Ухвала суду № 137232775, 09.06.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

09 червня 2026 року Р і в н е№460/27538/23

Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді О.М. Дудар, розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доКваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дудар О.М. перебуває справа №460/27538/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - КДКА Рівненської області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА, третя особа), про визнання протиправними та скасування рішень.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження

У підготовчому засіданні 19.05.2026 суд повернув ОСОБА_1 заяву про зміну предмета позову без прийняття до розгляду.

У цьому ж підготовчому засіданні представник позивача заявив про наявність підстав для відводу головуючому судді та клопотав про надання часу, достатнього для складення письмового обґрунтування відводу.

За клопотанням представника позивача підготовче засідання у справі відкладено на 09.06.2026.

09.06.2026 до суду надійшла письмова заява представника позивача Карповича А.П. про відвід судді Дудар О.М. від розгляду справи №460/27538/23.

Зазначена заява обґрунтована тим, що постановляючи ухвалу від 19.05.2026 про повернення без прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову, суд фактично відмовився виконати обов`язкові для нього висновки та вказівки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2026. Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, Верховний Суд дійшов висновку про неможливість правильного вирішення спору без з`ясування наявності або відсутності факту вчинення дисциплінарного проступку та без дослідження питання наявності повноважень у КДКА Рівненської області на момент прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи та рішення №Д/10-5. Саме з метою виконання зазначених обов`язкових висновків Верховного Суду позивачем була подана заява про зміну предмета позову. Відмовляючи у прийнятті заяви про зміну предмета позову, суд фактично унеможливив виконання постанови Верховного Суду та позбавив нового розгляду його реального процесуального змісту.

Під час судового засідання 19.05.2026 суддя порушила положення ч.1 ст.55, ч.3 ст.125 Конституції України, ч.ч.2, 6 ст.13, п.п.3, 4 ч.3 ст.17, ч.1 ст.36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.5 ст.242, ч.5 ст.353 КАС України, суддя порушила норми процесуального права, не врахувала обов`язкові висновки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12.03.2026 у справі №460/27538/23, а саме: відмовилась дослідити всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору; оцінити доказам з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі; надати оцінку обставинам аргументам сторін і, у залежності від установленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Крім того, представник позивача вказує, що у підготовчому засіданні 19.05.2026 було заявлено усний відвід судді, відтак правила ч.4 ст.40 КАС України щодо подання заяви про відвід за три робочі дні до судового засідання у цьому випадку не застосовуються.

Відповідно до ч.3 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч.4 ст.40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

У силу приписів ч.1 ст.40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Оцінюючи наведені підстави для відводу судді, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу судді визначені нормами статей 36 та 37 КАС України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці виділяє такі критерії оцінки неупередженості:

1) суб`єктивний беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі;

2) об`єктивний визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п.1 ст.6 Конвенції. У цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах "П`єрсак проти Бельгії" (Piersack v. Belgium), "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus)).

Щодо суб`єктивного тесту, то він полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість. Щодо об`єктивного тесту, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі "Клейн та інші проти Нідерландів" (Kleyn and Others v. the Netherlands)).

Оскільки доказів протилежного не надано, то за суб`єктивним критерієм особиста безсторонність судді презюмується.

Що стосується об`єктивного критерію, то побоювання заявника, що суддя є небезсторонньою не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки за своєю суттю вони є сугубо гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин тому, що суддя не є вільною від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.

Так, заява про відвід фактично ґрунтується на незгоді представника позивача з ухвалою суду від 19.05.2026, якою позивачу повернуто без розгляду заяву про зміну предмета позову.

Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що у разі незгоди із судовим рішенням учасник справи може скористатися таким процесуальним механізмом як апеляційне оскарження. Таке право було реалізовано позивачем.

Так, за даними комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", що функціонує в судах загальної юрисдикції відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 та наказом Державної судової адміністрації України від 29.11.2024 №529, судом встановлено, що позивач оскаржила ухвалу суду від 19.05.2026 до суду апеляційної інстанції.

Наведені представником позивача аргументи щодо постановлення суддею Дудар О.М. ухвали від 19.05.2026 свідчать саме про незгоду із таким процесуальним рішенням, що у значенні вказаних вище імперативних приписів ч.4 ст.36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Керуючись вище наведеними нормами ст.40 КАС України, враховуючи висновок суду про необґрунтованість відводу та фактичне заявлення відводу судді 19.05.2026 (раніше, ніж за три робочі дні до наступного засідання), суд вважає за необхідне передати справу №460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Керуючись статтями 36-40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати заяву про відвід судді О.М. Дудар необґрунтованою та передати справу №460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Дудар