Рішення № 137233914, 08.06.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/483/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати п.1 наказу №53 від 19.01.2026 року "про застосування дисциплінарного стягнення" виданого Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області про застосування до начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 НОМЕР_1 ), дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №43 о/с від 09.02.2026 р. "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) підполковника поліції ОСОБА_1 (0152858) начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області з 10.02.2026 р.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.02.2026 р. по день ухвалення рішення по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю наказу відповідача щодо звільнення позивача зі служби у поліції з огляду на реалізацією відносно нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення у зв`язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку, що виразилось у неодноразовому невиконанні наказів про виконання бойового (спеціального) завдання, яке знайшло своє підтвердження в ході проведення комісією відповідача службового розслідування.

Позивач не погоджується із висновками службового розслідування, вважає їх помилковими, оскільки накази про виконання бойового завдання ним були невиконані із об`єктивних причин, зокрема спершу під час необхідності виконання бойового завдання на броньованій машині не працював засіб радіоелектронної боротьби, що унеможливило виконання наказу, а в подальшому під час оголошення іншого наказу позивач не зміг його виконати через погіршення стану здоров`я, про що він повідомляв під час ознайомлення зі змістом бойового наказу.

Таким чином, позивач вважає, що в його діях був відсутній склад дисциплінарного проступку, а тому оскаржуваним наказом позивача безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді найсуворішого стягнення звільнення зі служби.

Також сторона позивача звертала увагу суду на численних порушеннях вимог законодавства, які були допущені дисциплінарною комісією відповідача в ході проведення службового розслідування.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову. Вказує, що дисциплінарна комісія повно, всебічно та об`єктивно здійснила службове розслідування відносно позивача з дотриманням вимог Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, за результатами чого дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні бойового завдання. Зокрема, зверталась увага суду, що під час ознайомлення із змістом бойового наказу позивач повідомляв про погіршення стану здоров`я, однак будь-яких доказів на підтвердження вказаного під час оголошення змісту наказу не надав. Натомість, в подальшому позивачем надавалися документи про погіршення стану здоров`я, проте такі документи вже були надані після фактичної відмови від виконання бойового завдання, а тому не можуть розцінюватися як такі, що дійсно підтверджуються об`єктивну неможливість позивача виконувати бойове завдання.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Позивач проходив службу у поліції на посаді начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області.

За змістом позовної заяви позивач у вересні 2024 року був відряджений у зведену бригаду поліції при ГУНП у Волинській області. У вересні 2025 року позивач був відряджений на територію Донецької області, а саме у ГУНП у Донецькій області. У листопаді 2025 року батальйон позивача об`єднали з батальйоном безпілотних систем та додали батальйон поліції особливого призначення Суми.

Згідно доповідної записки від 14.12.2025 командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області, адресованої начальнику ГУНП в Чернівецькій області, 14.12.2025 о 17:00 год. у попередньо визначеному місці, а саме у н.п. Краматорськ Донецької області, командиром БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області було доведено наказ командира зведеного загону ГУНП в Донецькій області "Про виконання бойового (спеціального) завдання" від 14.12.2025 №88ДСК/ВС. Після доведення наказу 13 поліцейських відмовилися від його виконання, зокрема, підполковник поліції ОСОБА_1 , начальник відділення тактико-спеціальної підготовки.

З метою проведення своєчасного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин та умов можливого порушення службової дисципліни, командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області запропонував начальнику ГУНП в Чернівецькій області призначити за вказаним фактом службове розслідування.

15.12.2025 командир зведеного загону ГУНП в Донецькій області направив на адресу начальника ГУНП в Чернівецькій області лист за №109/3в3/01-2025 "Про можливі порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських зведеного загону ГУНП в Донецькій області", в якому також викладені факти при відмову позивача виконувати вимоги наказу про виконання бойового (спеціального) завдання, за результатами чого також пропонував призначити службове розслідування.

Наказом ГУНП в Чернівецькій області від 18.12.2025 №1699 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування у формі письмового провадження за відомостями, викладеними у рапорті командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області відносно поліцейських, зокрема ОСОБА_1 .

Наказом ГУНП в Чернівецькій області від 31.12.2025 №1752 "Про продовження строку проведення службового розслідування" продовжено строк проведення дисциплінарною комісією службового розслідування до 16.01.2026.

Згідно висновку службового розслідування за відомостями щодо порушення службової дисципліни, допущеного окремими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області від 14.01.2026, дисциплінарна комісія пропонувала наступне, зокрема:

1) Службове розслідування за відомостями щодо порушення службової дисципліни, допущеного окремими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області, що виразилося у невиконанні наданого їм наказу, вважати закінченим, а відомості, які стали приводом до призначення службового розслідування такими, що підтвердилися.

2) За порушення службової дисципліни - неодноразове невиконання наказів про виконання бойового завдання, що виразилося у нехтуванні Присяги поліцейського, недотриманні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 34 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1, 2 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затверджене наказом МВС України від 04.12.2017 №987, п. 1, 2 розділу VII Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області, затверджене наказом ГУНП в Чернівецькій області від 04.10.2024 №1412, абз. 2, 3 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», п. 6 Зобов`язання щодо дотримання службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Чернівецькій області додаток до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 19.03.2025 №350, до начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Згідно наказу ГУНП в Чернівецькій області від 19.01.2026 №53 "Про застосування дисциплінарного стягнення" за порушення службової дисципліни - неодноразове невиконання наказів про виконання бойового завдання, що виразилося у нехтуванні Присяги поліцейського, недотриманні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 34 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1, 2 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затверджене наказом МВС України від 04.12.2017 №987, п. 1, 2 розділу VII Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області, затверджене наказом ГУНП в Чернівецькій області від 04.10.2024 №1412, абз. 2, 3 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ст. 38 Закону України "Про запобігання корупції", п. 6 Зобов`язання щодо дотримання службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Чернівецькій області додаток до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 19.03.2025 №350, наказано застосувати до начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Не погоджуючись із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національній поліції України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частинами 1-2 ст. 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до абз. 2, 6 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України.

Відповідно п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону № 580-VIII керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 47 Закону № 580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

У відповідності ч. 1 ст. 48 Закону № 580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 59 Закону № 580-VIII встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно, ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно п. 1, п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.

Згідно з положеннями ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.

Згідно ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Частиною 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно ч. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Статтею 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом

Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.

Згідно ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Відповідно ч. 1 ст. 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування регулює Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі - Порядок № 893).

Згідно п. 1 р. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно п. п. 1-2 р. V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно п. 2 р. IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Відповідно п. п. 1-2 р. VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Як встановлено судом, позивач проходив службу у поліції на посаді начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області. У вересні 2024 року був відряджений у зведену бригаду поліції при ГУНП у Волинській області. У вересні 2025 року позивач був відряджений на територію Донецької області, а саме у ГУНП у Донецькій області. У листопаді 2025 року батальйон позивача об`єднали з батальйоном безпілотних систем та додали батальйон поліції особливого призначення Суми.

12.12.2025 командир батальйону відкликав позивача з добового чергування та відправив готуватися до виконання бойового завдання на 14.12.2025.

13.12.2025 близько 17:00 год. позивач прибув на пункт управління для проведення планування (доведення маршруту, пояснення розташування контрольних точок) та доведення наказу про виконання бойового наказу. Однак, як стверджує позивач, планування не відбулося, конкретних даних за маршрутом не було доведено.

У подальшому, за інформацією позивача, приблизно о 02:00 год. ночі 14.12.2025 працівник підрозділу відвіз позивача з речами у район Барвінкового, де позивач пересів у автомобіль до командира підрозділу, де вже перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з якими позивач повинен був виконувати наказ. Далі група продовжувала рух до місця посадки до бронеавтомобіля. На місце посадки всі прибули із значним запізненням.

Під час підготовки бронеавтомобіля до виконання бойового завдання виявилося, що засіб радіоелектронної боротьби на авто не працює, а тривалі спроби відновлення його роботи не дав потрібного результату, що унеможливило виїзд бронеавтомобіля з метою виконання бойового завдання.

Через декілька годин коридор часу (темна пора доби) для виїзду закінчився, наказ не був виконаний з технічних причин, внаслідок чого позивача та інших членів групи відвезли до відділу моніторингу в с. Тернівка, де надалі всі троє перебували цілий день у кабінеті служби моніторингу підрозділу.

У другій половині дня позивача та членів групи повезли до м. Краматорськ для ознайомлення під відеозапис до виконання наступного бойового наказу. Вказаний відеозапис про ознайомлення позивача із змістом бойового наказу міститься в матеріалах справи.

Після ознайомлення з бойовим наказом позивач повідомив, що розуміє його зміст, однак не готовий його виконувати через стан здоров`я.

За вказаним фактом відмови позивача від виконання бойового наказу було розпочате дисциплінарне провадження згідно наказу ГУНП в Чернівецькій області від 18.12.2025 №1699, за результатами якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції наказом ГУНП в Чернівецькій області від 19.01.2026 №53.

Отже, з викладених вище обставин вбачається, що позивач відмовився від виконання бойового завдання, посилаючись на погіршення стану здоров`я, в той час як посадові особи поліції дійшли висновку про безпідставність такої причини з огляду на відсутність будь-яких медичних документів, що підтверджували погіршення стану здоров`я позивача.

Проаналізувавши викладене та перевіривши матеріали справи, суд зазначає, що 14.12.2025 позивач не виконав бойовий наказ від 13.12.2025 №83 дск з огляду на вихід із ладу засобу РЕБ на бронеавтомобілі, за результатами чого відбулося перепланування бойового завдання, позивача та членів групи відвезли до м. Краматорськ для ознайомлення під відеозапис з новим бойовим наказом від 14.12.2025 №88дск/ВС. Позивач доповів, що розуміє зміст наказу, однак не може його виконати за станом здоров`я, про що письмово зазначив у відомості про доведення наказу від 14.12.2025 №88дск/ВС.

Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом, який міститься у матеріалах справи.

У контексті викладеного суд зазначає, що під час ознайомлення із змістом бойового наказу від 14.12.2025 №88дск/ВС позивач посилався про погіршення стану здоров`я, однак не надав жодного медичного документу, який б підтверджував захворювання, що об`єктивно унеможливлювало виконання бойового завдання.

При цьому, під час ознайомлення із бойовим наказом були присутні психолог ОСОБА_2 та лікар ОСОБА_4 , які не виявили будь-яких протипоказань щодо виконання позивачем бойового наказу. Вказане підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28.12.2025 та ОСОБА_4 від 28.12.2025, наданими дисциплінарній комісії відповідача в ході проведення службового розслідування.

На підтвердження погіршення стану здоров`я позивач надавав дисциплінарній комісії рекомендаційний висновок спеціаліста від 15.12.2025 (а.с 228), згідно якого позивачу було рекомендовано обмежити фізичні навантаження на 5 днів з 15.12.2025 по 19.12.2025 та відкрити довідку про тимчасову непрацездатність.

Водночас, суд звертає увагу, що вказаний рекомендаційний висновок спеціаліста позивач отримав на наступний день 15.12.2025 вже після ознайомлення зі змістом бойового наказу від 14.12.2025 №88дск/ВС, тобто такий рекомендаційний висновок може підтверджувати стан здоров`я позивача 15.12.2025, а не під час його фактичної відмови виконувати бойове завдання через погіршення здоров`я згідно оголошеного наказу.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до медичної частини (або ж вжиття будь-яких відповідних заходів) з метою підтвердження погіршення його стану здоров`я саме на момент ознайомлення із змістом бойового наказу 14.12.2025, а не на наступний день.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів того, що стан здоров`я позивача 14.12.2025 дійсно унеможливлював виконання ним бойового наказу №88дск/ВС, в той час як присутні лікар та психолог будь-яких протипоказань до виконання позивачем наказу не вбачали.

Крім того, у позовній заяві сторона позивача посилається на те, що після перепланування наказу та доставлення групи до м. Краматорськ (відстань близько 180 км) позивач був позбавлений можливості звернутися до медичної частини та довести свій стан здоров`я.

Однак, суд вважає безпідставними такі доводи позову, оскільки позивач не був позбавлений можливості повідомити про погіршення стану здоров`я свого безпосереднього керівника особисто за допомогою засобів телефонного зв`язку або ж шляхом направлення повідомлення до будь-якого месенджера. Також у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач повідомляв працівників служби моніторингу в с. Тернівка про погіршення стану.

Суд звертає увагу і на тому, що під час прибуття до приміщення, в якому відбувалося ознайомлення із змістом бойового наказу від 14.12.2025 №88дск/ВС, позивач не намагався повідомити присутніх про необхідність надання йому можливості звернутися до медичної служби з метою визначення стану його здоров`я, а лише формально зазначив про неможливість виконання наказу за станом здоров`я.

Поряд з цим, із наявного відеозапису вбачається, що позивач проінформував про відсутність офіційного документа, який б підтверджував погіршення стану його здоров`я та звільнення від фізичних навантажень.

У матеріалах справи містяться відомості про виклик позивачем бригади швидкої медичної допомоги 19.12.2025 о 17:35 год. (а.с. 229), довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №001902 з 23.12.2025 по 06.01.2026 (а.с. 230) та виписка з медичної карти стаціонарного хворого №1462 (а.с. 231), якими підтверджується захворювання позивача.

Проте, суд наголошує, що вказані документи підтверджують погіршення стану здоров`я позивача у період з 19.12.2025, тобто з моменту виклику бригади швидкої медичної допомоги, але не можуть підтверджувати погіршення здоров`я 14.12.2025 під час ознайомлення із змістом бойового наказу від 14.12.2025 №88дск/ВС.

Отже, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що під час ознайомлення із змістом бойового наказу від 14.12.2025 №88дск/ВС у позивача не було жодних документів, які б підтверджували погіршення його здоров`я та неможливість виконання бойового завдання, при цьому у матеріалах справи відсутні докази вжиття позивачем заходів з метою звернення до медичної служби саме під час ознайомлення зі змістом бойового наказу.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що 29.06.2024 згідно висновку ВЛК позивач був визнаний придатним до військової служби за групою ІІ ст. 39В (наказу 402) та підлягає повторному переогляду 29.06.2025. Однак, відповідач не забезпечив перепроходження позивачем ВЛК після 29.06.2025, оскільки він знаходився у відрядження у Волинській області, чим позбавив його права на повторне проходження ВЛК, а лікар ОСОБА_4 під час ознайомлення із змістом бойового наказу не взяв до уваги встановлений позивачу діагноз гіпертонія.

Суд вважає безпідставними вказані доводи позовної заяви, якими сторона позивача обґрунтовує протиправність оскаржуваних наказів, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до керівництва відповідача або ж до керівництва підрозділу у Волинській області з метою надання йому можливості пройти ВЛК у встановлений термін.

При цьому, раніше встановлений позивачу діагноз гіпертонія під час проходження медичного огляду 29.06.2024 не може автоматично доводити об`єктивну неможливість виконання ним бойового завдання через стан здоров`я, оскільки в цілому позивач був визнаний придатним до військової служби, а на момент ознайомлення із бойовим наказом від 14.12.2025 №88дск/ВС позивач не надав жодних документів, які б підтверджували погіршення його здоров`я через гіпертонію.

У позовній заяві сторона позивача зазначає, що службове розслідування проводилося з підстав надання доповідної записки ОСОБА_5 та листа ОСОБА_6 , що суперечить абз. 2 ч. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.

Так, згідно абз. 2 ч. 1 розділу ІІ Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як вбачається із змісту доповідної записки командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області І. Рибінського від 14.12.2025, позивач після ознайомлення із змістом бойового наказу від 14.12.2025 №88дск/ВС не приступив до його виконання, за результатами чого ОСОБА_7 пропонував керівнику ГУНП в Чернівецькій області провести службове розслідування за вказаним можливим фактом порушення позивачем службової дисципліни.

ОСОБА_7 був безпосереднім свідком вказаних подій, які, на його думку, містили ознаки дисциплінарного проступку, про що доповідною запискою повідомив керівника ГУНП в Чернівецькій області,

Крім того, 15.12.2025 командир зведеного загону ГУНП в Донецькій області ОСОБА_8 направив на адресу начальника ГУНП в Чернівецькій області лист за №109/3в3/01-2025 "Про можливі порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських зведеного загону ГУНП в Донецькій області", в якому також викладені факти при відмову позивача виконувати вимоги наказу про виконання бойового (спеціального) завдання.

Таким чином, суд доходить висновку, що у відповідача були всі правові підстави для проведення службового розслідування згідно абз. 2 ч. 1 розділу ІІ Порядку №893, а тому доводи позовної заяви щодо відсутності підстав для проведення службового розслідування суд відхиляє.

Також суд вважає безпідставним аргументи позовної заяви в частині того, що на зобов`язаннях щодо дотримання службової дисципліни поліцейським ГУНП, як додаток до наказу від 19.03.2025 №350, проставлений не підпис позивача, оскільки перебуваючи на посаді начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області у званні підполковника поліції, маючи стаж служби в поліції більше 28 років, позивач був зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства та усвідомлювати правові наслідки відмови від виконання бойового наказу в умовах правового режиму воєнного стану.

Крім цього, згідно акту про відмову від дачі пояснень від 27.12.2025, складеного у м. Краматорськ, позивач відмовився надавати члену дисциплінарної комісії пояснення щодо фактичних обставин дисциплінарного провадження, мотивуючи це бажанням скористатися правовою допомогою захисника, який перебуває у м. Чернівці та у зв`язку із безпековою ситуацією не може прибути до Донецької області.

У подальшому, сторона позивача зазначила, що комісія у ході проведення службового розслідування порушила право позивача скористатися правовою допомогою адвоката.

Проте, суд зазначає, що неможливість адвоката прибути до клієнта для надання правової допомоги у зв`язку із безпековою ситуацією в країні не може бути розцінене як таке, що позбавило позивача скористатися допомогою адвоката під час службового розслідування.

При цьому, на переконання суду, позивач міг отримати юридичні консультації адвоката дистанційно або ж обрати будь-якого іншого адвоката, який б зміг фізично прибути до нього у Донецьку область.

Матеріалами справи підтверджується, що 08.01.2026 позивач звернувся із рапортом до начальника ГУНП в Чернівецькій області, в якому повідомив про те, що не відмовлявся від дачі пояснень, а лише наполягав надати відповідні пояснення у присутності адвоката.

За результатами розгляду вказаного рапорту відповідач направив на адресу відповідача лист від 22.01.2026 №5374-2026, в якому, зокрема, зазначив, що на момент завершення службового розслідування від позивача не надходило жодних звернень, які були б направлені на реалізацію свого права на захист у дисциплінарному провадженню, в тому числі щодо права на користування правничою допомогою. До того ж, позивачем була відхилена вимога члена комісії надати пояснення щодо обставин проступку, що було зафіксовано у встановленому порядку. Таким чином, при проведенні службового розслідування посадовими особами поліції не допущено жодних перешкод у користуванні позивачем правничою допомогою. Вимоги про проведення окремих процесуальних дій у службовому розслідуванні не підлягають задоволенню, оскільки не узгоджуються з чинним законодавством України.

Проаналізувавши зміст рапорту від 08.01.2026 та лист від 22.01.2026 №5374-2026, суд погоджується із твердженнями відповідача, викладеними у листі, оскільки позивач мав достатньо часу для надання пояснень щодо фактичним обставин проступку, зокрема направити дисциплінарній комісії письмові пояснення окремо після отримання правничої допомоги адвоката.

Однак, позивач не вжив жодних заходів, спрямованих на реалізацію свого права на захист у дисциплінарному провадженню, а тому доводи про позбавлення його права користуватися правничою допомогою під час службового розслідування є безпідставними.

Визначаючись щодо співмірності застосованого відповідачем дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, суд зазначає, що позивач перебував на посаді начальника відділення ТСП БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області, до повноважень якого віднесено стримування збройної агресії збоку російської федерації.

Згідно змісту пояснень командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області від 31.12.2025 (а.с. 102), невиконання поліцейськими наказів негативно впливає на боєздатність підрозділу та морально-психологічний клімат у колективі. Коли окремі бійці ухиляються від виконання бойового завдання, у колективі формується відчуття зради, що породжує образу, розчарування та психологічну напругу. Такі дії спричиняють втрату відчуття єдності та згуртованості, що є фундаментом для ефективного виконання будь-якої бойової місії. Інші працівники БПОП починають сумніватися у надійності колег, знижується впевненість у спільних силах і можливостях підрозділу. Це може призвести до поширення страху, невпевненості, зниження мотивації та загальної готовності виконувати накази командування.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що позивач без належних правових підстав відмовився в умовах воєнного стану виконувати бойове завдання з метою стримування збройної агресії російської федерації, а також враховуючи всі негативні наслідки, спричинені невиконанням бойових наказів, суд приходить до висновку, що у даному випадку застосований відповідачем вид дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому дисциплінарному проступку.

Отже, правові підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції відсутні.

Відповідно, відсутні підстави для задоволення похідних позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини крізь призму викладених норм законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40109079).

Суддя І.В. Маренич