Ухвала суду № 137232266, 09.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16636/26

УХВАЛА

09 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 05 червня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивачка просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у не проведенні перерахунку пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 з 01.03.2022 року, 1,197 з 01.03.2023 року, 1,0796 з 01.03.2024 року, 1,115 з 01.03.2025 року та 1,121 з 01.03.2026 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року перерахунок та виплату пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 з 01.03.2022 року, 1,14 та 1,197 з 01.03.2023 року, 1,14, 1,19 та 1,0796 з 01.03.2024 року, 1,14, 1,19, 1,0796 та 1,115 з 01.03.2025 року та 1,14, 1,19, 1,0796, 1,115 та 1,121 з 01.03.2026 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 у сумі 9118,81 грн., з урахуванням раніше виплачених сум;

- звернути рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем до позову не надано документу про сплату судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тому ставка судового збору, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору становить 1064,96 грн.

Несплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн за подачу цього позову до Одеського окружного адміністративного суду має бути перерахований або внесений на рахунок за наступними реквізитами: банк Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; рахунок UA468999980313171206084015756; отримувач - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; код за ЄДРПОУ отримувача 37607526, призначення платежу: 101 (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також суд зазначає, що, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Спірні правовідносини у даній справі виникли у сфері податкових правовідносин, а тому до них підлягають застосуванню строки звернення до суду, визначені КАС України з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, оскаржує бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у не проведенні перерахунку пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 з 01.03.2022 року, 1,197 з 01.03.2023 року, 1,0796 з 01.03.2024 року, 1,115 з 01.03.2025 року та 1,121 з 01.03.2026 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 .

З адміністративним позовом до суду позивач звернувся лише 05.06.2026, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 122 КАС України.

При цьому суд зазначає, що перебіг строку звернення до суду розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Враховуючи характер оскаржуваних рішень та дату їх прийняття, позивач був обізнаний або повинен був бути обізнаний про можливе порушення своїх прав саме з моменту винесення податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, позовна заява не містить заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку або якщо підстави, наведені у такій заяві, визнані неповажними, позовна заява залишається без руху.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до адміністративного суду, у зв`язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначеного недоліку шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважних причин його пропуску та наданням належних доказів на їх підтвердження.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.

Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Також суд звертає увагу, що принцип змагальності, передбачений статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, стосується активної поведінки зацікавлених осіб, що беруть участь у справі. Йдеться про реалізацію їхніх матеріальних і процесуальних прав задля впливу на результат розгляду та вирішення справи в межах адміністративного процесу з метою захисту законних прав та інтересів

Принцип диспозитивності пов`язаний з розглядом і вирішенням адміністративного спору з ініціативи зацікавлених осіб в обсязі заявлених сторонами вимог по суті спору.

Тому, на етапі до того, як відбулося відкриття провадження у справі, для оцінки судом наявності спору у справі, саме позивач має надати відповідні докази, пояснення і забезпечити їх переконливість.

Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.

З урахуванням викладеного суд, з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, вважає за доцільне, згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві на п`ять днів строк для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання до суду, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази сплати судового збору.

Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов