Рішення № 13723658, 05.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/40405.11.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло Сервіс»

Простягнення 72264,69 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року;

від відповідача: Титаренко О.Є. дов. № 110/905-259 від 04.02.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло Сервіс»про стягнення 59788, 45 грн. основного боргу, 9846, 95 грн. інфляційних втрат та 2629, 29 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 7560255 від 09.10.2007 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 30.08.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 20.09.2010 року, представник відповідача подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по справі.

Крім того, в судовому засіданні 20.09.2010 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні 20.09.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 27.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.09.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.09.2010 року подав додаткові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просив суд в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 27.09.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 15.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.10.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні 15.10.2010 року представник відповідача подав додаткові пояснення на позовну заяву.

Крім того, в судовому засіданні 15.10.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/386, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 15.10.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 29.10.2010 року.

В судовому засіданні 29.10.2010 року представник позивача надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог та додаткові документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору та клопотання про зупинення провадження у справі № 41/386 до вирішення Шевченківським районним судом м. Києва повязаної з нею справи № 2а-2292/09.

Суд розглянув та відхилив дане клопотання у звязку з тим, що вирішення спору у справі № 2а-2292/09 не перешкоджає розгляду даного спору, крім того, в разі скасування розпоряджень з дати їх прийняття, відповідач не позбавлений права звернутись до суду з позовом про зобовязання здійснити перерахунок вартості спожитої теплової енергії.

В судовому засіданні 29.10.2010 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.11.2010 року.

В судовому засіданні 05.11.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав усні заперечення з приводу заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі постачальник, позивач) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» було укладено договір № 7560255 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 позивач зобовязувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із «Споживачем»(додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими «Споживачем»величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком «Споживача»за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого «Споживачем»акта за підписом повноваженого представника «Постачальника»).

Сповіщати «Споживача» в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Відповідач в свою чергу, зобовязувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок «Постачальника»за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, в п.п., 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що дата зняття «Споживачем»показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія:

- на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 2 оформлену «Постачальником»платіжну вимогу-доручення на саму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник «Постачальнику»протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок «Постачальника» згідно з його розрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.08.2008 р. по 01.08.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 246866, 65 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 187078, 20 грн. у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 59788, 45 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період та відомостями обліку споживання теплової енергії за підписом відповідача, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, стверджуючи, що позивач неналежним чином виконував умови договору щодо кількості та якості поставленої теплової енергії, також на думку відповідача тарифи які застосовані позивачем за спірний період є нечинними та не підлягають застосуванню.

Разом з тим, зазначені доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, так як кількість спожитих Гкал та їх вартість, які зазначені у облікових картках та платіжних вимогах-дорученнях визначено позивачем на підставі відомостей споживання теплової енергії наданих відповідачем.

Належних доказів, щодо неякісності спожитої теплової енергії відповідачем не надано.

Доводи відповідача про незаконність застосування позивачем тарифів згідно розпоряджень Київської міської державної адміністрації, які скасовані рішеннями судів є безпідставним, так як постанови Шевченківського районного суду м. Києва про їх скасування з дати прийняття не набрали законної сили, а ті що набрали законної сили (змінені КААС) не встановлюють дату їх скасування, тобто скасовують їх з дати набрання чинності постанови КААС.

Таким чином, спірні розпорядження були чинними протягом періоду за який позивач використовує тарифи встановлені вказаними розпорядженнями.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 59788, 45 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 9846, 95 грн. та 3 % річних в розмірі 2629, 29 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 6 518, 94 грн. та 3 % річних в сумі 2377, 86 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»(01004, м. Київ, Крутий узвіз, 3, код ЄДРПОУ 31025659) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 59 788 (пятдесят девять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 45 коп. основного боргу, 6 518 (шість тисяч пятсот вісімнадцять) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 2377 (дві тисячі триста сімдесят сім) грн. 86 коп. 3 % річних, 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 85 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяО.М. Спичак Дата підписання рішення 24.11. 2010 р.