Ухвала суду № 137238487, 08.06.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/4254/26

Провадження № 2/642/2004/26

УХВАЛА

Іменем України

08 червня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СОАП-ТЕКО» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «СОАП-ТЕКО» (м. Харків, вул. Залютинська, буд. 10) про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з невиплаченої заробітної плати у сумі 397 724,11 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 51 415 грн; а також понесені витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху для усунення недоліків з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем ставляться дві майнові вимоги до відповідача, а саме: вимога про стягнення заборгованості з невиплаченої заробітної плати у сумі 397 724,11 грн, а також вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 51 415 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, який викладено у постанові від 30.01.2019 р. у справі № 910/4518/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Отже, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за пред`явлення яких, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачами не сплачується судовий збір.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вказане позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1064,96 грн за пред`явлення вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Холодног/22030101, код ЄРДПОУ 37874947, р/р UA088999980313101206000020656, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Призначення платежу: 101.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає заяву такою, що не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та пропонує позивачу сплатити судовий збір за пред`явлення вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1064,96 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 43, 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СОАП-ТЕКО» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненнізалишити без руху.

Надати позивачу строк 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА