Рішення № 137239225, 09.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3007/26

№ провадження 2/646/2946/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Благої І.С.,

з участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харків цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводи сторін

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Позика» Міньковська А.В. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» заборгованість за Кредитним договором № 24221841 від 30.10.2021 року у розмірі 18700 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.10.2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 24221841. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. Таким чином, відповідач уклав кредитний договір № 24221841 від 30.10.2021 року із ТОВ «ФК «ІРБІС» та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5500 грн. Видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки. 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 24221841 від 30.10.2021 року. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») становить 18700 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5500 грн.; заборгованість за відсотками становить 13200 грн. Так як відповідач добровільно не сплачує заборгованість, то позивач просить стягнути борг в судовому порядку.

Рух справи

Ухвалою суду від 23.03.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка своїми правами на подання до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та поданням відзиву на позовну заяву не скористалася.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося..

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка своїми правами на подання до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та поданням відзиву на позовну заяву не скористалася.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося..

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

30.10.2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 24221841.

Підписання договору здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 5500 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Згідно п. 4.1. Договору видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

У вказаному договорі не вказано банківський рахунок, на який повинні бути перераховані кошти.

ТОВ «ФК «ІРБІС» видано довідку від 01 вересня 2025 року про ідентифікацію клієнта, в якій вказано, що ОСОБА_1 ідентифікована (2021-10-30 11:01:25) в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII: Акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 24221841 : Унікальний ідентифікатор (код підпису) 952094 № моб./ел. адреса, на яку було відправлено персональний ідентифікатор 0631485640 Дата та час підписання: 10/30/2021, Номер карти/маска карти: НОМЕР_1 .

На підтвердження перерахування коштів за договором позивачем надано до матеріалів справи лист ТОВ «УПР» №3152_251024112915 від 24.10.2025, відповідно до якого ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012 ) та отримало Ліцензію Національного банка України №21/788-рк від 01.05.2023 року Між нашими підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 2021-04-06. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 30-10-2021 11:01:27 на суму 5500,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 117042635, призначення платежу: Зачисление 5500 грн на карту НОМЕР_1 .

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1.

Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 24221841 від 30.10.2021 року.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») становить 18700 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5500 грн.; заборгованість за відсотками становить 13200 грн.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Суд зобов`язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно з ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 530 ЦК України передбачає, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладення сторонами договору в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором на підставі Закону України «Про електронну комерцію» відповідає положенням законодавства України та не має наслідком нікчемність або недійсність такого договору, якщо сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов і позивач не довів, що договір суперечить вимогам закону. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (постанови Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 234/7163/20, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій). Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками ( по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (постанова Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Виходячи з вказаних вище положень законодавства України та висновків щодо застосування норм права, сформованих Верховним Судом, до предмету доказування в даній справі відноситься в тому числі факт отримання відповідачем грошових коштів (кредиту) на підставі договору про споживчий кредит № 3569753 від 23.02.2021.

Обов`язок доведення вказаної обставини, виходячи із засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, покладається на позивача (ст. 12, 13, 81 ЦПК України, постанови Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15, від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Належними доказами наявності заборгованості є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, оскільки вказані документи підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 336/4796/18, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Таким чином, ключове питання, яке повинен вирішити суд під час оцінки належності та допустимості наданих суду доказів чи підтверджують вказані документи рух коштів за конкретним банківським рахунком, чи вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, тобто чи відносяться вказані документи до первинних або зведених облікових, які створюються на підставі первинних.

Повертаючись до обставин даної справи, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи не можна визнати належними та допустимими доказами на підтвердження факту отримання відповідачкою грошових коштів у кредит від ТОВ «ФК «ІРБІС» з огляду на таке.

Відповідно до Договору видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

Оцінюючи наданий позивачем лист ТОВ «УПР» №3152_251024112915 від 24.10.2025, про перерахування коштів на платіжну картку НОМЕР_1 в розмірі 5500 грн., суд керується таким.

Так, у листі не зазначена установа банку отримувача коштів.

Номер банківської картки, який дозволяє її ідентифікувати, складається з комбінації 16 цифр.

В платіжному дорученні номер банківської картки відповідача вказаний не повністю, а без зазначення 7 цифр тобто у вигляді певної комбінації цифр та символів, а саме « НОМЕР_1 ».

Кожна з цих 8 цифр номеру банківської картки, які в платіжному дорученні приховані під символом «Х», може мати значення в діапазоні цифр від 0 до 9 (0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9). З вказаних 7 цифр можна скласти всього 1000000 різних комбінацій. Таким чином, може існувати 1000000 різних банківських карток, кожна із своїм унікальним 16-значним номером.

Враховуючи наведене, суд не може визнати наданий позивачем лист належним та допустимим доказом на підтвердження зарахування грошових коштів на конкретну банківську картку, яка належить відповідачці.

Окрім того, вказана комбінація цифр, на які були перераховані кошти не зазначена ні в одному документі, які складають кредитний договір та які були підписані відповідачем.

Інші надані позивачем докази підтверджують лише факт укладення між сторонами договору про споживчий кредит та узгодження його умов, проте не можуть бути визнані належними та допустимими доказами на підтвердження факту отримання відповідачем суми кредиту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не надано суду первинних документів, які суд, з урахуванням висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, міг би визнати належними та допустимими доказами на підтвердження факту отримання відповідачем грошових коштів у кредит на підставі Кредитного договору № 24221841 від 30.10.2021 року.

При цьому позивач не був позбавлений можливості заявити клопотання про витребування з банку, який емітував банківську картку № « НОМЕР_1 », інформацію щодо повного номеру картки, її власника (особи, якій картка була видана), а також щодо руху коштів по вказаній картці, зокрема щодо зарахування на картку сум кредиту/позики.

Проте вказаною можливістю позивач не скористався, клопотання про витребування доказів не заявив.

За таких обставин у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження юридичної особи: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, ЄДРПОУ 39493634.

відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.С. Блага