Рішення № 137235658, 08.06.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/307/26

н/п 2/174/319/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю: секретаря - Килинчук Л.Л.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Липового В.С. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про стягнення моральної шкоди в порядку захисту прав споживача,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ТОВ ««Газорозподільні мережі України» про стягнення моральної шкоди в порядку захисту прав споживача, вказуючи, що він є споживачем послуг з постачання (розподілу) природного газу, які надає відповідач, за адресою: квартира АДРЕСА_1 , відповідно до публічного договору про розподіл природного газу та постачання природного газу. Відповідно до п.1.2. та 1.3 зазначеного договору, його умови однакові для всіх споживачів та розроблені відповідно до ЗУ «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРС. Даний договір є договором приєднання та фактом приєднання споживача до його умов (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, сплата рахунку оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

21.05.2025, працівники відповідача відключили механічним способом, централізоване газопостачання (відрізали від внутрішньо будинкової газової мережі) кв. АДРЕСА_2 . Причиною відключення стало те, що мешканці зазначеної квартири не допускали працівників відповідача до вказаної квартири, хоча зі слів працівників відповідача в ній склалася аварійна ситуація з газовими приладами.

В свою чергу, внаслідок відключення від газопостачання кв. АДРЕСА_3 , з 21.05.2025 були відключені і інші квартири, в тому числі й квартира позивача, хоча він не мав заборгованості з оплати спожитого газу та все газове обладнання знаходилось в робочому стані, тобто не було аварійним. Таким чином, з зазначеної дати позивач та його сім`я були позбавлені можливості за допомогою природного газу готувати гарячу їжу, нагрівати воду для санітарно-гігієнічних потреб.

Вважаючи дії відповідача незаконними, він звернувся до суду в позовом, в якому просив в порядку захисту його прав як споживача комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу, відновити постачання (розподіл) природного газу в належну йому квартиру. Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22.09.2025 - позовні вимоги задоволено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.01.2026 рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

05.02.2026, відповідач відновив газопостачання (розподіл) природного газу в належну йому квартиру, про що відповідачем за його участю був складений акт про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) № 4/26 від 05.02.2026 на підставі виконання рішення суду від 22.09.2025.

Внаслідок неправомірних дій відповідача щодо безпідставного тривалого не відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та відсутності у позивача можливості користуватися природним газом, який йому повинний був безперебійно постачати за договором відповідач, йому була спричинена моральна шкода. Виходячи з того, що з 21.05.2025 по 05.02.2026, а це більше 8 повних місяців, внаслідок відключення від газопостачання, він не мав змоги опалювати житлове приміщення та готувати гарячу їжу, а також проводити гігієнічні процедури за допомогою гарячої води, що негативно вплинуло на його фізичний та психологічний стан, приймаючи до уваги, що у зимовий період 2025-2026 року (грудень, січень) температура повітря на дворі мала дуже низьке мінусове значення по Цельсію (у середньому мінус 20 градусів). Неможливість обігріву житла з вини відповідача спричинило йому фізичні та душевні страждання, він почував себе некомфортно в холодному приміщенні та страждав від цього, і ці страждання були більшими ніж страждання здорового чоловіка, так як він є особою з інвалідністю ІІІ групи. Крім того, він відчував душевні страждання від того, що бачив як страждає від холоду, відсутності гарячої їжі та можливості приймати водні процедури з гарячою водою його дружина. Тобто, з вини відповідача належна йому квартира була непридатна до проживання, був порушений його звичний спосіб життя, оскільки у нього виникла необхідність докладати додаткових зусиль для його нормалізації. А тому, просить стягнути з відповідача моральну шкоду спричинену порушенням його прав споживача природного газу в розмірі 160 000,00 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

01.04.2026 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в ньому (а.с.37-42).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник, позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позові, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначив, що сам факт порушення з боку позивача не породжує спричинення моральної шкоди позивачу, враховуючи, що в останнього у власності є інше житло, яким він міг користуватися, в період відключення від газопостачання.

Заслухавши думку учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позову по наступним підставам.

Так, свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона проживає в кв. АДРЕСА_4 та є сусідкою позивача. Через наявність боргів в мешканців кв. АДРЕСА_3 , було відключення газопостачання по стояку, в тому числі і квартирі позивача з травня 2025 по лютий 2026, у зв`язку з чим останній дуже переживав, бо не міг приготувати їжу, шпалери повідставали від стін. Один раз приходив до неї готувати їжу. Потім вони вимушені були купити електричну плиту. По ОСОБА_4 було видно, що він страждає.

Свідок ОСОБА_5 , суду показала, що вона проживає в кв. АДРЕСА_5 та є сусідкою позивача. З 2025 було відключено газ по стояку, в тому числі і квартирі позивача з травня 2025 по лютий 2026. Він розповідав, що було дуже холодно, трикімнатну квартиру не можливо нагріти без газу, не можливо приготувати їжу, дружина весь час хворіла. Він морально страждав, коли про це розповідав, в нього аж тремтіли руки. Один раз до неї приходив готувати їжу.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що на теперішній час проживає в кв. АДРЕСА_6 та є дружиною позивача. В цю квартиру переїхали в січні 2026, так як в іншій, за адресою: квартира АДРЕСА_1 не було газу, внаслідок того, що 21.05.2025 працівники позивача відключили газ по стояку в будинку АДРЕСА_7 . В них не було електроплити, а тому не могли приготувати їжу, вимушені були купити електропіч, не було гарячої води. З приходом холодів в квартирі було сиро та повідпадали шпалери. Вона почала хворіти, прийшлося купити іншу квартиру, так як не було розуміння чи відновлять газопостачання взагалі.

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22.09.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживача комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу та зобов`язано відповідача поновити постачання (розподіл) природного газу в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.4-6), яке постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 14.01.2026 залишено без змін (а.с.8-10).

Згідно технічних умов № 3628 від 30.06.2010 квартира АДРЕСА_1 була відключена від централізованої системи опалення з метою облаштування індивідуальною системою опалення (а.с.13).

Відповідно до акту № 2232 від 23.01.2026 складеного депутатом Вільногірської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області Сміяненко І.В., в присутності свідків, в квартирі АДРЕСА_1 температура повітря складає +1 С в кімнаті та +2 С у спальній кімнаті, зі слів ОСОБА_1 газопостачання відсутнє з 20.05.2025 по теперішній час (а.с.11).

Газопостачання до квартири АДРЕСА_1 відновлено 05.02.2026, про що складено акт № 4/26 про відновлення газопостачання (розподіл природного газу) (а.с.12).

Відповідно до копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи (а.с.14-16).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 та п.9 ч.2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав власності, передбачено також ч.3 ст.386 ЦК України.

Відповідно до ст.611 ЦК України, моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону про захист прав споживачів).

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

У спорах про захист прав споживачів відшкодування моральної шкоди прямо встановлено спеціальним законом, який регулює відносини у сфері захисту прав споживачів.

За змістом ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 у справі № 303/2147/14-ц (провадження № 6-1790 цс 15) зроблено висновок: «Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом. Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», загальними підставами відшкодування завданої громадянинові моральної шкоди є: наявність, власне, такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995, моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, зважаючи на встановлену рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22.09.2025, яке набрало законної сили 14.01.2026 у справі № 174/1005/25, протиправність дій ТОВ «Газорозподільні мережі України» у вигляді відключення постачання (розподілу) природного газу в квартирі АДРЕСА_1 , споживачем якого є ОСОБА_1 , що потягло за собою неможливість користування газовими приладами, гарячою водою, опаленням, в тому числі і в опалювальний сезон, при тому що позивач є добросовісним споживачем послуг з розподілу природного газу, які надає відповідач, сплачує вартість цих послуг, заборгованості по оплаті не має, на переконання суду, є доведеним факт заподіяння позивачу відповідачем моральної шкоди, яка полягала в його душевних стражданнях.

При цьому, наявність у позивача на праві власності іншого житла, не нівелює сам факт протиправних дій з боку відповідача та як наслідок, настання негативних наслідків для ОСОБА_1 .

Поряд із тим, позивачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження розміру заподіяної йому моральної шкоди, оціненої у сумі 160 000,00 грн.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та тривалість правопорушення, а саме, що відключення газопостачання позивачу мало місце з травня 2025 по лютий 2026, при цьому лише після набрання рішення законної сили 14.01.2026, а саме 05.02.2026 були відновлені його права, тобто порушення тривало майже дев`ять місяців, у зв`язку з чим він був позбавлений вести звичний спосіб життя користуватись газовим опаленням, гарячою водою, готувати їжу, враховуючи глибину його душевних страждань, беручи до уваги, що позивач є інвалідом ІІІ групи, керуючись вимоги розумності та справедливості, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, задовольнивши позов частково.

Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову та звільнення позивача від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 83,20 грн, іншу частину судових витрат віднести на рахунок держави.

На підставі ст.ст.15, 16, 23, 201, 1167 ЦК України та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 82, 247, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про стягнення моральної шкоди в порядку захисту прав споживача - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (місцезнаходження: вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44907200) в порядку захисту прав споживача, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 44907200) на користь держави судовий збір в розмірі 83,20 грн, іншу частину судових витрат віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк