Рішення № 13723844, 24.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/34724.12.10

за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Фрідом капітал», м. Київ

про          стягнення 8304,32 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Шмуйло А.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Масловський І.А., предст. за дов. № 388 від 12.10.2010 року

від відповідача: Федоренко І.Л., предст. За дов. б/н від 30.11.2010 року          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Фрідом капітал»про стягнення 8304,32 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором № K.U.6227 від 06.04.2009 року щодо своєчасної оплати послуг, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 7795,72 грн. Крім того, за невиконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 171,05 грн., відсотки річних в розмірі 36,73 грн. та пеню в розмірі 300,82 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.08.2010 року (суддя Нарольський М.М.) порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.08.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

Розпорядженням виконуючого обов’язки Голови господарського суду м. Києва від 27.09.2010 року справу передано для подальшого розгляду судді Копитовій О.С.

Ухвалою від 30.09.2010 року справу було прийнято до провадження суддею Копитовою О.С. та призначено судове засідання на 14.10.2010 року.

Розгляд справи відкладався, в судових засіданнях оголошувалась перерва.

Ухвалою господарського суду м. Києва за клопотанням представників сторін продовжено строк вирішення спору.

Відповідач позов не визнав. В відзиві на позовну заяву зазначив, що в період за який позивач просить стягнути заборгованість вже не орендував приміщення за адресою: м. Київ, вул. Артема,15, п.8 і відповідно послуг не отримував. Відповідач стверджує, що повідомляв позивача про зміну місця адреси листом від 29.10.2009 року. Крім того, відповідач зазначає, що просив позивача розглянути технічну можливість щодо перенесення телефонних ліній в кількості 14 штук за новою адресою розташування офісу відповідача. В подальшому відповідач вказує, що відмовився від необхідності у наданні послуг позивачем в зв’язку з не підписанням нового договору оренди про що надіслав позивачеві листа від 12.02.2010 року. Відповідач вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з нього коштів за послуги за період з 31.01.2010 року по 28.02.2010 року, що не надавались з 02.11.2009 року.

В додаткових поясненнях, відповідач наголошував на тому, що 02.11.2009 року позивач відключив та демонтував обладнання за допомогою якого надавались послуги і на підтвердження демонтажу надав свій примірник акту передачі обладнання. Демонтаж обладнання, згідно умов додаткової угоди, на думку відповідача, зробив неможливим сам факт надання послуги. При цьому, відповідач зазначає, що з 02.11.2009 року йому позивачем могли надаватись послуги лише з користування лінією, плата за які складає 250 грн. за місяць. Крім того, відповідач стверджує, що згідно умов Договору, телефонний номер 044-481-09-48 відповідачу не надавався і ним не використовувався, в зв’язку з чим довідка про здійснення телефонних розмов з зазначеного номеру не є доказом користування відповідачем повним спектром послуг позивача, передбачених договором.

В судовому засіданні 24.12.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, що надавались під час судового розгляду справи, суд –

В С Т А Н О В И В:

06.04.2009 року між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії, Оператор (далі за текстом –позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Фрідом Капітал», Бізнес - абонент (далі за текстом –відповідач) укладено Договір на надання послуг бізнес-мережі № K.U.6227 (надалі по тексту Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач надає телекомунікаційні послуги Бізнес мережі - Утел, а відповідач отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються Бізнес-абонентом шляхом укладання відповідних додаткових угод до цього Договору.

Відповідно до пп. 2.2.3, 2.2.5 п. 2.2 Договору, відповідач зобов’язаний проводити оплату послуг у терміни визначені Договором та у випадку зміни назви, юридичної або поштової адреси, контактного телефону, факса, банківських реквізитів, припинення діяльності або банкрутства чи неплатоспроможності письмово інформувати Оператора протягом 3 (трьох) робочих днів після зміни.

Не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року в межах якого надавалися послуги. Вартість послуг визначається на підставі встановлених Оператором тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до цього Договору. Бізнес –абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора (пп. 3.1-3.3 п.3 Договору).

В пп. 6.1 п. 6 Договору сторони погодили, що він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009 року. У разі коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення терміну дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати співробітництво, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах (пп. 6.2). Бізнес-абонент має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання послуг в будь-який час, письмово попередивши про це Оператора за один місяць до бажаної дати (п. 6.4 Договору).

Відповідно до п. 7.8 Договору при припиненні дії цього Договору протягом 3 робочих днів на вимогу Оператора Бізнес-абонент зобов’язується повернути встановлене йому обладнання або сплатити його балансову вартість, вказану у відповідному акті.

06.04.2009 року сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору, якою погодили вид надаваємих послуг, технічні аспекти підключення, та термін її дії. Відповідно до п. 3.6 Додаткової угоди №1 на умовах Договору Оператор надає Бізнес-абоненту у користування 14 міських номерів в цифровому потоці Е1 –481-09-99, 481-49-33 (34-45).

Крім того, згідно листа відповідача та ВАТ КБ «Надра»(копії листів в справі) були переоформлені та зареєстровані за відповідачем телефонні номери, зокрема номер 481-09-48, в зв’язку з чим посилання відповідача на відсутність в його користуванні зазначеного номеру є безпідставним.

Між сторонами було підписано Додаток № 1 До Договору, яким погоджено тарифи на послуги цифрової мережі (ISDN PRI) Тарифний план «Стандарт-1»в якому погоджено вартість послуг, зокрема визначено щомісячну абонентську плату на рівні 1700 грн. без ПДВ.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень позивача, відповідач припинив виконання зобов’язань з оплати послуг зв’язку з листопада 2009 року, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 7795,72 грн. за період листопад 2009 року –01 травня 2010 року.

Як убачається з матеріалів справи відповідач звертався до позивача з листом від 29.10.2009 року № 29/10-2, в якому повідомляв останнього про зміну фактичної адреси свого офісу і просив перевірити технічні можливості з 02.11.2009 року перенести телефонні номери на новий адрес.

В подальшому відповідач звертався до позивача з листом від 12.02.2010 року в якому повідомив про свій намір розірвати укладений між ними Договір з 12.02.2010 року. Крім того, в зазначеному листі відповідач наполягав на проведенні перерахунку оплати за послуги визначені в рахунку від 31.01.2010 року.

Позивачем протягом періоду листопад 2009 року –березень 2010 року виставлялись відповідачеві рахунки на оплату, зокрема за листопад 2009 року на суму 2040 грн., в т.ч ПДВ в розмірі 340 грн. (лише абонплата), за грудень 2009 року на суму 4080 грн., в т.ч ПДВ в розмірі 680 грн.(абонплата за листопад і грудень), за січень 2010 року на суму 6138,97 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 1020 грн. (абонплата за листопад 2009 року-січень 2010 року, вартість телефонних розмов з номеру 481 09 48 та пеня 18,97 грн.), за лютий 2010 року на суму 7848,97 грн. (абонплата за листопад 2009 року-лютий 2010 року (частково), вартість телефонних розмов з номеру 481 09 48 за січень 2010 року та пеня в розмірі 53,25 грн.), за березень 2010 року на суму 7905,88 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 1299,29 грн. (загальна сума заборгованості за період листопад 2009 року-лютий 2010 року та пеня в розмірі 110,16 грн.).

Відповідач в строки встановлі Договором зазначені рахунки не оплатив і відповідно позивач звернувся за стягненням до суду.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України „Про телекомунікації”, телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

При цьому умовами надання телекомунікаційних послуг є:

1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ;

2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно пп. 3.2.6 п. 3.2 Договору споживач зобов’язаний у місячний термін повідомити підприємство зв’язку про свій виїзд із квартири, продаж квартири, про призначення нової особи, відповідальної за телефон, зміну назви або розрахункового рахунку організації тощо.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на той факт, що в листопаді 2009 року він припинив користуватися послугами позивача в зв’язку припиненням дії Договору оренди і залишив орендовані приміщення. Також відповідач стверджує, що позивач з 02.11.2009 року відключив своє обладнання, що було розташоване в офісі відповідача та відповідно припинив надавати послуги. При цьому відповідач посилається на свій лист № 29/10-2 від 29.10.2009 року направлений позивачу та Акт передачі обладнання на відповідальне від 15.04.2009 року.

Факт отримання від відповідача листа № 29/10-2 від 29.10.2009 року позивач не заперечує. Позивач заперечує лише факт припинення надання послуг з вказаної відповідачем дати та відповідно демонтажу встановленого обладнання 02.11.2009 року.

Як убачається з матеріалів справи, листом від 29.10.2009 року відповідач повідомив позивача про намір змінити фактичну адресу та просив перевірити технічну можливість та перенести для нього з 02.11.2009 року потік ISDN PRI з телефонними номерами на іншу адресу. При цьому в зазначеному листі відповідач не вказував ні про фактичну дату зміни адреси, ні про відмову від Договору в установленому порядку.

Крім того відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення співробітниками позивача дій по демонтажу обладнання та його вилучення з офісу відповідача в листопаді 2009 року. Представник позивача зазначені обставини заперечував та з посиланням на внутрішню переписку між підрозділами ВАТ «Укртелеком»стверджував про вчинення дій по відключенню та вилученню обладнання в офісі відповідача після його звернення з листом про розірвання Договору, а саме 11.03.2010 року. Наданий же відповідачем Акт передачі обладнання на відповідальне зберігання від 15.04.2009 року лише підтверджує факт передачі обладнання позивачем саме відповідачу при його установці, а не навпаки, як стверджує відповідач.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що з приводу відмови від Договору відповідач звернувся до позивача лише в лютому 2010 року, а саме, листом від 12.02.2010 року № 01/02-1 відповідач повідомив позивача про свій намір розірвати Договір від 06.04.2009 року з 12.02.2010 року. Будь яких інших доказів звернення відповідача до позивача з повідомленням про розірвання договірних відносин матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до умов Договору відповідач мав сплачувати позивачеві плату за послуги телекомунікаційного зв’язку відповідно до наданих рахунків до моменту відмови від надання таких послуг та припинення дії договору. При цьому в даному випадку суд враховує, що за зазначений період позивачем відповідачу в більшій частині нараховувалась абонентська плата, однак в січні 2010 року встановлений факт здійснення телефонних розмов з одного з телефонних номерів відповідача. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відмови від зазначеного телефонного номеру або передачі його іншим особам до направлення листа від 12.02.2010 року.

Станом на день розгляду справи відповідач коштів на оплату послуг телефонного зв’язку заявлену до стягнення в сумі 7795,72 грн. позивачу не перерахував.

Враховуючи наведене вище, суд вбачає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за послуги за Договором в розмірі 7795,72 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та з урахуванням інфляційних втрат.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості наданих позивачем послуг, враховуючи приписи діючого законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних нарахувань за обраний позивачем період, відсотки річних в розмірі 36,73 грн., а інфляційні нарахування в розмірі 171,05 грн.

Статтею 36 Закону України „Про телекомунікації” встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 300,82 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, своїх заперечень не довів, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Фрідом капітал» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 20/2 ід. код 35442680 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт.1, р/р 26000402028729 в КРД „Райффайзен Банк Аваль” МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910) 8304, 32 грн. (вісім тисяч триста чотири гривні тридцять дві копійки), з яких 7795,72 грн. (сім тисяч сімсот дев’яносто п’ять гривень сімдесят дві копійки) основного боргу, 36,73 грн. (тридцять шість гривень сімдесят три копійки) відсотків річних, 171,05 грн. (сто сімдесят одну гривню п’ять копійок) інфляційних нарахувань, 300, 82 грн. (триста гривень вісімдесят дві копійки) пені, а також 102 грн. (сто дві) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                О. С. Копитова