Ухвала суду № 137233048, 09.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 червня 2026 року Справа № 480/3416/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Суми заяву ОСОБА_1 заяви позивача про визнання рішення протиправним у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом було визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування за зверненнями (заявами) ОСОБА_1 від 16.12.2024 та 25.04.2025. Також судом зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести службове розслідування за зверненнями (заявами) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 16.12.2024 та 25.04.2025 у порядку, визначеному Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, з оформленням усіх передбачених документів, у тому числі санітарно-гігієнічної характеристики умов служби.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі № 480/3416/25 повернуто скаржнику.

У подальшому, позивач подав заяву, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення від 17.11.2025 по справі № 480/3416/25, шляхом встановлення строку для відповідача на подання звіту про виконання рішення суду.

Також в матеріалах справи наявна заява позивача про визнання рішення протиправним, що була подана до суду 19.05.2026.

На підставі розпорядження керівника апарату відповідно до п. 2.3.41 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл розгляд заяви позивача про визнання рішення протиправним, яка розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Гелеті С.М.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне прийняти дану заяву про визнання рішення протиправним до свого провадження.

Дослідивши матеріали заяви позивача про визнання рішення протиправним, суд зазначає наступне.

Позивач у заяві від 19.05.2026 на підставі ст..ст. 383, 382-3 КАС України просить суд розглянути заяву про визнання рішення протиправним від 19.05.2026, відмовити у прийнятті звіту/витягу з наказу від 18.04.2026 №31 відповідача, додатково встановити новий строк для подання звіту відповідачу про виконання рішення суду від 17.11.2025 по справі 3480/3416/25, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень з боку відповідача штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно до ч. 3 ст. 382 КАС України.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.Практика Європейського суду з прав людини (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).

Зазначені нормиКонституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так, стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон № 1404-VIII.

Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).

За статтею 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; .

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. . У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Стосовно вимог позивача у заяві від 19.05.2026 щодо відмови у прийнятті звіту/витягу з наказу від 18.04.2026 №31 відповідача, додатково встановити новий строк для подання звіту відповідачу про виконання рішення суду від 17.11.2025 по справі 3480/3416/25, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень з боку відповідача штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно до ч. 3 ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.

19.05.2026 року позивач звернувся до суду з заявою про визнання рішення протиправним із посиланням на ст.ст.382-3, 383 КАС України.

Суд зазначає, що нормами КАС України виокремлені у окремі статті такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).

Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 16.10.2018 року по справі №556/2081/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом враховується, що станом на день подання заяви від 19.05.2026 Сумським окружним адміністративним судом не було встановлено судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі, а знаходилося на розгляді заява позивача, що призначена ухвалою суду від 07.05.2026 в порядку письмового провадження.

Також судом не призначалося до розгляду звіт відповідача про виконання судового рішення, а наявні лише письмові пояснення відповідача щодо заяви позивача про встановлення судового контролю. Такі письмові пояснення надані відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2026.

Зазначене свідчить, що нормами ст.. 383 КАС України не передбачено з`явлення позивачем вимог, які стосуються розгляду заяви про встановлення судового контролю.

Подана позивачем заява щодо визнання рішення протиправним, яка подана відповідно до ст.. 383 КАС України, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України, оскільки не містить необхідних реквізитів до її оформлення та зазначення необхідної інформації, в т.ч. про хід виконавчого провадження.

Велика Палата в постанові від 09.12.2021 по справі № 9901/235/20 звернула увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

За усталеною судовою практикою Верхового Суду звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень державних виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі № 807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 зазначила, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Вказане свідчить про те, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.

Так, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

На відміну від позовних заяв чи апеляційних скарг, для яких КАС України передбачає можливість залишення без руху у разі недотримання вимог щодо форми та змісту (статті 169, 298 КАС України), стаття 383 не містить прямої вказівки на застосування такого механізму до заяв, поданих у її порядку. Частина п`ята статті 383 КАС України є імперативною нормою, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.

У постанові від 08.11.2024 у справі № 340/222/20 Верховний Суд також дійшов висновку, що ураховуючи положення частини п`ятої статті 383 КАС України, судом не може бути прийнято іншого, альтернативного рішення ніж повернення заяви.

З огляду на викладене, із врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2020 у справі №813/5500/14, а також висновків Верховного Суду, що зазначено вище, у відповідності до ст. 383 КАС України подана позивачем заява про визнання рішення протиправним підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст.167, 248, 256, 383 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Прийняти до свого провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення відповідача у справі №480/3416/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення відповідача у справі №480/3416/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в частині повернення заявнику заяви, в іншій частині ухвала суду не оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета