Ухвала суду № 137236349, 08.06.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №338/29/21

Провадження № 6/338/31/26

08 червня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю: секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа,

в с т а н о в и в :

ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2021 року у справі № 338/29/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором б/н від 01.03.2018 року, станом на 12.11.2020 року в розмірі 13022 грн 75 коп., а також 2102 грн судового збору та видачу дублікату виконавчого листа № 338/29/21 від 22.03.2021 року щодо боржника ОСОБА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за яким відступлено права вимоги за кредитними договорами, в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 01.03.2018 року, таким чином кредитора за договором замінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами у справі.

Головним державним виконавцем Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Здерко М.М. 31.10.2022 року виконавчий лист повернуто, оскільки у боржника було відсутнє майно, на яке можна було б звернути стягнення, однак на адресу стягувача він не надійшов, таким чином виконавчий лист втрачено. Відкриті виконавчі провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вищевказаного виконавчого листа на теперішній час відсутні. У зв`язку із тим, що у ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» відсутній виконавчий документ, воно не є стороною у виконавчому провадженні, тому не може реалізувати свої права, як стягувача. Оскільки, виконавчий лист втрачений, а відповідно до пункту 102 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу не пропущено, представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» просить заяву задовольнити та замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) щодо виконання рішення Богородчанського районного суду №338/29/21 від 10.02.2021 року, і видати дублікат виконавчого листа № 338/29/21 від 22.03.2021 року щодо боржника ОСОБА_1 .

Представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в судове засідання не з`явилася, у поданій заяві просила провести розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи - Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви.

Боржник ОСОБА_1 в судове в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК», належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, додані до заяви, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Богородчанського районного суду від 10 лютого 2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 01.03.2018 року, станом на 12.11.2020 року в розмірі 13022 грн 75 коп., а також 2102 грн. судового збору.

31.10.2022 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист та надано первинному стягувачу.

Постановою головного державного виконавця Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Здерко М.М. у ВП №65318528 від 31.10.2022 року виконавчий лист № 338/29/21, виданий 22.03.2021 року на підставі рішення Богородчанського районного суду від 10.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 13022 грн 75 коп. та 2102 грн судових витрат, всього 15124,75 грн, повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, що свідчить про його втрату.

Згідно з ч.1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частини друга, третя статті 512 ЦПК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Суд виходить з того, що зі змісту ст. 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, є обов`язковими для особи, яку він замінив.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року (справа № 2-3627/09).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.

Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі

№ 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" та копії витягу з реєстру боржників відступлене право вимоги за кредитними договорами, зокрема й за вказаним вище кредитним договором. Отже, заявник набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" набуло усіх прав кредитора по відношенню до ОСОБА_1 , тому заява в цій частині підлягає задоволенню.

При розгляді судом питання щодо видачі дубліката виконавчого листа перевіряється чи не виконано рішення та чи не втратило воно законної сили.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 17.4 пункту 15 розділу ХІ Перехідних положень ЦПК України.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 15 розділу XI Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 17.4 пункту 15 розділу ХІ Перехідних положень ЦПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду з заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, умовою для видачі дубліката виконавчого листа є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 17.4 пункту 15 розділу ХІ Перехідних положень ЦПК України впродовж строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, строк пред`явлення виконавчого листа у цій справі встановлюється з дня його повернення, тобто з 31.10.2022 року та сплив 31.10.2025 року.

Проте, 24 лютого 2022 року Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Згідно з указом воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року за №133/2022, затвердженим Законом від 15 березня 2022 року №7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року №2129-IX, розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 102, згідно з пп. 4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Тобто усі строки, які є в Законі «Про виконавче провадження», перериваються до припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Отже, з огляду на викладене, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не минув.

У постанові Верховного Суду України від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органів державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).

Матеріали справи не містять доказів повернення на адресу АТ КБ «ПриватБанк» виконавчого листа № 338/29/21 від 22.03.2021 року після винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу. Також відсутня інформація про передачу такого виконавчого листа від АТ КБ «Приватбанк» під час укладення договору факторингу. Отже суд вважає доведеним той факт, що у заявника відсутній оригінал виконавчого листа для виконання рішення суду, рішення суду набрало законної сили та не виконано, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не минув.

Видача дубліката виконавчого листа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист. Натомість відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» і в частині видачі дубліката виконавчого листа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Богородчанського районного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 338/29/21 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором б/н від 01.03.2018 року, станом на 12.11.2020 року в розмірі 13022 грн 75 коп., а також 2102 грн судового збору, зазначивши стягувачем Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

Видати дублікат виконавчого листа № 338/29/21, виданого 22.03.2021 року на виконання рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10.02.2021 року у справі № 338/29/21 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором б/н від 01.03.2018 року, станом на 12.11.2020 року в розмірі 13022 грн 75 коп., а також 2102 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий О. А. Шишко