Рішення № 137241460, 03.06.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №462/8248/25

Провадження №2/442/372/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ТзОВ « П-транс»

третьої особи Дудко С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дрогобичі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « 1-Тревелс» , Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс» за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « 1-Тревелс» , Товариства з обмеженою відповідальністю «П-Транс» за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20 серпня 2025 року через сайт blablacar.com.ua посередник Товариство з обмеженою відповідальністю « 1-Тревелс» ним було здійснено бронювання автобусних квитків № 41112723 на рейс перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс « зі Львова до Кракова. Рейс мав відбутися 1 вересня 2025 року о 23:00 год. Було придбано три квитки на суму 3900 грн. ( по 1300 грн. за кожного пасажира) для ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Однак, після посадки в автобус приблизно через 5 хвилин руху, водій висадив пасажирів, заявивши, що у двох дітей ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) продовжені закордонні паспорти, і що з такими документами вони не можуть їхати. Такі обмеження не були зазначені, ні в умовах користування, ні у договорах ( публічних афертах) blablacar чи « П-Транс». Продовжені закордонні паспорти є чинними документами для перетину кордону, це підтверджується тим, що пізніше ті ж особи без проблем перетнули кордон іншим перевізником. Водій пообіцяв, що кошти будуть повернуті, і видав флаєр із номером телефону для зв`язку з « П-Транс». Він неодноразово намагався зв`язатися з « П-Транс», однак його звернення залишилися без відповіді. Після довгого ігнорування, представник « П-Транс» відповів на його звернення та відмовив у поверненні коштів, мотивуючи це тим, що їхня компанія « не перевозить осіб з продовженими паспортами.»

Такою протиправною поведінкою відповідачів пасажирам ( третям особам) заподіяну моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 20000 тисяч гривень.

У зв`язку з ненаданням послуг перевезення згідно квитків треті особи змушені були докладати додаткових зусиль для організації проїзду за призначенням, для пошуку іншого перевізника, змушені були придбати інші квитки на рейс іншого перевізника. Це потребувало додаткових зусиль і матеріальних витрат. Протиправна і несправедлива поведінка відповідачів створила для них моральні страждання і приниження гідності.

Просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «I-Тревелс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «П-Транс» на користь ОСОБА_1 3900 грн. майнової шкоди та стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «I-Тревелс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «П-Транс» і моральну шкоду в розмірі 20000 грн., а саме на користь ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн., на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в розмірі 6000 грн. кожному. Стягнути з відповідачів і судові витрати.

16 грудня 2025 року ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.

31.12.2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс» Башуцького І.Я. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки такі є безпідставними. Зазначає, що позивач не здійснював оплату квитків, не укладав договору перевезення, не був пасажиром автобуса, а відтак відсутні будь-які підстави вважати, що його права чи законні інтереси порушено. Крім того просить стягнути витрати на правничу допомогу, попередній розрахунок суми витрат становить 10000 грн.

31.12.2025 року позивач ОСОБА_1 надав додаткові пояснення у справі.

08.01.2026 року позивач ОСОБА_1 надав відповідь на відзив відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс», де зазначив, що твердження відповідача про необізнаність, що жодна особа не повідомила про обставини справи, про неможливість ідентифікації автобуса, щодо не укладення позивачем договору перевезення та не здійснення оплати, твердження про відсутність доказів є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

13.01.2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «I-Тревелс» Коротич А.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення шкоди з ТзОВ « 1-Тревелс» та визначити останнього неналежним відповідачем, оскільки товариство надає посередницькі послуги з оформлення продажу квитків на підставі укладених агентських договорів з перевізниками, туроператорами, автостанціями, тощо. Співвідповідач не є безпосереднім перевізником, не є власником транспортних засобів та не є стороною Договору перевезення. Сфера відповідальності товариства перед споживачем обмежується діяльністю щодо оформлення продажу квитка, своєчасне інформування щодо скасування рейсу, зміни розкладу руху, нумерації рейсів або інших змін на рейсах, що виконується перевізником, є його обов`язком. Вважає, що обов`язки визначені Договором товариством були виконано в повній мірі, а оскільки товариство не є стороною Договору перевезення, відтак не несе відповідальність за ненадану визначеним пасажиром послугу перевезення перевізником та не має зобов`язань перед пасажирами, безпосередньо перед третіми сторонами.

19.01.2026 року позивач ОСОБА_1 надав відповідь на відзив відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «I-Тревелс», де зазначив, що твердження відповідача про відсутність у нього обов`язків перед споживачем є безпідставним, оскільки порушення права споживача виникло не лише на етапі перевезення, але й і на етапі повернення коштів. Вважає, шо споживач має право на отримання оплаченої послуги, повернення коштів у разі ненадання послуги, відшкодування моральної шкоди. Відмова товариства у поверненні коштів після ненадання послуги перевезення є порушенням прав споживача, відтак вважає, що за таких обставин наявні правові підстави для солідарної відповідальності відповідачів перед споживачем.

04 березня 2026 року ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, відповідях на відзив , просить задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс», в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить надісланий на адресу суд відзив на позовну заяву.

Представник відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «I-Тревелс», Коротич А.А. в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги позивача підтримала, просить задоволити у повному обсязі. Зазначила, що позивач купив для неї та її дітей квитки на автобус Львів- Краків. Однак після посадки в автобус приблизно через 5 хвилин руху, водій висадив їх з автобуса посеред траси, заявивши, що у її двох дітей ( Луки та ОСОБА_6 ) продовжені закордонні паспорти, і що з такими документами вони не можуть їхати. Хоч в подальшому з іншим перевізником по таких документах вона все ж таки переїхала кордон. Вважає, що їм заподіяну моральну шкоду, оскільки було заподіяно моральні страждання, так як опинившись у незнайомому місці, з важким багажем, змушена була шукати інший транспорт, щоб встигнути на авіарейс з Кракова.

Треті особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.08.2025 через сайт blablacar.com.ua ( посередник ТОВ « 1- Тревелс» ) позивач ОСОБА_1 здійснив бронювання автобусних квитків № 41112723 на рейс перевізника ТОВ « П-Транс» зі Львова ( Автостанція №8) до Кракова ( автовокзал Краків)

Згідно квитанції № Е5РН-4Е14-9Р4В-МВ5С від 20.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_7 було здійснено оплату у сумі 3 900 грн. одержувачу ТОВ « 1-Тревелс»

Встановлено, що платформа https://www.blablacar.com.ua/, дійсно, управляється Товариством з обмеженою відповідальністю «І-Тревелс».

Згідно з Агентським договором № ПК-ПТС-21096-30-12-21 співвідповідач надає посередницькі послуги з оформлення продажу квитків на підставі укладених агентських договорів з перевізниками, туроператорами, автостанціями, тощо. Співвідповідач не є безпосереднім перевізником, не є власником транспортних засобів та не є стороною Договору перевезення. Сфера відповідальності Співвідповідача перед Споживачем обмежується діяльністю ТОВ «І-Тревелс» щодо оформлення продажу квитка. Своєчасне інформування щодо скасування рейсу, зміни розкладу руху, нумерації рейсів, або інших змін на рейсах, що виконуються Перевізником, є обов`язком Перевізника.

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з п.3 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з п.1 ч.2ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 910 ЦК України встановлено, що за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення,а вразі здавання багажу -також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу -також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства.

Таким чином, позивачем доведено те, що ТОВ « П-Транс» не виконала свої зобов`язання за договором перевезення, не надала належним чином послугу з перевезення, що призвело до того, що треті особи не змогли скористатись придбаними квитками та реалізувати послугу з перевезення, яку надавав відповідач ТОВ « П-Транс».

Судом встановлено, що ТОВ «І-Тревелс» є неналежним співвідповідачем, оскільки платформа https://www.blablacar.com.ua/, дійсно, управляється Товариством з обмеженою відповідальністю «І-Тревелс». Тим не менш, згідно з Агентським договором № ПК-ПТС-21096-30-12-21 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «І-Тревелс» надає посередницькі послуги з оформлення продажу квитків на підставі укладених агентських договорів з перевізниками, туроператорами, автостанціями, тощо.

Останній не є безпосереднім перевізником, не є власником транспортних засобів та не є стороною Договору перевезення. Сфера відповідальності Співвідповідача перед Споживачем обмежується діяльністю ТОВ «І-Тревелс» щодо оформлення продажу квитка. Своєчасне інформування щодо скасування рейсу, зміни розкладу руху, нумерації рейсів, або інших змін на рейсах, що виконуються Перевізником, є обов`язком Перевізника.

Згідно зі статтею 295 Господарського кодексу України (надалі «ГК України») комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто. Відповідно до ст. 303 ГК України комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб`єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків, якщо інше не передбачено агентським договором.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що сфера відповідальності Агента перед Споживачами обмежується діяльністю Агента пов`язаною з наданням Послуги з оформлення продажу пасажирського квитка, а також своєчасним і достовірним інформуванням Споживача щодо умов перевезення.

З огляду на вищезазначене, обов`язки, визначені Договором, виконані ТОВ «І-Тревелс» в повній мірі.

Відповідно до ст.ст. 908, 910 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка.

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін. Усе зазначене свідчить про те, що Співвідповідач не є стороною Договору перевезення, не несе відповідальність за ненадану визначеним пасажирам послугу перевезення Перевізником та не має зобов`язань перед пасажирами, безпосередньо, перед Третіми сторонами.

Згідно з Висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Також Верховний суд резюмував, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 ст. 22 ЦК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 3-4 ст. 22 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також частиною 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З огляду на положенняст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 2ст.78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.89ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено заподіяння йому матеріальної шкоди, внаслідок невиконання відповідачем договору перевезення, оскільки зі змісту долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що саме позивачем були здійснено замовлення квитків, саме позивачем здійснювалася переписка з перевізником, щодо повернення коштів сплачених за придбання квитків.

Відтак, вимоги щодо відшкодування вартості квитків в розмірі 3900 грн. підлягають до часткового задоволення та стягненню саме з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс», яке є стороною договору перевезення.

Стосовно відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо визнає підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що через протиправну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю «П-Транс», позивач змушений був докладати додаткових зусиль для організації доїзду за призначенням третіми особами, для пошуку іншого перевізника, змушений був придбати інші квитки на рейс іншого перевізника, також докладати додаткових зусиль і матеріальних витрат. Протиправна і несправедлива поведінка відповідача створила для позивача психологічне напруження, розчарування та незручності, негативно вплинула на його психологічний стан.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сума в розмірі 2000,00грн. є розумною, виваженою та справедливою, яку слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс», на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Що стосується стягнення моральної шкоди третім особам, то слід зазначити, що відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до закону, в межах заявлених нею вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд не має права самостійно, за власною ініціативою, стягнути кошти на користь того, хто про це не просив. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог (стаття 53 ЦПК), не є позивачем, а тому не може виступати отримувачем грошової компенсації за рішенням суду, відтак в задоволенні вимог про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «I-Тревелс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «П-Транс» моральну шкоду в розмірі 6000 грн., а саме на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кожному, слід відмовити.

Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтею 141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: уразі задоволення позову -на відповідача; у разі відмови в позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс» ( код ЄДРПОУ 38026177) на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 328 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 11, 22, 23, 205, 207, 509, 526, 626, 628, 639, 910 ЦК України,ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « 1-Тревелс» , Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс» за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист прав споживачів, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс» ( код ЄДРПОУ 38026177) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 900 ( три тисячі дев`ятсот) грн. відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс» ( код ЄДРПОУ 38026177) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) 2000 ( дві тисячі ) грн. відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « П-Транс» ( код ЄДРПОУ 38026177) на користь держави судовий збір у сумі 3 328 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09.06.2026 року.

Суддя Л.І. Гарасимків