Рішення № 13724137, 02.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/2902.02.11

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ел-Ге-Бе Транс»

до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

про стягнення 15589,66 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача Сніжко О.Ю. (ліквідатор)

від відповідача не з’явились

В судовому засіданні 02.02.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ел-Ге-Бе Транс»до публічного акціонерного товариства «БрокбізнесБанк»про стягнення 12209,41 грн. –інфляційні збитки та 3380,35 грн. –3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.12.2010 порушено провадження у справі № 50/29 та призначено її до розгляду на 14.01.2011.

Представники відповідача в судове засідання 14.01.2011 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники позивача також в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, проте через відділ Діловодства господарського суду подав клопотання, відповідно до якого просить суд розглядати спір у відсутності повноваженого представника позивача за наявними документами.

В зв’язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 02.02.2011.

В судовому засіданні 02.02.2011 позивач надав докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач в судові засідання 14.01.2011 та 02.02.2011 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.08.2010 у справі № 48/374 було стягнуто з публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ел-Ге-Бе Транс»суму основного боргу в розмірі 64260,04 грн., чим встановлено факт наявності заборгованості публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»перед товариством з обмеженою відповідальністю «Ел-Ге-Бе Транс»в розмірі 64260,04 грн. за невиконання Мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду м. Києва від 18.11.2008 у справі 48/288-33/249, а також встановлено строк виконання мирової угоди до 28.11.2008.

У відповідності положенням ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При дослідження матеріалів справи судом встановлено, що 31.08.2010 відповідач в добровільному порядку виконав рішення господарського суду м. Києва від 04.08.2010 у справі № 48/374, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особовому рахунку позивача.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, судом встановлено факт наявності прострочення виконання грошового зобов’язання відповідача перед позивачем в період з 28.11.2008 по 30.08.2010.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Дії відповідача є порушенням вимог чинного законодавства України, тому є підстави для застосування відповідальності відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене та наявність факту прострочення заборгованості в сумі 64260,04 грн. за період з 28.11.2008 по 30.08.2010 суд погоджується з розрахунком 3 % річних у розмірі 3380,25 грн. та витрат пов’язаних з інфляційними процесами в сумі 12209,41 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41; ідентифікаційний код 19357489) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ел-Ге-Бе Транс" (03156, м. Київ, вул.Петра Радченка, 27-Б; ідентифікаційний код 24935646) індекс інфляції в розмірі 12209 (дванадцять тисяч двісті дев’ять) грн. 41 коп., 3 % річних в сумі 3 380 (три тисячі триста вісімдесят) грн. 25 коп., державне мито в сумі 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                   Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 07.02.2011