Рішення № 13724076, 27.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/45327.01.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «Сантехнік-2»про стягнення 117684,36 грн. за участю представників позивача Гаркавенка С.В., довіреність №07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року, відповідача Грущенко Ю.О., довіреність №б/н від 07.12.2010 року, Заремби О.А., довіреність №б/н від 01.12.2010 року, прокурора Лядецької Л.В.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 95550,54 грн. основного боргу, 4631,90 грн. інфляційної складової боргу, 1811,48 грн. 3% річних, 9001,91 грн. пені, 6688,54 грн. штрафу, а загалом 117684,36 грн. у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620356 від 01.08.2001 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.12.2010 року.

У судовому засіданні 16.12.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив припинити провадження у справі.

У судових засіданнях 16.12.2010 року та 19.01.2011 року оголошувалися перерви відповідно на 19.01.2011 року та 27.01.2011 року.

У судовому засіданні 27.01.2011 року представник відповідача надав клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Сантехнік-2»(абонент) 01.08.2001 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 620356, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, а абонент зобовязується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року (п. 8.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п. 8.4 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору абонент зобовязаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.2 додатку №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п.3 додатку №4 до договору сплату за вказаними в п.2 додатку №4 документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобовязання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2009р. по 01.09.2010р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2010 р. складала 95550,54 грн.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм), відомостей обліку теплової енергії стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 95550,54 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем було сплачено основний борг у розмірі 95550,54 грн. до звернення позивача з позовною заявою до суду, що підтверджується актом звірки розрахунків від 29.10.2010 року, актом звіряння розрахунків за період з 01.11.2009 по 01.09.2010 (станом на 01.01.2011 року) та не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи позивачем підтверджено сплату основного боргу, суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в звязку з відсутністю предмету спору, державне мито в цій частині позову покладається на позивача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 4631,90 грн. інфляційних сум, 1811,48 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 3.5 додатку №4 про порядок розрахунків до договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9 001,91 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязання, стану виконання відповідачем цього зобовязання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 4500,96 грн. В позові в частині стягнення 4500,95 грн. пені судом відмовлено.

Вимоги позивача про стягнення 6688,54 грн. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України задоволенню не підлягають.

Виходячи з вимог ст.ст. 47, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 154,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30,97 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Сантехнік-2»(02206, м. Київ, вул. Малишка, 11, код 23698718) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 4 631 (чотири тисячі шістсот тридцять одну) грн. 90 коп. інфляційної складової боргу, 1 811 (одну тисячу вісімсот одинадцять) грн. 48 коп. 3% річних, 4500 (чотири тисячі пятсот) грн. 96 коп. пені.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 95550,54 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Сантехнік-2»(02206, м. Київ, вул. Малишка, 11, код 23698718) в доход Державного бюджету України 154 (сто пятдесят чотири) грн. 45 коп. державного мита та 30 (тридцять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяС.О. Чебикіна