Ухвала суду № 137231854, 05.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 червня 2026 рокусправа № 380/11294/26Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області ( 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, ЄДРПОУ 37831493), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області ( 79005, м. Львів, вул. Костя Левицького, 18, ЄДРПОУ 38008294) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення помилково сплачених коштів у сумі 588 грн;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо повернення позивачу помилково сплачених коштів в сумі 588 грн шляхом формування та подання відповідного висновку ( подання) до органу Державної казначейської служби України;

- третій особі без самостійних вимог - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області після отримання висновку ( подання) відповідача, повернути грошові кошти в сумі 588 за наступними реквізитами позивача : IBAN : НОМЕР_2 , IПН /ЄДРПОУ 2678617633 № 4323347323029667 А-банк.

Згідно з частиною першою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Щодо строку звернення до адміністративного суду.

За правилами ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач зазначає, що 24.06.2025 ним було сплачено адміністративний збір за оформлення паспорта громадянина України у розмірі 588 грн. Водночас згодом з`ясувалося, що зазначений платіж було здійснено за неналежними реквізитами, у зв`язку з чим позивач повторно сплатив адміністративний збір та в подальшому отримав паспорт громадянина України 05.09.2025.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду пов`язується з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, зокрема про помилкову сплату коштів за неналежними реквізитами. Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б достеменно підтверджували дату, коли позивач дізнався про помилкове зарахування платежу, суд виходить із найбільш об`єктивно встановленої дати 05.09.2025, коли позивачу було видано паспорт громадянина України після повторної сплати адміністративного збору.

Позовну заяву позивач подав до суду 28 травня 2026 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Жодних доказів існування обставин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, позивача у позовній заяві не навів.

Заяву про поновлення строку звернення до суду, якій було б зазначено причини його пропуску, позивач не надав.

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частина друга статті 44 КАС України, частина перша статті 45 цього ж Кодексу вказують на те, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Ці норми конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи та їх представників діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Отже, учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

При цьому, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Щодо сплати судового збору, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України «Про судовий збір») судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2026 складає 3328,00 гривні.

Оскільки цей адміністративний позов містить вимогу немайнового характеру, відтак за його подання позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, судовий збір не сплачено, а відтак позивачу необхідно здійснити оплату різниці у сумі 1331,20 грн.

Щодо долученого клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає про таке.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору оскільки відбуває покарання у вигляді позбавлення волі у ДУ ДВК №40 та немає можливості вільно працевлаштуватися, самостійно оплачувати доходи та розпоряджатися коштами у повному обсязі.

Відповідно до ч.17 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

Разом із тим суд зазначає, що в матеріалах справи немає доказів відсутності коштів на рахунках позивача.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

За вказаних обставин суддя приходить до висновку про необхідність залишити позовну заяву позивача без руху та надати строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: шляхом долучення до позовної заяви квитанції про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ухвалив:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області ( 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, ЄДРПОУ 37831493), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області ( 79005, м. Львів, вул. Костя Левицького, 18, ЄДРПОУ 38008294) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович