Ухвала суду № 137233885, 22.05.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

22 травня 2026 року Справа № 580/2538/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Північно-Центрального Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Північно-Центрального Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Північно-Центрального Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року для перерахунку його пенсії;

зобов`язати Північно-Центральне Міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції провести перерахунок розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2026 3328 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026, відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 380/19324/23) для перерахунку з 01 лютого 2026 року основного розміру пенсії позивача.

Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач подав суду клопотання про зупинення провадження у справі до моменту вирішення справи №320/29450/24, що на даний час розглядається Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Клопотання мотивовано тим, що 04 серпня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс ухвалу у адміністративній справі №320/29450/24, якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24.

При цьому, предметом розгляду справи №320/29450/24 є скасування пункту 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, який у редакції від 20.05.2023 викладений наступним чином установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14).

На переконання відповідача, результат розгляду справи №320/29450/24 безпосередньо впливає на задоволення позовних вимог позивача у справі, що розглядається.

Оцінивши доводи, наведеного клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд врахував, що зупинення провадження можливе за наявності обставин, що перешкоджають або унеможливлюють вирішення спору з дотриманням встановлених принципів адміністративного судочинства.

Частиною 1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у адміністративній справі, а ч.2 - коли це є правом суду.

Так, пунктом 5 ч.1 ст.236 КАС України передбачено право суду зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

З аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зупинення провадження є факт наявності на розгляді палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах.

Суд встановив, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі №320/29450/24 за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року за позовом до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Разом з тим, підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначені ст.346 КАС України відповідно до частин 1-6 якої суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Оскільки відсутні докази передачі на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду справи №320/29450/24, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.236 КАС України.

Також, пунктом 3 ч.1 ст.236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові від 12.12.2019 у справі №826/25204/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

У цій постанові Верховний Суд наголосив, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв`язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.

Відповідно до висновків Верховного Суду у вказаній справі, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Тож для вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Не існує об`єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України).

Клопотання відповідача не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як в частині об`єктивної неможливості розгляду справи, так і в частині того, що зібрані у справі, що розглядається, докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України.

Суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, позов задоволено частково.

Визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними.

Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 наголосив, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Згідно висновків Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

Тому суд дійшов висновку про безпідставність заявленого клопотання про зупинення провадження.

Керуючись ст. ст. 2-21, 236, 238-239, 243-245, 248, 256, 294-295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання Північно-Центрального Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань про зупинення провадження у справі.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

СуддяОлексій РІДЗЕЛЬ