Рішення № 13723826, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/1531.01.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Кордекс компані"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Центр"

про стягнення 6 099,58 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача:           Сергєєв П.О. –представник

від відповідача: не з’явився

Рішення прийнято у судовому засіданні 31.01.2011р. оскільки 17.01.2011р. розгляд справи відкладався у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 31 січня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальності "Кордекс компані" (далі –позивач) звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Центр" (далі –відповідач) заборгованості в сумі 6099, 58 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.11.2010 порушено провадження у справі № 44/15 розгляд справи призначено на 17.01.2011р.

Ухвалою суду від 17.01.2011р. розгляд справи відкладено на 31.01.2011р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 31.01.2011р. позовні вимоги підтримав в обсязі та з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2010 р. між сторонами було укладено договір поставки №353 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставляти товар у відповідності з поданими відповідачем замовленнями, а відповідач зобов’язується прийняти вказаний товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Згідно п. 2.4. договору ціна, асортимент, та інші характеристики товарів, що постачаються, остаточно визначається у накладній, яка має відповідати замовленню.

Пункт 4.1. договору встановлює, що ціна на товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ та вказується у накладних, які є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.3. відповідач здійснює оплату згідно даного договору у відповідності з прийомо-здавальними документами на поточний рахунок позивача у строк не пізніше 31 (тридцяти) календарного дня з моменту фактичної передачі товару та підписання сторонами прийомо-здавальних документів.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 5 517, 18 грн., що посвідчується підписаними сторонами видатковими накладними:

№ РНК 2041 від 29.04.2010р. на суму 1346,59 грн.

№ РНК 2125 від 07.05.2010р. на суму 1122, 85 грн.

№ РНК 2126 від 07.05.2010р. на суму 1986, 32 грн.

№ РНК 2127 від 07.07.2010р. на суму 713,34 грн.

№ РНК 2213 від 13.05.2010р. на суму 348, 08 грн. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

В порушення умов договору відповідач поставлений товар не оплатив.

10.09.2010р. позивач направив на юридичну адресу відповідача вимогу № 151 про перерахування боргу за поставлений товар в сумі 5517,18 грн.

Відповіді на вказану вимогу відповідач не надав.

Таким чином, станом на день подачі до суду позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 5517,18 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.5. договору у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості своєчасно не оплаченого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі 300, 78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 228, 12 грн. та 3% річних в сумі 53, 50 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач позовних вимог не оспорив, позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Центр" (02166, м.Київ, пр-т. Лісний, б. 33, кв. 250; код ЄДРПОУ 32732565) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Кордекс компані" (02125, м. Київ, вул. Старосільська, б. 1-Е; код ЄДРПОУ 36516564) 5 517 (п’ять тисяч п’ятсот сімнадцять) грн. 18 коп. заборгованості, 300 (триста) грн. 78 коп. пені, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 12 коп. інфляційних збитків, 53 (п’ятдесят три) грн. 50 коп. –3 % річних, всього 6 099 (шість тисяч дев’яносто дев’ять) грн. 58 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 07.02.2011р.