Рішення № 137239415, 09.06.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/5682/25

Провадження № 2-а/331/16/2026

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря Постарнак М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кравченка Олега Павловича до Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2025 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , до Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який він в подальшому уточнив, та остаточно просить суд:

- визнати дії головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гангур Ю.О. під час складання постанови серії 2КІ № 0002868278 від 01 вересня 2025 року протиправними.

- скасувати постанову серії 2КІ № 0002868278 від 01 вересня 2025 року, яку складено головним спеціалістом-інспектором з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гангур Юлією Олександрівною у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 вересня 2025 року головний спеціаліст-інспектор з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гангур Ю.О., зафіксував у режимі фотозйомки порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортним засобом марки MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого складено постанову серії 2КІ № 0002868278 від 01 вересня 2025 року. Відповідно до вказаної постанови «01 вересня 2025 року 13 год. 00 хв. номерний знак НОМЕР_2 на (в) вул. Почайнинська, 25/49 в м. Києві, транспортний засіб, поставлений на стоянку, створює перешкоду для руху пішоходів, чим порушено пункт 15.10.д Правил дорожнього руху, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП. Технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксаціїю правопорушення: АРМ Інспектора.

Як вказано у вищезазначеної постанові власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я якого й було винесено відповідну постанову.

Відповідно до ч.3 ст. 122 КУпАП суб`єктом передбаченого правопорушення, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Згідно з ч.1ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформацїї), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

У період з 06 січня 20225 року до 06 січня 2026 року ОСОБА_2 був призначений належним користувачем транспортного засобу MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , тобто в той період часу, коли була винесена оскаржувана постанова.

ОСОБА_2 , як належний користувач, користувався вищевказаним транспортним засобом самостійно, на власний розсуд та сам сплачував штрафи у разі порушень правил дорожнього руху, про що не повідомляв ОСОБА_1 . При цьому, під час оплати штрафів за вчинені ОСОБА_2 , адміністративні правопорушення, він не звертав уваги на чиє ім`я були виписані відповідні постанови, так як був впевнений, що являючись належним користувачем є відповідальною особою за вчинені адміністративні правопорушення й вони мають бути виписані на нього.

19 вересня 2025 року, після отримання постанови серія 2КІ № 0002868278, ОСОБА_2 , сплатив штраф та повідомив ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 25 Постанови КМУ від 8 травня 1993 року № 340 обмін посвідчення водія, виданого особі вперше, проводиться без складання іспитів за умови вчинення особою протягом двох років з дня видачі такого посвідчення не більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та не вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. Таким чином, помилкове визначення власника транспортного засобу MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , відповідальною за вищевказані адміністративні правопорушення, при наявності належного користувача ОСОБА_2 , порушує його права та не дозволяє отримати нове посвідчення водія у зв`язку з обміном виданого вперше посвідчення водія, на 2 роки, без складання іспитів.

Вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

06 листопада 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, виходячи з такого.

01 вересня 2025 року Головним спеціалістом інспектором з паркування першого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ганур Юлією Олександрівною винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0002868278 (далі Постанова), щодо власника транспортного, власником якого є Позивач, у зв`язку з порушенням пункту 15.10 д) Правил дорожнього руху, та вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до підпункту 15.10 д) Правил, стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів. Матеріалами справи підтверджено, що транспортний засіб позивача, знаходяичсь на троутарі, створював перешкоду руху.

За урахуванням того, що фотозйомка здійснена технічним засобом, який має функцію фото та відеофіксації, що відповідає вимогам статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ці матеріали є належними, допустимими та достатніми доказами, що підтверджують факт правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, оскільки у даному випадку фотознімки дозволяють чітко та достовірно визначити як просторове положення транспортного засобу, так і прив`язку до території, а значені речові докази відповідають критеріям належності та допустимості, оскільки одержані з дотриманням закону та містять інформацію про обставини, які мають значення для справи, а отже докази є достатніми для встановлення факту правопорушення.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 03 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 03 жовтня 2025 року клопотання представника Департамента транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Войнова А.В. про заміну неналежного відповідача задоволено; замінено по справі неналежного відповідача: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав суду заяву, в який просить проводити розгляд справи у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, відзив на позов, суд приходить до такого.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 01 вересня 2025 року головний спеціаліст-інспектор з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гангур Ю.О. зафіксував у режимі фотозйомки порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортним засобом марки MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого складено постанову серії 2КІ № 0002868278 від 01 вересня 2025 року. Відповідно до вказаної постанови «01 вересня 2025 року 13 год. 00 хв. номерний знак НОМЕР_2 на (в) вул. Почайнинська, 25/49 в м. Києві, транспортний засіб, поставлений на стоянку, створює перешкоду для руху пішоходів, чим порушено пункт 15.10.д Правил дорожнього руху, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП. Технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксаціїю правопорушення: АРМ Інспектора.

Як вказано у вищезазначеної постанові власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я якого й було винесено відповідну постанову.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі по тексту - Правила), КАС України, КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію».

У відповідності до ст. 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3, частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 188-56, 197, 198 цього Кодексу.

Від імені виконавчих комітетів (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 197, 198 цього Кодексу (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження в центрі надання адміністративних послуг), мають право адміністратори центрів надання адміністративних послуг.

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Від імені виконавчих комітетів (виконавчих органів) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтею 188-56, та накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи виконавчих комітетів (виконавчих органів), уповноважені здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель, - державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель сільських, селищних, міських рад.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП встановлено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 15.10.д Правил дорожнього руху України передбачено, що стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Згідно з ч.1ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформацїї), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно ч.1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були прокладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1.ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно даних електронного кабінету водія у період з 06 січня 2025 року по 06 січня 2026 року, період у який було винесено постанову серії 2КІ № 0002868278 від 01 вересня 2025 року, ОСОБА_2 (батько особи відносно якої винесено постанову) призначений належним користувачем транспортного засобу MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 8зв.)

А отже, саме ОСОБА_2 є суб`єктом даного правопорушення.

Тобто постанову серії 2КІ № 0002868278 від 01 вересня 2025 року винесено відносно ОСОБА_1 помилково.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Відсутність одного з елементів правопорушення, у даному випадку суб`єкта, виключає його склад.

За викладених обставин у даній справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, та як наслідок обґрунтовували б правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Дії суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності при відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення і винність особи у його вчиненні, не можуть вважатися правомірними та порушують принцип презумпції невинуватості, визначений статтею 62 Конституції України. Будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

У рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)

Відповідачем під час прийняття вказаної постанови не враховано відсутність достатніх даних та доказів, що підтверджують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не перевірено наявність підстав для визнання винним позивача у вчиненні правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушення позивачем вимог п. 15.10.д Правил дорожнього руху України, що свідчить про необґрунтованість винесення постанови серії 2КІ № 0002868278 від 01 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.ст. 151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.2 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в особі представника адвоката Кравченка Олега Павловича (адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10-43) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серія 2КІ № 0002868278 від 01 вересня 2025 року яку складено головним спеціалістом-інспектором з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гангур Юлією Олександрівною у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2, код ЄДРПОУ 34926981) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривень 48 копійок.

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Суддя: Н.Г.Скользнєва