Рішення № 137233698, 09.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 640/19937/19

РІШЕННЯ

іменем України

09 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Міжнародне бюро кредитних історій" до Головного управління ДПС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Міжнародне бюро кредитних історій" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить з урахуванням уточненої позовної заяви визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 10.07.2019 № 0574951206 в частині застосування штрафу у сумі 197 887, 82 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 494 719,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.07.2019 року № 0574951206 в частині застосування штрафу у розмірі 40% на суму 197 887 грн 82 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів для своєчасного надіслання податкових накладних, які виписані 31.12.2018, на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Зокрема, 15.01.2019 року, тобто в межах законодавчо встановленого граничного строку, пакет податкових накладних був одночасно направлений до контролюючого органу засобами електронного зв`язку.

Однак, у зв`язку з технічними проблемами на стороні серверу ДФС (перевантаженням системи), частина накладних була зареєстрована вчасно, а інша частина - лише у квітні 2019 року, після повторного надіслання. При цьому жодних квитанцій про неприйняття чи зупинення реєстрації первинно надісланих накладних на адресу позивача протягом операційного дня 15.01.2019 року не надходило.

Позивач наголошує, що затримка у реєстрації спірних податкових накладних відбулася не з його вини, а через протиправну бездіяльність та технічні збої в автоматизованій системі самого контролюючого органу. Оскільки факт порушення граничних строків з боку платника податків відсутній, застосування штрафних санкцій за форс-мажорні чи технічні обставини надавача послуг є безпідставним та незаконним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2026 постановлено прийняти до провадження адміністративну справу №640/19937/21 за позовом приватного акціонерного товариства "Міжнародне бюро кредитних історій" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Замінити відповідача, Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 43141267), на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011).

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Витребувати в приватного акціонерного товариства "Міжнародне бюро кредитних історій" письмову інформацію стосовно актуальності позовних вимог.

Запропонувати учасникам справи у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що на підставі норм Податкового кодексу України контролюючим органом було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) ПрАТ «Міжнародне бюро кредитних історій» за 2017-2019 роки. За результатами перевірки складено акт, яким зафіксовано порушення платником податків граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, у зв`язку з чим правомірно застосовано штрафні санкції.

Зауважує, що відповідно до вимог законодавства, єдиним належним підтвердженням прийняття та реєстрації податкової накладної в ЄРПН є квитанція в електронному вигляді, яка надсилається платнику протягом операційного дня та містить дату і час її фактичного формування й зафіксовані результати перевірки. Датою та часом надання податкової накладної є саме ті дані, що офіційно відображені та зафіксовані у відповідній квитанції контролюючого органу. Позивач не надав належних доказів (електронних квитанцій), які б підтверджували вчасну реєстрацію спірних податкових накладних у межах встановленого законом строку. Натомість його посилання на роздруковану з комп`ютерної програми «M.E.Doc» інформацію про відправлення є безпідставними, оскільки такі дані залежать від локальних системних налаштувань комп`ютера користувача і не відображають фактичного прийняття документів автоматизованою системою ДФС.

Вказує, що контролюючий орган здійснює перевірку виключно на підставі тих даних, які фактично надійшли, зберігаються та опрацьовуються в його офіційних інформаційних базах. Оскільки на дату закінчення граничного строку реєстрації накладні платником у встановленому порядку зареєстровані не були, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

На підставі викладеного, представник відповідача просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Міжнародне бюро кредитних історій» (ПрАТ «МБКІ») з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за період 2017-2019 років.

За результатами цієї перевірки було складено акт від 04.06.2019 року № 5580/26-15-12-06-16/34299140.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві 10.07.2019 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0574951206. Вказаним рішенням до платника податків застосовано штрафні санкції на загальну суму 227 942 грн 37 коп. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Позивач визнав та не оскаржував штрафні санкції у розмірі 10% (у сумі 16 773 грн 06 коп.) та 20% (у сумі 13 281 грн 49 коп.), нараховані за затримку реєстрації накладних від 16 до 60 календарних днів. Предметом судового оскарження у цій справі є зазначене податкове повідомлення-рішення лише в частині застосування штрафу у розмірі 40% на суму 197 887 грн 82 коп. за затримку реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів.

Не погодившись із винесеним рішенням у спірній частині, ПрАТ «МБКІ» подало скаргу від 19.07.2019 року № 3289-01 до Державної податкової служби України. За результатами розгляду цієї скарги Державна податкова служба України винесла рішення від 19.09.2019 року № 2425/6/99-00-08-05-01, яким скаргу товариства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.07.2019 року № 0574951206 - без змін.

З матеріалів справи суд встановив, що спірні податкові накладні із датою виписки 31.12.2018 року були направлені позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄРПН 15.01.2019 року в період з 16:47 до 16:57.

За результатами відправлення пакету документів 15.01.2019 року частина податкових накладних була успішно зареєстрована в ЄРПН в межах операційного дня. Інша частина накладних (зазначена в Таблиці 3 позову) фактично набула статусу зареєстрованих в ЄРПН у квітні 2019 року, зокрема, 23.04.2019 та 26.04.2019, із фіксацією тривалості затримки у 98 та 101 календарний день відповідно. При цьому в інформаційних базах контролюючого органу датою та часом реєстрації вказаних накладних зафіксовано квітень 2019 року.

Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 197887, 82 грн протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством.

Із аналізу наведених правових норм можливо дійти висновку про те, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у строк, встановлений ПК України. Порушення строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, зареєстрованим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341, далі Порядок №1246, зі змінами на час спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктами 14, 15 Порядку №1246 також установлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З системного аналізу наведених правових норм видно, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України прямо передбачено, що якщо протягом операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8:00 до 20:00, не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Жодних виключень зазначеною статтею не передбачено.

Таким чином, у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника ПДВ і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

При цьому встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника ПДВ у вигляді штрафу може застосовуватися виключно в разі, якщо платник не надав (не надіслав) ДПС накладну/розрахунок коригування у строк, встановлений статтею 201 Кодексу. На переконання суду, платник податків не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДПС України за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем.

При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для застосування до платника відповідальності за нереєстрацію/затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити, чи вчинив платник усі залежні від нього дії з метою належного виконання обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 820/3006/17, від 21.01.2020 у справі № 826/7925/16, від 31.01.2020 у справі № 821/819/17.

За сталою практикою Верховного Суду, сформованою за наслідками вирішення спорів у таких правовідносинах (зокрема, у постанові від 25.01.2022 у справі № 280/1615/19), якщо затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом штрафу за порушення граничних строків реєстрації.

На думку суду, оскільки податковий закон не встановлює єдиного способу подання податкових накладних і відповідно єдиного доказу, який це може підтвердити, за такого правового регулювання належним та допустимим доказом вчасного надіслання накладної для реєстрації може бути будь-який доказ, що підтверджує факт її подання протягом операційного дня в електронній формі контролюючому органу з використанням електронного цифрового підпису.

Суд звертає увагу на висновок Верховного Суду у постанові від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19 про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення, виходячи з технічного способу реєстрації. Протоколи руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій відображають дату і час відправки накладних на реєстрацію.

Суд зауважує, що відомості з програмного забезпечення «M.E.Doc» є належними та допустимими доказами, з яких можливо ідентифікувати номер, зміст операцій, точну дату та час відправлення спірних податкових накладних. Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16, від 20.10.2020 у справі № 620/817/19, від 24.11.2021 у справі № 200/12604/19-а.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що спірні податкові накладні направлено позивачем на реєстрацію до ЄРПН 15.01.2019 у проміжку з 16:47 до 16:57, тобто в межах операційного дня, тривалість якого визначено пунктом 3 Порядку № 1246 з 08:00 до 20:00. Цей факт підтверджено протоколами руху документів у програмі «M.E.Doc». Таким чином, позивач, надіславши вищезазначені накладні в межах встановленого строку, виконав обов`язок з їх реєстрації, передбачений ПК України.

Водночас судом встановлено, що квитанцій про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних протягом операційного дня 15.01.2019 позивачу надіслано не було. За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 14 Порядку № 1246 ДПС зобов`язана надіслати платнику відповідну квитанцію протягом операційного дня. Оскільки квитанції не надіслано, такі накладні в силу прямої законодавчої норми вважаються зареєстрованими в ЄРПН з моменту їх первинного надіслання.

Верховний Суд у постановах від 26.06.2018 у справі № 806/2219/16 та від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19, оцінюючи аналогічні обставини щодо повторної реєстрації накладних унаслідок неотримання квитанції про неприйняття первинно поданих документів, з посиланням на пункт 201.10 статті 201 ПК України зробив висновок, що первісно подана накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття.

Реєстрація ДПС спірних накладних лише у квітні 2019 року не може слугувати підставою для покладення на позивача відповідальності, оскільки платник не несе відповідальності за надходження на технічному рівні документів до контролюючого органу. Затримка реєстрації виникла не з вини позивача, а внаслідок технічних проблем на стороні сервера контролюючого органу, що свідчить про відсутність складу податкового правопорушення у діях ПрАТ «МБКІ».

За обставин цієї справи позивач у межах встановленого законом строку вжив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації спірних податкових накладних. Тому суд вважає, що відповідач протиправно застосував штрафні санкції за порушення терміну реєстрації.

У силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує наведені висновки Верховного Суду при вирішенні спірних правовідносин та зазначає, що позивачем не пропущено граничного строку реєстрації вищеописаних 19 податкових накладних.

Відповідно до статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою його надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржуване рішення на предмет відповідності критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, суд дійшов висновку, що воно прийнято без дотримання вимог закону, є необґрунтованим та протиправним.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки поданих сторонами доказів за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2968,32 грн, а тому зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «Міжнародне бюро кредитних історій» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.07.2019 № 0574951206 в частині застосування штрафу у сумі 197887 грн 82 коп. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 494 719,50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь приватного акціонерного товариства «Міжнародне бюро кредитних історій» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2968,32 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне акціонерне товариство "Міжнародне бюро кредитних історій" (просп. Берестейський, 65, оф.306,м. Київ,03062 , код ЄДРПОУ - 34299140) Відповідач:Головне управління ДПС України у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116 , код ЄДРПОУ - 44116011)

Головуючий суддя В.К. Блонський