Рішення № 13724021, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/46501.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супертюнс"

про стягнення 6000,00 грн

Суддя Хоменко М.Г.

Представники :

від позивача - Донченко О.Г.

від відповідача - не з"явилися

У судовому засіданні 01.02.2011 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супертюнс" (далі-відповідач) про стягнення 6000,00 заборгованості, яка виникла на підставі Договору №1859 від 01.02.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Догвору №1859 від 01.02.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Супертюнс", останній за отримані послуги не розрахувався у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2010 порушено провадження у справі № 15/465.

Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору та зазначив, що станом на час розгляду справи основна дебіторська заборгованість становить 6000,00 грн.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Згідно з договором №1859 від 01.02.2008 року (далі - договір) позивач надавав відповідачеві телекомунікаційні послуги (далі - послуги).

Як стверджує Позивач, станом на 02.02.2011 заборгованість відповідача за надані позивачем послуги складає 6000,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору , а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Але, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач, у підтвердження своїх позовних вимог надав суду Акти здачі-прийняття робіт (надання робіт), відповідно до яких Відповідачу було надано телекомунікаційні послуги на загальну суму 45,600грн.(копії наявні у матеріалах справи).

Відповідач, в порушення умов Договору частково розрахувався за отримані ним послуги у розмірі 39600,00грн.

Так, з пояснень позивача, неоплаченими залишилися послуги, надані Відповідачу в період з квітня2009- серпень2009 років, відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання робіт) №КП-0000527, від 31.08.2009 року, №КП-0000452 від 31.07.2009 року, №КП-0000376 від 30.06.2009 року, №КП-0000304 від 31.05.2009 року, №Кп-0000234 від 30.04.2009 року, що загалом скаладають 6000,00грн.

При цьому, Позивачем надано суду Акти здачі-прийняття робіт за липень-серпень 2009року(№КП-0000527, від 31.08.2009 року, №КП-0000452 від 31.07.2009 року), які не підписані Відповідачем, що суперечить вимогам Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, Позивачем не доведено надання відповідачу телекомунікаційних порслуг в період липень-серпень

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що Позивачем не доведено надання послуг в період липень-серпень 2009року, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, з Відповідача підлягає стягненню 3600,00грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 61,20грн. та 141,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 614, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Супертюнс" (01054, м.Київ, вул.Воровського,33, код ЄДРПОУ 35134674), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" (03126, м.Київ, вул.Донця,12-А, код ЄДРПОУ 30931228, р/р 26005500042936 в ПАТ "Індекс Банк", МФО 300614) 3600(три тисячі шістсот) грн. 00 коп. - основного боргу,61(шістдесят одна)) грн. 20 коп. - державного мита та 141 (сто сорок одинь) грн. 60 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 07.02.2011