Рішення № 13723315, 01.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

01.02.2011

Справа №5002-33/6205-2010

за позовом відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

до державної установи «Держгідрографія» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26) в особі філії державної установи «Керченський район Держгідрографії» (98318, м. Керч, вул. Кірова, 54).

про визнання договору укладеним

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Мельнікова Тетяна Володимирівна, представник, довіреність ВАТ «Крименерго».

Відповідача: не з'явився, державна установа «Держгідрографія» в особі філії державної установи «Керченський район Держгідрографії».

Суть спору: відкрите акціонерне товариства «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, державної установи «Держгідрографія» в особі філії державної установи «Керченський район Держгідрографії», та просить суд визнати договір про загальне використання технічних мереж № 189/210 укладеним у редакції проекту позивача.

Позовні вимоги вмотивовані недосягненням сторонами згоди щодо редакції договору про спільне використання технологічних електричних мереж, у зв'язку з чим договір був укладений з протоколом розбіжностей.

Відповідач позов не визнав за мотивами, що викладені у відзиві на позов (а.с. 35-37).

В судовому засіданні, що відбулося 01 лютого 2011 року, позивач надав суду пояснення та просив врегулювати розбіжності між сторонами, які виникли за договором в редакції позивача з урахуванням наданих пояснень (а.с. 73-74).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання 01 лютого 2011 року представники відповідача не з'явилися, про причини відсутності суд не повідомили, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином. Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засідання, передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

З матеріалів справи вбачається, що 09 січня 2004 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та державною установою «Держгідрографія» укладений договір № 189 на поставку електричної енергії.

29 жовтня 2010 року позивач, на виконання постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 910 від 17 жовтня 2005 року, направив на адресу відповідача два екземпляра договору про спільне використання технологічних електричних мереж (а.с. 11).

06 грудня 2010 року відповідач направив на адресу позивача підписаний договір № 189/210 з протоколом розбіжностей (а.с. 18-20).

Недосягнення згоди між сторонами в частині підписання вищеназваного договору, з’явилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами через наявність розбіжностей при укладенні договору про спільне використання технологічних електричних мереж, вони повинні регулюватися Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ, Правила), а також главами 52, 53 Цивільного кодексу України та главою 20 Господарського кодексу України.

У відповідності з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з абзацом першим частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2 зазначеної правової норми встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що відкрите акціонерне товариство «Крименерго» зробило пропозицію державній установі «Держгідрографія» в особі філії державної установі «Керченський район Держгідрографії» укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж, необхідність у чому виникла з огляду на вимоги, викладені в постанові НКРЕ України № 910 від 17 травня 2005 року.

У відповідності до статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна із сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов, при цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов’язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Так, відповідно до пункту 2 Постанови НКРЕ України № 910 від 17 жовтня 2005 року електропередавальні організації зобов’язані в строк до 18 листопада 2010 року врегулювати у відповідності з положеннями пункту 1.10 Правил КЕЕ відносини власниками технологічних електричних мереж, які передають електричну енергію іншим суб’єктам господарської діяльності.

Пунктом 1.13 Правил передбачено, що укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 затверджений типовій договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до частини 3 статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Частиною 2 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (абзац 3 частина 4 статті 179 Господарського кодексу України).

Типова форма відповідного договору, порядок визначення обґрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форма відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пільг у визначеному розмірі) встановлюються Кабінетом Міністрів України (абзац 3 частина 6 статті 179 зазначеного кодексу).

Відповідно до пункту 1.7 ПКЕЕ у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється (пункт 5.15 Правил).

Істотні умови договору між власником мереж та користувачем електричної енергії визначаються Правилами користування електричною енергією.

Так, відповідно до протоколу розбіжностей, який був надісланий відповідачем позивачу (а.с. 18-20), відповідач не згоден з викладенням декількох пунктів в редакції позивача.

Так, пункт 1.1 договору позивач пропонує викласти в наступній редакції:

«Власник електричних мереж зобов’язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача або інших суб’єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач – своєчасно оплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги у відповідності з умовами цього договору».

Відповідач в протоколі розбіжностей вказує на те, що в даному пункті необхідно конкретизувати субспоживача власника мереж, у зв'язку з чим просить зазначити ДП «Дельта-Лоцман» в якості субспоживача власника мереж, передачу електричної енергії якому здійснює користувач.

Однак, відповідно до підпункту 20 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний у разі використання технологічних електричних мереж іншими суб'єктами укладати з користувачами договори про спільне використання технологічних електричних мереж та у передбачених цими Правилами випадках договори про технічне забезпечення електропостачання споживача із суб'єктами господарювання та організаціями, електроустановки яких приєднані до цих технологічних електричних мереж.

Крім того, у типовому договорі про спільне використання технологічних електричних мереж пункт 1.1 викладений в редакції, яка цілком співпадає з редакцією, що запропонована позивачем.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, у зв'язку з чим пункт 1.1 договору підлягає викладенню саме в редакції, що ним запропонована.

В протоколі розбіжностей відповідач запропонував доповнити розділ 1 договору пунктом 1.3 наступного змісту: «приєднана потужність електроустановок в точці приєднання до мереж власника, на межі балансовій приналежності – 47.22 кВт, дозволена потужність електроустановок в точці приєднання на межі балансовій приналежності – 40.94 кВт.

Позивач заперечує проти доповнення договору вищезазначеним пунктом, оскільки він не передбачений типовим договором та, на його думку, технічно не обґрунтований.

Суд погоджується з редакцією позивача, оскільки зазначені відповідачем параметри можуть змінюватися, у зв'язку з чим такі відомості повинні бути викладені у відповідних додатках до договору.

Пункт 2.1 договору запропонований позивачем в редакції, що цілком співпадає з редакцією, передбаченою типовим договором, а саме: «власник мереж зобов’язаний утримувати технологічні електричні мережі спільного використання у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач».

Аналогічні обов’язки власника електричних мереж передбачені підпунктами 5, 7 пункту 10.2 ПКЕЕ, відповідно до яких останній повинен забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; підтримувати параметри якості електричної енергії у своїх мережах відповідно до параметрів, визначених державними стандартами та умовами договору.

Таким чином, суд погоджується з викладенням пункту 2.1 в редакції позивача.

Пункт 2.3 договору про спільне використання технологічних мереж, суд затверджує в редакції, що запропонована відповідачем, тобто «забезпечувати виконання графіка попереджувальних ремонтів та обсягів робіт, визначених технологічними картами ремонту елементів обладнання, збереження встановлених на території власника мереж електроустановок», оскільки вона цілком співпадає з Типовим договором.

Пункт 2.4 договору суд вважає таким, що погоджений сторонами, оскільки розбіжності мали місце лише через переведення з української мови слова «власник».

Пункт 4.1 договору суд вважає за необхідне викласти в редакції, з урахуванням вимог обох сторін та положень Типового договору, в якому встановлено, що розрахунок плати за використання електричних мереж передбачений Порядком обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж.

З огляду на викладене, пункт 4.1 підлягає викладенню в наступній редакції: «Здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж».

Пункт 6.1 договору підлягає затвердженню в редакції позивача, а саме: «Без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках власника мереж на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії користувача», оскільки саме така редакція зазначеного пункту передбачена Типовим договором.

Редакція відповідача пункту 6.1 договору не передбачена діючим законодавством.

Пункт 6.2 договору відповідач пропонував виключити, однак суд не може погодитися з такими доводами відповідача, оскільки редакція пункту 6.2, по-перше, передбачена Типовим договором, по-друге наділяє відповідача правами, що передбачені пунктом 7.14 ПКЕЕ, відповідно до якого спільне використання технологічних електричних мереж може бути припинено або обмежено власником мереж: у разі перевищення споживачем договірної граничної величини електричної потужності протягом 30 хвилин і більше в години максимуму навантаження Об'єднаної енергетичної системи України електропередавальна організація або Держенергонагляд зобов'язані вимагати від споживача зниження навантаження до встановленої договірної граничної величини електричної потужності. Вимога електропередавальної організації та/або Держенергонагляду щодо зниження навантаження до встановленого договором рівня або до заданого обмеження має бути виконана споживачем негайно. У разі невиконання вимог щодо зниження навантаження протягом 10 хвилин після попередження електропередавальна організація може самостійно або на вимогу Держенергонагляду провести часткове відключення споживача від мережі на період максимуму навантаження (у разі неможливості часткового відключення застосовується обмеження до величини аварійної або екологічної броні електропостачання).

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, та пункт 6.2 договору підлягає викладенню в наступній редакції: «З повідомленням користувача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення користувачем або іншими суб'єктами господарювання, передачу електричної енергії, яким забезпечує користувач, договірної граничної величини електричної потужності в години максимуму навантаження протягом 30 хвилин і більше».

Відносно пункту 7.2 договору, в якому відповідач пропонує включити вартість послуг власника в фіксованому розмірі – 100 грн., суд вважає зазначити наступне.

Методикою нарахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженою постановою НКРЕ № 691 від 12 червня 2008 року, встановлений порядок визначення вартості послуг.

Так, відповідно до пункту 1.8 Методики, для підтвердження величини обґрунтування витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного користування за розрахунковий період (календарний рік) власник мереж складає кошторис витрат (без ПДВ) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, яки безпосередньо стосуються цього виду діяльності за минулий календарний рік. Для обґрунтування статей витрат використаються галузеві нормативи, встановлені Міністерством палива та енергетики України для електропередавальних організацій.

Пунктом 2.4 Методики передбачено, що погодження кошторису витрат власник мереж надає територіальному представництву НКРЕ наступні матеріали:

- складений власником мереж кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання на поточний календарний рік з розшифровкою всіх статей витрат;

- копію проекту договору про спільне використання технологічних електричних мереж, оформленого у встановленому порядку;

- однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання, підтверджену електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднанні електроустановки власника мереж;

- розрахунки об’єму умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, що виконані власником мереж або електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки власника мереж, за замовленням власника мереж;

- підтверджену електропередавальною організацією довідку про баланс споживання та передачі електричної енергії в технологічних електричних мережах спільного використання.

За надання недостовірної інформації власник мереж є відповідальним відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до пункту 2.5 Методики кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання з обґрунтуванням відносно кожної статті витрат та розрахунок плати за спільне використання технологічних електричних мереж надається власником мереж кожний рік на погодження до відповідного територіального представництва НКРЕ.

У разі необґрунтованої зміни статей витрат на утримання мереж спільного використання, які складалися протягом календарного року, власник мереж зобов’язаний погодити новий кошторис.

Кошторис витрат на утримання технологічних мереж спільного використання та/або зміни до нього подаються у відповідне територіальне представництво НКРЕ та розглядаються останнім протягом 30 календарних днів.

Погоджений територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього надаються власником мереж електропередавальній організації не пізніше чім за 2 місяця до закінчення поточного календарного року.

Погоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеного відповідно до Правил КЕЕ.

Таким чином, кошторис витрат повинен бути погодженим з територіальним представництвом НКРЕ щорічно, може бути змінений протягом року у разі зміни статей витрат та є додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, тобто зазначення певної суми в розмірі 100.00 грн., як просить визначити відповідач, є необґрунтованим, суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, суд вважає, що пункт 7.2 договору підлягає викладенню в редакції, що запропонована позивачем, а саме:

«Вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання зазначена в додатку «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж», розробленому відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12 червня 2008 року № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2008 року за № 732/15423.».

Пункт 7.3 договору викладений позивачем в наступній редакції: «Оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунку та оформленого Акту прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунку».

Відповідач в протоколі розбіжностей просив конкретизувати даний пункт шляхом зазначення, що плата повинна бути перерахована на рахунок власника мереж, зазначений у даному договорі.

Суд вважає, що редакція відповідача не суперечить пункту 7.3 Типового договору, а лише конкретизує його умови, не порушує прав позивача, а тому підлягає затвердженню в наступній редакції: «Оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на розрахунковий рахунок власника мереж, зазначений в договорі, на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого Акта прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунка».

Редакція пункту 8.1.1 договору, запропонована позивачем, цілком співпадає з редакцією Типового договору, а саме: «власник мереж забезпечує передачу електричної енергії технологічними електричними мережами спільного використання з дотриманням показників якості електричної енергії та категорії з надійності електропостачання. У разі погіршення передбачених умовами договору про постачання електричної енергії показників якості електричної енергії з вини власника мереж останній відшкодовує користувачу завдані збитки відповідно до законодавства України».

Так, відповідно до підпункту 7 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний: підтримувати параметри якості електричної енергії у своїх мережах відповідно до параметрів, визначених державними стандартами та умовами договору.

Таким чином, запропонована відповідачем редакція пункту 8.1.1 договору, в якому відсутня відповідальність за погіршення якості електричної енергії за винною власника, є такою, що суперечить чинному законодавству, а тому пункт 8.1.1 підлягає затвердженню у вищевикладеній редакції позивача.

Пункт 8.1.4 запропонований позивачем в наступній редакції.

«У разі невиконання обґрунтованих вимог користувача щодо відключення субспоживачів власник мереж відшкодовує завдані ним збитки іншим суб'єктам відповідно до законодавства України»

В протоколі розбіжностей пункт 8.1.4 відповідач запропонував виключити, з огляду на те, що в спірному договорі регулюються взаємовідносини власника мереж та користувача з питань передачі електричної енергії конкретному споживачу, тобто взаємовідносини з іншими суб’єктами повинні бути врегульовані шляхом укладення відповідних договорів з ними.

Однак, суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки, зазначений пункт договору передбачений Типовим договором, не порушує прав відповідача та не суперечить діючому законодавству, тому підлягає викладенню в редакції позивача.

Пункт 8.2.1 позивач просить викласти в наступній редакції.

«За внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, користувач сплачує власнику мереж пеню у розмірі ____ % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком».

Відповідач просить пункт 8.2.1 викласти наступним чином: «за порушення строків оплати рахунку власника мереж, встановленого пунктом 7.3 договору, користувач перераховує на поточний рахунок власника мереж пеню в розмірі _____% …. далі за текстом».

Обґрунтовуючи свої доводи, відповідач посилається на те, що позивач, в своїй редакції не зазначив строк виконання зобов’язань відкритого акціонерного товариства «Крименерго» по сплаті, при цьому як, відповідач лише конкретизував цей строк, посилаючись на пункт 7.3 Типового договору, що на думку суду не суперечить Правилам користування електричною енергією, у зв'язку з чим пункт 8.2.1 підлягає викладенню в редакції відповідача.

Пункт 8.3.1 підлягає затвердженню в редакції позивача, а саме: «Сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать: надзвичайна або непереборна при явних обставинах сила, захист від дії якої не передбачений в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням висококваліфікованої практикою персоналу, дія якої може бути викликано: виключними погодними умовами та стихійним лихом (ураган, буря, повій, нагромадження снігу, ожеледиця, землетрус, пожежа, просідання та зсув ґрунту); непередбаченими ситуаціями, що викликані діями сторони, яка не є стороною договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена і неоголошена війна загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові безлади, суспільна демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух); умовами, що регламентовані державними органами управління, а також пов’язаними з ліквідацією наслідків, що викликані виключними погодними умовами та непередбаченими ситуаціями, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково. Термін виконання зобов'язань за цим Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили».

Зміст редакції, запропонованої позивачем, кореспондується зі змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та пунктом 4.31 договору на постачання електричної енергії, укладеного між сторонами у даній справі.

Пункти 9.3 та 10.1 договору сторони домовилися викласти в редакції, що передбачена Типовим договором.

Також, відповідач запропонував в пунктах 2.2, 2.11, 3.2, 3.3, 8.1.3, 8.1.5 фразу «забезпечує користувач» замінити на «здійснює користувач».

Суд не може погодитися з такими доводами відповідача, оскільки відповідачем вони необґрунтовані, а редакція позивача відповідає редакції Типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Крім того, відповідач в протоколі розбіжностей просить в пунктах 2.1, 2.2, 2.9, 2.11, 3.2, 3.3 договору фразу «та інших суб’єктів господарювання» замінити на «субспоживачів».

На вказане, суд має зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 пункту 1.7 ПКЕЕ основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.

Оскільки Типовим договором встановлена редакція саме «та інших суб’єктів господарювання», заміна цієї фрази на «субспоживачів» приведе до необхідності переоформлення договору про спільне використання технологічних мереж у разі передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб’єктів господарювання.

Тобто, в даному випадку, суд також погоджується з редакцією позивача.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Здійснивши аналіз вищевказаних правових норм та дослідивши обставини даної справи, суд з огляду на положення частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 187 Господарського кодексу України, а також враховуючі позицію сторін, яка була заявлена ними при розгляді даної справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково.

Щодо доводів представників відповідача, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений статтями 16 та 20 Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне зауважити, що у даному випадку має місце не встановлення юридичного факту, а переддоговірний спір, оскільки сторонами договір вже був укладений шляхом підписання уповноваженими особами сторін та скріплений печатками, але не було досягнуто згоди щодо його змісту, у зв'язку з чим позивач, у порядку частини 5 статті 181 Господарського кодексу України, передав розбіжності на розгляд суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19 травня 2010 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про укладення договору оренди земельної ділянки та зобов’язання його зареєструвати (справа № 3/128).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 07 лютого 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Вважати укладеними в редакції відкритого акціонерного товариства «Крименерго» пункти договору 1.1, 2.1, 2.4, 61., 6.2, 7.2, 8.1.1, 8.1.4, 8.3.1, 9.3, 10.1 про спільне використання технологічних електричних мереж № 189/210, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та державною установою «Держгідрографія», а саме:

Пункт 1.1 «Власник електричних мереж зобов’язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача або інших суб’єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач – своєчасно оплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги у відповідності з умовами цього договору».

Пункт 1.3 виключити.

Пункт 2.1 «Власник мереж зобов’язаний утримувати технологічні електричні мережі спільного використання у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач».

Пункт 2.4 «Щомісяця до 25 числа розрахункового періоду надавати користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж та два примірники Акта прийому-здачі наданих послуг, оформлених власником мереж. Щорічно до 01 жовтня надавати користувачу два примірники Довідки про обсяги переданої електричної енергії за базовий період, оформленої власником мереж».

Пункт 6.1 «Без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках власника мереж на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії користувача».

Пункт 6.2 «З повідомленням користувача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення користувачем або іншими суб'єктами господарювання, передачу електричної енергії, яким забезпечує користувач, договірної граничної величини електричної потужності в години максимуму навантаження протягом 30 хвилин і більше».

Пункт 7.2 «Вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання зазначена в додатку «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж», розробленому відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12 червня 2008 року № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2008 року за № 732/15423».

Пункт 8.1.1 «Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії технологічними електричними мережами спільного використання з дотриманням показників якості електричної енергії та категорії з надійності електропостачання. У разі погіршення передбачених умовами договору про постачання електричної енергії показників якості електричної енергії з вини власника мереж останній відшкодовує користувачу завдані збитки відповідно до законодавства України».

Пункт 8.1.4 «У разі невиконання обґрунтованих вимог користувача щодо відключення субспоживачів власник мереж відшкодовує завдані ним збитки іншим суб'єктам відповідно до законодавства України».

Пункт 8.3.1 «Сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать: надзвичайна або непереборна при явних обставинах сила, захист від дії якої не передбачений в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням висококваліфікованої практикою персоналу, дія якої може бути викликано: виключними погодними умовами та стихійним лихом (ураган, буря, повій, нагромадження снігу, ожеледиця, землетрус, пожежа, просідання та зсув ґрунту); непередбаченими ситуаціями, що викликані діями сторони, яка не є стороною договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена і неоголошена війна загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові безлади, суспільна демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух); умовами, що регламентовані державними органами управління, а також пов’язаними з ліквідацією наслідків, що викликані виключними погодними умовами та непередбаченими ситуаціями, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково. Термін виконання зобов'язань за цим Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили».

Пункт 9.3 «Власник мереж зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж власника мереж, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж власника мереж».

Пункт 10.1 «За наявності в сторін суміжних електроустановок межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, визначеної у додатку «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Пункти 2.1, 2.2, 2.9, 2.11, 3.2, 3.3, 8.1.3, 8.1.5 договору вважати укладеними в редакції відкритого акціонерного товариства «Крименерго».

3. В решті частині позову відмовити.

4. Вважати укладеними в редакції державної установи «Держгідрографія» пункти договору 2.3, 4.1, 7.3, 8.2.1 про спільне використання технологічних електричних мереж № 189/210, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та державною установою «Держгідрографія», а саме:

Пункт 2.3 «Забезпечувати виконання графіка попереджувальних ремонтів та обсягів робіт, визначених технологічними картами ремонту елементів обладнання, збереження встановлених на території власника мереж електроустановок».

Пункт 4.1 «Здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж».

Пункт 7.3 «Оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на розрахунковий рахунок власника мереж, зазначений в договорі, на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого Акта прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунка».

Пункт 8.2.1 «за порушення строків оплати рахунку власника мереж, встановленого пунктом 7.3 договору, користувач перераховує на поточний рахунок власника мереж пеню в розмірі _____% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком».

5. Стягнути з державної установи «Держгідрографія» в особі філії державної установи «Керченський район Держгідрографії» (м. Керч, вул. Кірова, 54, р\р 26009362, МФО 308092, відділення № 1 у м. Керчі філії ЗАТ «Перший Український міжнародний банк» в м. Севастополі, ЄДРПОУ 21710000) на користь відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р\р 26005303320163, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 42.50 грн. державного мита та 118.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.