Вирок № 137241064, 09.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.06.2026

Справа № 334/10615/25

Провадження № 1-кп/334/394/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 22025080000001934 від 21.11.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,

установив:

після початку 24.02.2022 воєнних дій на території України, широкомасштабної агресії РФ та подальшої окупації с-ща Переможне Мелітопольського району Запорізької області у комунальному закладі «Переможненська гімназія» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області на виконання вимог та розпоряджень місцевих органів влади (розпорядження голови ЗОДА від 10.03.2022 №104, від 29.03.2022 №137, від 22.04.2022 №196) призупинено освітній процес під час дії правового режиму воєнного стану з 14.03.2022 та оголошено вимушені канікули, комунальний заклад «Переможненська гімназія» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області призупинила здійснення освітнього процесу.

У той же час, не пізніше 30.01.2023 року (точна дата та час судом не встановлені), громадянка України ОСОБА_5 , перебуваючи у с-щі Переможне Мелітопольського району Запорізької області, яке з 24.02.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою РФ територією України, діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями РФ, та впровадження стандартів освіти держави-агресора РФ у закладі освіти комунальному закладі «Переможненська гімназія» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, маючи відповідний досвід роботи, кваліфікацію, навички та професійні якості, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняла пропозицію невстановлених судом осіб, із числа представників збройних формувань РФ та окупаційної влади військово-цивільної адміністрації с-ща Переможне Мелітопольського району Запорізької області, та добровільно зайняла посаду директора комунального закладу «Переможненська гімназія» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, після чого почала впроваджувати стандарти освіти держави-агресора у підконтрольному її закладі освіти.

Надалі, перебуваючи на посаді директора закладу освіти ОСОБА_5 , користуючись повноваженням та правами керівника закладу освіти, виконуючи вказівки очільників окупаційної адміністрації держави-агресора і представників збройних формувань РФ, з метою підтримки та утвердження окупаційної влади РФ на території с-ща Переможне Мелітопольського району Запорізької області розпочала впроваджувати критерії та стандарти освітнього процесу, регламентовані нормами та вимогами федерального законодавства РФ у сфері освіти, в освітній процес підпорядкованого їй закладу освіти - комунального закладу «Переможненська гімназія» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, на базі якого представниками окупаційної адміністрації держави- агресора створено заклад освіти «Государственное бюджетное учреждение общеобразовательная организация Запорожской области «Переможненская средняя общеобразовательная школа №34» Акимовского района».

Надалі, продовжуючи свою протиправну діяльність, користуючись відповідними повноваженням та правами керівника закладу освіти, ОСОБА_5 , перебуваючи на території с-ща Переможне Мелітопольського району Запорізької області, продовжила впровадження стандартів освіти держави-агресора у вказаному навчальному закладі, а саме, на виконання вимог ФГОС ООО ввела не пізніше 30.01.2023 для викладання та вивчення у межах циклу дисциплін загальноосвітньої підготовки наступні дисципліни: «География», що передбачено відповідною предметною областю «Общественно-научные предметы» згідно з положеннями ст. 11.4 вказаного ФГОС ООО.

Крім того, ОСОБА_5 , займаючи посаду директора вищевказаного закладу освіти, перебуваючи на території с-ща Переможне Мелітопольського району Запорізької області, продовжуючи впровадження стандартів освіти держави-агресора у підконтрольному закладі освіти, на виконання вимог ст. 26 ФГОС ООО якими передбачено забезпечення підручниками, навчально- методичною літературою і матеріалами за всіма навчальними предметами основної освітньої програми початкової загальної освіти, основної загальної освіти та середньої загальної освіти відповідно, і п. 1 ч. 4 ст. 18 «Федерального закона «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 №273-Ф3, згідно з яким організації, які здійснюють освітню діяльність з освітніх програм, що мають державну акредитацію, основного загального рівня освіти для використання при реалізації зазначених освітніх програм використовують підручники та розроблені в комплекті з ними навчальні посібники з числа підручників, що входять до федерального переліку підручників, допущених до використання при реалізації освітніх програм початкової загальної, основної загальної, середньої загальної освіти, які мають державну акредитацію, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час замовила, отримала та передала для використання учням 7-х класів комунального закладу «Переможненської гімназії» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області під час опанування навчальних дисциплін відповідні навчальні підручники, які входять до вищевказаного федерального переліку.

Зокрема, здійснюючи свою протиправну діяльність, користуючись відповідними повноваженням та правами керівника закладу освіти, ОСОБА_5 передала учням 7-го класу відповідно для використання під час опанування навчальної дисципліни «География» відповідні підручники «География. 7 класс.» ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 и другие, издательство: АО «Издательство «Просвещение»), що внесена до «Федерального перечня учебников, допущенных к использованию при реализации имеющих государственную аккредитацию образовательных программ начального общего, основного общего, среднего общего образования организациями, осуществляющими образовательную деятельность», затвердженого наказом «Министерства просвещения Российской Федерации» від 20.05.2020 №254, під № 1.1.2.5.3.1.2. відповідно.

Також, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 , займаючи посаду директора комунального закладу «Переможненська гімназія» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, з метою утвердження окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території, продовжила впровадження стандартів освіти держави- агресора у вищевказаному навчальному закладі шляхом зміни мови навчання учнів. Так, усупереч положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-ІХ, згідно з яким мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова, ОСОБА_5 , користуючись відповідними повноваженням та правами керівника закладу освіти, на підставі ст. 14 «Федерального закона от 29.12.2012 г. № 273-ФЗ Об образовании в Российской Федерации» у якій зазначено наступне положення: «В образовательных организациях образовательная деятельность осуществляется на государственном языке Российской Федерации», впровадила російську мову у навчанні учнів комунального закладу «Переможненська гімназія» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 111-1 КК України, а саме: дії громадянина України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.

З 24.02.2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до РФ, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до РФ та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території РФ та тимчасово окупованої території немає можливості.

Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 , на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України направлялись захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.

Дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 19.11.2025 №003-280003627 адвоката ОСОБА_4 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу обвинуваченому.

Слідчим суддею Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 04.12.2025 задоволено клопотання слідчого СВ УСБУ в Запорізькій області, погодженого прокурором, та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025080000001934 від 21.11.2025 відносно підозрюваної ОСОБА_5 .

У подальшому 10.12.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному виданні - газеті «Урядовий кур`єр» (номер 252 (8177) від 10.12.2025) опубліковано повістки про виклик ОСОБА_5 на 15, 16, 17 грудня 2025 року до СВ УСБУ в Запорізькій області для отримання повідомлення про закінчення досудового розслідування, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та отримання від прокурора копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проте ОСОБА_5 за викликом у зазначені дату та час не з`явилась та не повідомила про причини своєї неявки.

З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування.

Після постановлення ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 04.12.2025 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював її захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.

Крім цього, згідно з ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 11 березня 2026 року відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судових засіданнях приймав участь захисник ОСОБА_4 , який був захисником на стадії досудового розслідування і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.

Судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання остання викликалась у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Голос України».

Захисник обвинуваченої здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої: приймав участь у дослідженні доказів, звертав увагу суду на роль обвинуваченої в інкримінованому кримінальному правопорушенні, виступав у дебатах.

Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена була поінформована належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Також прокурором долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.

Показами свідка ОСОБА_9 , яка повідомила суду, що на момент початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну знаходилась за місцем свого проживання у селищі Переможне Мелітопольського району Запорізької області та працювала вчителем у гімназії селища. Приблизно в червні 2022 року в гімназії селища Переможне відбулись загальні збори колективу під час яких директор гімназії повідомила, що окупаційна влада тисне на неї з метою організації освітнього процесу за стандартами країни-агресора, але вона цього робити не збирається і поклала на стіл ключі від гімназії, вказавши, що будь-хто з присутніх за бажанням може їх забрати. ОСОБА_5 , яка до цього працювала вчителем інформатики, ініціативно, з власної волі забрали ці ключі та повідомила присутніх, що буде новим директором гімназії. Після цього ОСОБА_5 була призначена окупаційною владою новим директором гімназії, активно займалась агітацією серед батьків та учнів аби вони відвідували зайняття за освітньою програмою країни-агресора, телефонувала іншим вчителям, які відмовились працювати на окупаційну владу, з вимогою повернути комп`ютерну техніку, а також телефонувала вчителям із пропозицією працювати на РФ. Під час вказаних вище зборів ОСОБА_5 не виглядала пригніченою чи залякано, а навпаки знаходилась в гарному настрої. Також свідку нічого невідомо про тиск на ОСОБА_5 зі сторони окупаційної влади.

Показами свідка ОСОБА_10 , яка повідомила суду, що до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну ОСОБА_5 працювала вчителем інформатики та зарубіжної літератури у гімназії селища. Приблизно наприкінці травня на початку червні 2022 року в гімназії селища Переможне відбулись загальні збори колективу під час яких директор гімназії повідомила, що вона відмовляється працювати із окупаційною владою, а директором гімназії може стати будь-хто з присутніх за бажанням. ОСОБА_5 з власної волі забрали ці ключі та повідомила присутніх, що буде новим директором гімназії. Після цього ОСОБА_5 активно займалась агітацією серед батьків учнів аби їхні діти відвідували зайняття за освітньою програмою країни-агресора, телефонувала іншим вчителям, які відмовились працювати на окупаційну владу, з вимогою повернути комп`ютерну техніку, а також телефонувала вчителям із пропозицією працювати на РФ. Під час вказаних вище зборів ОСОБА_5 не виглядала пригніченою чи залякано, а навпаки знаходилась в гарному настрої. Також свідку нічого невідомо про тиск на ОСОБА_5 зі сторони окупаційної влади.

Провина обвинуваченої підтверджується також письмовими доказами.

Протоколом огляду мережі Інтернет від 27.10.2025 року із додатком у якому зафіксований огляд веб-сторінки (мовою оригіналу) «ГБУ ОО 30 «Переможненская Средняя Общеобразовательная Школа №34» Акимовского района» на якій міститься інформація щодо керівництва вказаного закладу освіту, зокрема, відомості про те, що ОСОБА_5 є директором, а також відомості щодо предметів, які у ній викладаються зі приміткою, що викладання здійснюється за стандартами та вимогами законодавства РФ.

Протоколом огляду мережі Інтернет від 27.10.2025 року із додатком у якому зафіксований огляд веб-сторінки « ОСОБА_11 №34» у соціальній мережі «ВКонтакте», зокрема, відеозаписів за участю ОСОБА_5 у заходах з нагоди святкування державних свят РФ та повсякденного освітнього процесу за участю малолітніх дітей.

Протоколом огляду мережі Інтернет від 27.10.2025 року із додатком у якому зафіксований огляд веб-сторінки державного реєстру юридичних осіб РФ, а саме відповідної інформації щодо підтвердження державної реєстрації «ГБУ ОО 30 «Переможненская Средняя Общеобразовательная Школа №34» Акимовского района» та наявності відомостей про ОСОБА_5 , як про керівника цього закладу.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із додатками від 03.12.2025 року, у якому зафіксоване впізнання свідком ОСОБА_12 особи, яка зображена на фото №2, як ОСОБА_5 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із додатками від 02.12.2025 року, у якому зафіксоване впізнання свідком ОСОБА_9 особи, яка зображена на фото №2, як ОСОБА_5 .

Протоколом огляду мережі Інтернет від 17.07.2024 року, а саме огляду на сайті Верховної Ради України Закону України «Про повну загальну середню освіту» від від 16.01.2020 №463-ІХ, частиною першою статті 5 якого передбачено, що мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова.

Протоколом огляду мережі Інтернет від 17.07.2024 із додатком, а саме розпоряджень місцевих органів влади (розпорядження голови ЗОДА від 10.03.2022 №104, від 29.03.2022 №137, від 22.04.2022 №196), на підставі яких у 2022 році призупинено освітній процес під час дії правового режиму воєнного етану з 14.03.2022, у т.ч. на території Василівеького району Запорізької області.

Протоколами огляду мережі Інтернет від 17.07.2024 із додатком, а саме: російського законодавства у сфері освіти, зокрема, «федеральных государственных образовательных стадартов начального общего, основного общего, среднего общего образования» затверджених наказами міністерства освіти рф.

Протоколами огляду мережі Інтернет від 12.08.2024 із додатком, а саме: російського законодавства у сфері освіти.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, за обставин, встановлених судом.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 3 ст. 111-1 КК України, тобто дії громадянина України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Згідно із приписами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що обвинувачена вчинила нетяжкий злочин, раніше несудима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлені.

Захисник у судових дебатах заперечив проти того, аби визнавати обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, адже сам по собі злочин, передбачений ч. 3 ст. 111-1 КК України неможливий за відсутності воєнного стану. Інших даних, які б свідчили про використання обвинуваченою умов воєнного стану для вчинення інкримінованого їй злочину обвинувальний акт не містить.

Суд погоджується із запереченнями захисника, виходячи з того, що згідно з п. 11 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій. Водночас поняття вчинення злочину в умовах воєнного стану та поняття вчинення злочину з використанням умов воєнного стану не можна ототожнювати, адже ці поняття мають різний зміст.

Згідно із положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану передбачає використання обвинуваченим саме обмежень, які застосовано під час дії такого стану («комендантська година», обмеження вільного пересування тощо). У даному випадку таких обставин судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій основного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

На переконання суду, призначення обвинуваченій саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 369-371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, місцевого самоврядування, а також займатись будь-якою діяльністю, пов`язаною із освітнім процесом на строк 15 (п`ятнадцять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1