Ухвала суду № 137238887, 09.06.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/8458/21

Провадження № 1-кп/644/288/26

09.06.2026

УХВАЛА

Іменем України

09 червня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю прокурорів ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові, в режимі відеоконференцзв`язку матеріали кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221180000350 від 12.05.2021 та № 12024221180001704 від 03.12.2024, відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого на посаді сканувальника логістичне підприємство «Делівері», раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, без адресної реєстрації, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,-

в с т а н о в и в :

Прокурором заявлене клопотання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

В обґрунтування посилався на те, що ризики, які існували на час обрання міри запобіжного заходу не зменшились, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що з урахуванням суворості можливого покарання може призвести до ухилення та переховування від суду, кріт того ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів в різні проміжки часу з 2021 року, що вказує на можливість продовження вчинення ОСОБА_4 злочинів і більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання покладених на нього обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, та просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначавши, що клопотання носить формальний характер, ризики на які посилається прокурор жодним доказом не підтверджено, обвинувачений намірів переховуватись або вчиняти нові злочини не має, тому просила змінити щодо нього міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання. У разі ж задоволення клопотання прокурора просила зменшити раніше визначену суму застави до мінімального розміру, оскільки сума застави визначена судом при обранні запобіжного заходу явно перевищує можливості, як обвинуваченого так і членів його сім`ї, по її сплаті.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення. (ч. 3 ст. 331 КПК України)

Строк дії раніше обраної міри запобіжного заходу для всіх обвинувачених спливає 03 липня 2026.

Аналізуючи обставини та факти, наведені прокурором в обґрунтування клопотання, суд приходить до переконливого висновку, про доведеність існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду через побоювання майбутнього покарання, та може вчиняти інші кримінальні правопорушення оскільки він обвинувачується у вчиненні злочинів в різні періоди часу з 2021 року і ці ризики на думку суду не змінились з часу обрання міри запобіжного заходу.

Тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та з урахуванням положень ст. 177 КПК України відповідно до якої метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.

Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, а також тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак зазначений у ухвалі ризик не змінився.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту, суд не знаходить підстав до зменшення обвинуваченому раніше визначеного 23.06.2025 альтернативного виду запобіжного заходу - застави в розмір 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 90840,00 грн., оскільки таке клопотання ґрунтується лише на твердженні сторони захисту про відсутність фінансової спроможності до її сплати, при цьому жодних доказів на підтвердження зазначеного твердження суду не надано.

Згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 т. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, приймаючи до уваги наявність встановлених в рамках даного кримінального провадження ризиків, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що саме раніше визначений розмір застави достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зменшення розміру застави, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому підстави для зміни розміру застави та задоволення клопотання відсутні.

Враховуючи існування ризиків, суд продовжує для ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176, 177, 178, 180, 182, 183, 194, 314-317, 331, 369 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів, а саме до 07 серпня 2026 включно, тим самим відмовивши у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Відмовити у задоволенні клопотання у зменшенні раніше визначеного розміру застави.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суддя: ОСОБА_1