Рішення № 137241085, 03.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.06.2026

Справа № 334/9948/25

Провадження № 2/334/800/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Добрєва М. В.,

за участю секретаря судового засідання- Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

Право власності набуте на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.09.1998 року.

Під час вчинення нотаріальних дій у 2025 року позивачці стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 1507815 міститься запис про арешт усього її нерухомого майна. Обтяження зареєстроване 30.11.2004 року Четвертою запорізькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови АМ № 087181, виданої 09.11.2004 року Жовтневим відділом ДВС м. Запоріжжя. Зазначений арешт накладено в рамках виконання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя у цивільній справі № 2-2503/03 за позовом ВАТ «Запоріжсталь» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Позивачка вказує, що вона не є боржником у зазначеній справі № 2-2503/03 та зазначає, що її права як власника суттєво обмежені наявністю безпідставного та застарілого арешту майна. Оскільки матеріали виконавчого провадження знищені за спливом строку зберігання, а ДВС відмовила у знятті арешту в позасудовому порядку , позивачка просить суд скасувати арешт з належної їй 1/3 частки квартири.

Відповідач ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» надав до суду відзив та клопотання, у яких просив розглядати справу без участі свого представника та заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовував тим, що за даними бухгалтерського обліку підприємства через тривалий час (понад 20 років) відсутня будь-яка інформація щодо предмета спору та заборгованості за 2003 рік. Крім того, відповідач зазначив, що підприємство не є суб`єктом, який накладав чи має повноваження скасовувати спірний арешт, а позивачем не доведено протиправності дій комбінату. Також ПАТ «Запоріжсталь» окремо вказало на безпідставність вимог про стягнення з них судових витрат.

Відповідач Центральний відділ ДВС у місті Запоріжжі в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.09.1998 року.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 30.11.2004 року за № 1507815 Четвертою запорізькою державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження (арешт) усього нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 . Підставою накладення арешту є постанова Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя АМ № 087181 від 09.11.2004 року.

Правонаступником Жовтневого ВДВС м. Запоріжжя внаслідок реорганізацій є Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Судом досліджено архівну копію рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2003 року у цивільній справі № 2-2503/03 дані у тексті судового рішення вказані мовою оригіналу «взыскать солидарно с ОСОБА_5 и ОСОБА_6 в пользу ОАО "Запорожсталь" задолженность по квартплате и коммунальным услугам».

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що стягнення заборгованості в сумі 1606,75 грн здійснювалося з осіб, які проживали в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказане свідчить про те, що позивачка ОСОБА_7 , яка з 1998 року володіє та проживає у квартирі по АДРЕСА_3 , помилково була ідентифікована державним виконавцем як боржник у виконавчому провадженні, оскільки її анкетні дані збіглися з даними реального боржника.

Матеріали виконавчого провадження за 2004 рік, а також матеріали судової справи № 2-2503/03 у зв`язку зі спливом нормативних строків зберігання знищені, що підтверджується довідками архівів суду та ДВС.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України (ЦК України), власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Особа може бути обмежена у здійсненні цього права або позбавлена його лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням володіння.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Судом встановлено, що арешт у 2004 році було накладено державним виконавцем без належної перевірки ідентифікаційних даних боржника, внаслідок чого обмеження безпідставно поширилися на майно позивачки ОСОБА_7 , яка не була стороною матеріальних та процесуальних правовідносин щодо стягнення боргу на користь ВАТ «Запоріжсталь».

Враховуючи, що на даний час виконавчі провадження щодо позивачки відсутні, матеріали проваджень знищено, а обтяження у Реєстрі продовжує існувати та перешкоджає позивачці реалізувати її законні права щодо розпорядження нерухомим майном, суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту шляхом скасування (зняття) арешту.

Стосовно розподілу судових витрат.

Позивачкою при поданні позову через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. Оскільки накладення арешту відбулося внаслідок дій державного виконавця, а ПАТ «Запоріжсталь» лише реалізовувало своє право стягувача у судовому порядку щодо іншої особи, суд на підставі ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути понесені судові витрати з відповідача Центрального відділу ДВС.

Керуючись ст.ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про звільнення майна з-під арешту задовольнити повністю.

Скасувати арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_7 , а саме: на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 30.11.2004 року за № 1507815 Четвертою запорізькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника АМ № 087181 від 09.11.2004 року.

Стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 44993352) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Добрєв М. В.