Рішення № 137236862, 14.05.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1591/25

Номер провадження по справі 2/387/118/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

з секретарем судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 09.10.2025 надійшов позов, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 86 000,00 гривень за договором про відкриття кредитної лінії №1420-2193 від 11.07.2024.

Свій позов ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" обґрунтовує тим, що 11.07.2024 між сторонами, за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" , в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1420-2193. Кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір. За умовами договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у сумі 18000,00 грн зі строком кредитування 300 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Тоді як ОСОБА_1 належно не виконує взяті на себе зобов`язання, чим порушує умови кредитного договору, в результаті чого станом на 02.09.2025 у нього утворилась заборгованість у розмірі 96944,00 грн. Позивачем було прийнято рішення про можливість застосування Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами, тому останній просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредитом у розмірі 18000,00 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 68000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку. Відповідно до довідки про доставку електронного документу, встановлено, що документ в електронному вигляді "Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній" від 06.04.2026 по справі №387/1591/25 надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено 07.04.2026.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17.10.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з призначенням судового засідання на 25.11.2025.

12.11.2025 відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав до суду: заяву про укладення мирової угоди або надання розстрочки виконання зобов`язань від 12.11.2025; відзив на позовну заяву від 12.11.2025; заяву про поновлення строку на подання відзиву від 12.11.2025; заяву про розгляд справи без участі відповідача від 12.11.2025.

Ухвалою суду від 25.11.2025, серед іншого: заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву у справі ЄУН 387/1591/25 залишено без задоволення; відзив на позовну заяву від 12.11.2025 повернуто відповідачу без розгляду; заяву відповідача в частині сприяння судом в укладенні мирової угоди у справі ЄУН 387/1591/25 залишено без задоволення; розгляд справи відкладено на 27.01.2026.

19.01.2026 відповідач ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подав до суду додаткові пояснення, в яких просив розглядати справу за його відсутності з урахуванням письмових пояснень та доказів часткової оплати заборгованості. До зазначених пояснень долучив заяву про розстрочення виконання зобов`язання зі щомісячним платежем у розмірі 3000-4000 грн, посилаючись на те, що на момент виникнення прострочення він не мав стабільного доходу. На даний час він офіційно працевлаштований та має постійний дохід, однак одноразова сплата всієї суми є для нього неможливою.

За наслідками судового засідання 27.01.2026 судом відкладено розгляд справи на 26.03.2026, про що постановлено відповідну ухвалу. Одночасно судом запропоновано позивачу надати письмові пояснення з приводу заяви відповідача щодо розстрочити виконання зобов`язання за кредитним договором №1420-2193 від 11.07.2024 . Запропоновано відповідачу надати письмові пояснення щодо заяви про розстрочення виконання зобов`язання за кредитним договором №1420-2193 від 11.07.2024 з урахуванням положень ст.ст. 265, 435 ЦПК України.

24.03.2026 відповідач ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подав до суду додаткові пояснення, в яких просив розглядати справу за відсутності відповідача з урахуванням його письмових пояснень та врахувати його клопотання про розстрочку виконання рішення суду. До зазначених пояснень долучив заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позовну заяву та заяву про розстрочення виконання рішення суду строком з 10 по20 числа зі щомісячним платежем у розмірі 4000 грн, посилаючись на те, що на даний час він офіційно працевлаштований, однак його дохід не дозволяє погасити суму боргу одноразово.

Судове засідання у визначену судом дату (26.03.2026) не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню. Розгляд справи призначено на 14.05.2026.

12.05.2026 відповідач ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подав до суду додаткові пояснення, в яких просив перевірити обгрунтованість суми боргу, зменшити розмір штрафних санкцій, врахувати часткову оплату у розмірі 4000,00 грн та просив розстрочення виконання рішення зі щомісячним платежем у розмірі 3000, 00 грн - 4000,00 грн, посилаючись на те, що на даний час він офіційно працевлаштований, однак його дохід не дозволяє погасити суму боргу одноразово.

З врахуванням вимог ч.2ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.11.2023 ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" зареєстроване як юридична особа 14.02.2013, види економічної діяльності, 64.92 - інші види кредитування (основний) (а.с.28).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 16.01.2018, ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" зареєстровано як фінансову установу(а.с.29).

Судом встановлено, що 11.07.2024 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії 1420-2193 продукту "На Все" у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов зазначеного договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу як позичальнику у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 18000,00 грн строком на 300 днів. Дата повернення кредиту 06.05.2025, зі сплатою 1,50 % за кожен день користування кредитом (п.4.6).У розділі 13 реквізити сторін зазначено номер особистого електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 (а.с.12-20).

Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 18000,00 грн підтверджено довідкою наданою АТ КБ «ПриватБанк» від 17.09.2025 про перерахування коштів від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 за договором №1420-2193 на платіжну картку № НОМЕР_1 у розмірі 18000,00 грн. (а.с.21-23,24)

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1420-2193 від 11.07.2024, станом на 02.09.2025 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 96944,00 грн, та складається з: основного боргу 18000,00 грн, залишок відсотків 78944,00 грн. Також ОСОБА_1 ,13.08.2024 здійснив платіж у розмірі 4000,00 грн. (а.с.25-27).

У позовній заяві позивач зазначив про прийняття рішення про застосування до ОСОБА_1 . Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання відповідачу заборгованості за нарахованими процентами у сумі 10944,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 86 000,00 грн, з якої: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 18000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками у розмірі 68000,00 грн. (а.с.6).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627ЦК України).

За змістомстатей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639ЦК України).

Абзац другий частини другоїстатті 639ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексівУкраїниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1Закону України«Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно дост.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно дост.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 3Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1281-2688 укладено між сторонами в електронній формі шляхом підписання позичальником одноразовим ідентифікатором. Тому суд доходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, за яким з рахунку ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", перераховано кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки НОМЕР_1 .

Доказів того, що платіжна картка, на яку ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" було здійснено перерахування коштів, належить не відповідачу, останнім суду не надано. Так само і не надано доказів, що кошти на цю картку позивачем не були перераховані.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором про відкриття кредитної лінії №1420-2193.

Відтак позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права та стягнення в примусовому порядку з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачем договором про відкриття кредитної лінії №1420-2193 від 11.07.2024, суд виходить з такого.

Позивач здійснював нарахування процентів застосувавши у період з 11.07.2024 по 24.07.2024 (14 календарних днів) знижену процентну ставку в розмірі 1,2% та у період з 25.07.2024 по 06.05.2024 стандартну процентну ставку в розмірі 1,50% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Так, цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ(набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»(пп.6 п.5Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування»(п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п.17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Водночас частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Тому, передбачений у договорі про відкриття кредитної лінії №1420-2193 від 11.07.2024 розмір відсотків за користування кредитом 1,50 % на день та відповідно їх нарахування, суперечить нормам ЗУ «Про споживче кредитування» та підлягає перерахунку.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

При цьому, суд погоджується із нарахуванням відсотків у період з 11.07.2024 по 24.07.2024 за відсотковою 1,20%, тобто 18000,00 грн х 1,20% х 14 днів =3024,00 грн. та у період з 25.07.2024 по 20.08.2024 за відсотковою 1,50%, тобто 18000,00 грн х 1,50% х 27 днів =7290,00 грн..

Водночас нарахування відсотків у розмірі 1,50 % за подальший період, з 21.08.2024 суперечить нормам ЗУ «Про споживче кредитування» та підлягає перерахунку: 18000,00 грн х 1% х 259 днів =46620,00 грн.

З урахуванням здійснених відповідачем платежів на суму 4000,00 грн - заборгованість за відсотками становить 52934,00 грн.(3024,00 грн+7290,00 грн+46620,00 грн-4000,00 грн).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1420-2193 від 11.07.2024 в розмірі 70934,00 грн, з яких: 18000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 52934,00 грн - заборгованість за відсотками.

Розглядаючи клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд приходить до наступного.

У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про, зокрема, надання відстрочення або розстрочення виконання рішення (п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Відповідно до ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Забезпечення виконання рішення здійснюється в порядку забезпечення позову. Забезпечення виконання рішення скасовується після повного виконання відповідачем рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23 зазначив, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 824/111/22.

Верховний Суд у постанові від 05.09.2023 у справі №295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06. 2021 у справі №9901/598/19.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач обгрунтовуючи заяву про розстрочення виконання судового рішення, зазначив, що у зв`язку із скрутним матеріальним становищем не має можливістю одноразово сплатити суму заборгованості. На даний час він офіційно працевлаштований, однак його дохід не дозволяє погасити всю суму боргу одноразово. Тому просить встановити розстрочку виконання рішення суду із щомісячною оплатою у розмірі 3000,00 грн -4000,00 грн.

Суд зауважує, що саме по собі посилання на незадовільний майновий стан не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення суду. При цьому відповідачем не доведено існування таких виняткових обставин, які б об`єктивно ускладнювали виконання рішення, а також не надано належних доказів того, що у разі надання розстрочки віна матиме реальну можливість добровільно виконати судове рішення у визначені судом строки.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Суд звертає увагу на те, що у випадку набрання рішенням про стягнення заборгованості законної сили, відповідач не позбавлений права звернутись до стягувача з клопотанням про узгодження порядку добровільного виконання рішення суду, без пред`являти виконавчого документу до примусового виконання.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно дост.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1998,03 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.11,207,526,629,634,638,1050,1054 ЦК України, керуючись, ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №1420-2193 від 11.07.2024 в розмірі 70934 гривні 00 копійок (сімдесят тисяч дев`ятсот тридцять чотири гривні 00 копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту 18000,00 грн;заборгованість за нарахованими відсотками 52934,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1998,03 грн (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 03 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач- Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598);

відповідач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 08.06.2026

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО