27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконує, заборгованість не сплачує. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

05 травня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов, у якому фактично позовні вимоги визнав частково. Проти стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000,00 грн не заперечив. Однак заперечив щодо стягнення відсотків та пені, покликаючись на те, що відсотки за користування кредиту були нараховані з порушенням вимог пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». /а.с.83-86/.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому позов підтримав, зазначивши, що стягнення відсотків та пені передбачено умовами кредитного договору, який відповідач підписав добровільно, і тому просить позов задовольнити /а.с.89-101/.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін не надходило, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 24 травня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79954213, який підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 87606 /а.с.6-9/.

За умовами договору позики № 79954213 від 24 травня 2024 року позикодавець зобов`язувався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк для задоволення власних потреб шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2.1. договору позики № 79954213 від 24 травня 2024 року передбачено, що сума позики становить 7000 грн.

Згідно з пунктами 2.2., 2.3 договору позики № 79954213 від 24 травня 2024 року строк дії позики - 30 днів, дата повернення позики 22 червня 2024 року.

Відповідно до пункту 2.3 договору позики № 79954213 від 24 травня 2024 року, протягом строку дії договору діє фіксована процентна ставка, що становить 0,83 % в день, а за понадстрокове користування позикою встановлена процентна ставка 2,70 % в день. Ставки визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору.

Відповідно до пункту 17 договору позики № 79954213 від 24 травня 2024 року сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства. Позичальник несе повну відповідальність перед позикодавцем за повернення позики, сплату процентів та належне виконання зобов`язань за цим договором усім своїм майном.

З розрахунку заборгованості за договором про надання позики № 79954213 від 24 травня 2024 року, вбачається, що відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконує. В зв`язку із чим станом на 09 вересня 2025 року заборгованість відповідача складає 23385,60 гривень, а саме: сума заборгованості за основною сумою боргу 7000,00 грн; сума заборгованості за відсотками за період 24 травня 2024 року по 06 липня 2024 року 2399,60 грн; сума заборгованості за пенею за період 07 липня 2024 року по 18 вересня 2024 року 13986,00 грон. /а.с.12/.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого фактор передає (відступає) клієнту за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників /а.с.24-29/.

Згідно з пунктом 1.1. договору факторингу № 27/03/25, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку№1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору факторингу № 27/03/25, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

26 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників № 14 від 26 серпня 2025 року за Договором факторингу № 27/03/25 від 27 березня /а.с.30/

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 14 від 26 серпня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання позики № 79954213 в сумі 23385,60 гривень, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 7000,00 грн; сума заборгованості за відсотками 2399,60 грн; сума заборгованості за пенею 13986,00 грон /а.с.32/.

29 серпня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» оплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму в розмірі 5681533,24 грн. за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 27/03/25, що підтверджується платіжною інструкцією № 96 /а.с.31/.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин 1,3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини 1 статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з частиною 1 статті 1085 ЦК України якщо фактор пред`явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред`явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечив факту укладання ним договору позики № 79954213 від 24 травня 2024 року, а також, визнав заборгованість перед позивачем за основною сумою боргу в розмірі 7000,00 грн, а відтак, вимоги в частині стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У пунктах 2.2., 2.3 договору позики № 79954213 від 24 травня 2024 року сторони договору чітко погодили, що строк дії позики - 30 днів, дата повернення позики 22 червня 2024 року.

При цьому, умовами вказаного договору позики не передбачено порядок продовження строку його дії, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про ініціювання позичальником продовження строку дії такого договору.

Пунктом 2.3 договору позики № 79954213 від 24 травня 2024 року передбачено, що протягом строку дії договору діє фіксована процентна ставка, що становить 0,83 % в день, а за понадстрокове користування позикою встановлена процентна ставка 2,70 % в день. Ставки визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору.

У пункті 4 договору позики № 79954213 від 24 травня 2024 року передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дату отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором.

ОСОБА_1 не заперечив, що він договірні зобов`язання за договором позики належним чином не виконував, що призвело до виникнення у нього заборгованості за цим договором.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання позики № 79954213 від 24 травня 2024 року така становить 23385,60 гривень, а саме: сума заборгованості за основною сумою боргу 7000,00 грн; сума заборгованості за відсотками за період 24 травня 2024 року по 06 липня 2024 року 2399,60 грн; сума заборгованості за пенею за період 07 липня 2024 року по 18 вересня 2024 року 13986,00 грон.

Як убачається зі зазначеного розрахунку заборгованості, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_2 нараховувало відсотки за користування кредитними коштами до 06 липня 2024 року.

При цьому, заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 1684,90 грн нараховано до 22 червня 2024 року, тобто в межах строку кредитування, за процентною ставкою 0,86 % в день (що становить в грошовому еквіваленті 58,10 грн в день), що відповідає умовам договору позики № 79954213 від 24 травня 2024 року, а відтак свідчить про правомірність нарахування такої.

Також, з розрахунку заборгованості убачається, що ОСОБА_1 21 червня 2024 року частково погасив ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за відсотками, оплативши 813,40 грн.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зазначено, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Отже, право ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нараховувати відсотки за користування позикою припинилося зі спливом строку дії договору після 23 червня 2024 року, і тому товариство не мало права нараховувати відсотки за користування позикою за період з 23 червня 2024 року по 06 липня 2024 року.

Ураховуючи, що договір позики № 79954213 від 24 травня 2024 року укладено до 22 червня 2024 року, суд приходить до висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося, і тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками лише за період з 24 травня 2024 року по 22 червня 2024 року в розмірі 871,50 грн (1684,90 грн - 813,40 грн = 871,50 грн).

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені.

Зі змісту позову та матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13986,00 грн за Договором позики № 79954213 від 24 травня 2024 року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов`язання за Договором позики № 79954213 від 24 травня 2024 року.

Висновки суду.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: вимога про стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7000,00 грн підлягає задоволенню у повному обсязі, вимога про стягнення відсотків за користування кредитом підлягає частковому задоволенню, а у задоволені вимоги про стягнення пені слід відмовити. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 7000,00 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 871,50 грн, всього 7871,50 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати у справі складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн /а.с.75/.

Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволенні частково, а саме з відповідача було стягнуто 7871,50 грн. боргу, що складає 33,6 % від суми в розмірі 23385,60 грн, про стягнення якої позивач просив у позові, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 894,50 грн. судового збору (894,50 грн = 2662,40 грн : 100% х 33,6%), в іншій частині витрати зі сплати судового збору слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за основною сумою боргу, відсотками та пенею задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 7000 гривень 00 коп. заборгованості за основним боргом, 871 гривню 50 заборгованості за процентами та 894 гривні 50 коп. судового збору. Всього стягнути - 8766 (вісім тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 00 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ).

Суддя:

Оригінал рішення.