Рішення № 137231585, 08.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7452/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо, «порушення» ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо черговості здобуття освіти ОСОБА_1 , визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» вказати «Так, не порушує».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №841813 від 13.03.2026 зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти. Вважає видану довідку такою, що не відповідає вимогам закону та істотно порушує права позивача, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному, зокрема, частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом; ухвалено розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 07.05.2026 задоволено заяву відповідача про залучення третьої особи до участі у справі. Залучено Державне підприємство «Інфоресурс» (03057, м. Київ, вулиця Олександра Довженка, буд. 3; код ЄДРПОУ 37533381) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Від відповідача-1 Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 : 07.08.2018 зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Національного університету «Львівська політехніка», відрахований з цього закладу освіти 22.07.2019; 06.08.2019 повторно зарахований для здобуття освітнього рівня бакалавра (НРК 6) до Львівського національного університету імені Івана Франка, відрахований з цього закладу освіти 31.01.2022; 16.02.2026 поновлений (з іншого закладу освіти) для продовження здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка. Отже протягом часу понад три роки позивач набував сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей за освітнім рівнем „фаховий молодший бакалавра, а згодом зарахований на навчання за аналогічним рівнем освіти. Відповідно до пункту 5 розділу 10 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році , що затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 10 лютого 2025 року № 168, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2025 року за № 312/43718, у разі зарахування на навчання для здобуття певного ступеня вищої освіти особи, яка в минулому здобувала такий самий або вищий ступінь вищої освіти, і відповідний ступінь не було присуджено, особа вважається такою, що здобуває рівень освіти, що не є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Вважають, що позивач здобуває освіту непослідовно. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Міністерство освіти і науки України не порушувало права і законні інтереси позивача, не вносило до ЄДЕБО відомості стосовно позивача та не зобов`язано вчиняти щодо нього дії із внесення в ЄДЕБО інформації.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зокрема наголошує, що левова частина змісту відзиву на позовну заяву не має жодного відношення до цієї справи, адже позивачем у позовній заяві не заявлено вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, натомість відповідачем у відзиві на позовну заяву висловлюються заперечення щодо таких. Наголошує, що позивачем не пройдено атестацію на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавра» екзаменаційною комісією навчального закладу, а також не отримано диплому «бакалавра» за кваліфікаціями, що здобувались в попередніх навчальних закладах як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, отримала диплом та додаток до диплома, у якому наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України, що означає, що позивачем не було завершено перший (бакалаврський) рівень вищої освіти як наступний етап (рівень) освіти. Крім того, звертає увагу, що ані у пункті 1 частини третьої статті 23 Закону 3543-XII, ані у Порядку №560 немає застережень щодо можливості надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особам, які повторно поступили на навчання для здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Підсумовуючи зазначає, що позивачем здобувається рівень освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем (далі ОКР) Бакалавр за 122 Комп`ютерні науки на факультеті комп`ютерних наук, математики, фізики та економіки в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка. ОКР Бакалавр є вищим за попередньо здобутий рівень освіти Загальна середня освіта (Атестат серії HK № 50497683 від 25.06.2018 року). Також просить при ухваленні рішення по суті справи врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29.10.2025 року по справі № 200/5372/24.

Третя особа, у належний спосіб повідомлена про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі, пояснення щодо позову або відзиву на позовну заяву не подала.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №841813, сформованій в Єдиній державній електронній базі з питань освіти 13.03.2026, у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» наявне значення «Ні, порушує».

Не погоджуючись із діями Міністерства освіти і науки України щодо внесення в Єдину державну електронну базу з питань освіти відомостей щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою про внесення змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО, втім листом МОН №3/3154-26 від 15.04.2026 отримав відмову у внесенні змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки.

Позивач не погоджуючись із відмовою відповідача внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо «порушення» ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту» вказати «Так, не порушує», звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).

Відповідно до пункту 62 Порядку № 560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Так, суд встановив, що на ім`я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 27.10.2025 № 802261, у графі цієї довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».

Отже, змістом спірних правовідносин є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» у контексті застосування пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII).

Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною 2 статті 17 Закону № 2145-VIII встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі Закон № 1556-VII).

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1556-VII, атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Статтею 7 Закону № 1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Отже, наведеними нормами передбачено умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII. При цьому обов`язковим є завершеність певного етапу освіти та отримання відповідного документа про освіту.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач отримав повну загальну середню освіту у Комунальному закладі «Маріупольська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №66 Маріупольської міської ради Донецької області, про що отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1 від 25.06.2018.

13.02.2026 позивач зарахований до Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка за освітнім рівнем бакалавр, денна форма навчання, спеціальність 122 Комп`ютерні науки. Дата початку здобуття освіти 16.02.2026. Дата завершення здобуття освіти 30.06.2028.

У матеріалах справи також міститься інформація, що позивач здобував вищу освіту за освітнім рівнем бакалавр у Національному університеті «Львівська політехніка» 01.09.2018-22.07.2019 та у Львівському національному університету імені Івана Франка 01.09.2019-02.02.2022, втім був відрахований вперше за власним бажанням, а вдруге за академічну неуспішність.

За таких обставин, оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем бакалавр, його повторне зарахування на навчання за цим же освітнім рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту».

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24.

Крім цього у постанові від 26 листопада 2025 року у справі № 160/29658/24 Верховний Суд дійшов таких висновків:

1) здобуття освітнього рівня фахового молодшого бакалавра (фахова передвища освіта) або першого (бакалаврського) рівня вищої освіти розпочинається з моменту зарахування особи до відповідного навчального закладу та закінчується у момент її відрахування з нього у зв`язку з успішним виконанням освітньої програми та врученням передбаченого законом документа про освіту встановленого зразка;

2) особа, яка була зарахована на навчання за певним освітнім рівнем, але була відрахована до завершення навчання і не отримала документа про освіту встановленого зразка, не може вважатися такою, що здобула відповідний рівень освіти;

3) продовження навчання за певним рівнем освіти особою, яка має лише повну загальну середню освіту і жоден документ про вищу або фахову передвищу освіту раніше не отримувала, в іншому навчальному закладі за тим же або іншим рівнем освіти (за умови, що цей рівень є вищим за повну загальну середню освіту) - не може вважатись повторним здобуттям освіти й, незалежно від тривалості та перерв у навчанні, не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII;

4) Міносвіти має забезпечувати формування нових довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО із зазначенням «Так, не порушує» у полі про дотримання послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» у разі неправильного формування довідок про здобувачів освіти, зокрема у випадках, якщо особа здобула лише повну загальну середню освіту і розпочала навчання у вищому навчальному закладі, але не завершила його (не отримала диплом), та потім вступила до цього ж або іншого навчального закладу, на той самий або інший рівень освіти.

У силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилання відповідача на алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, який визначений листом МОН України від 03.06.2024 № 1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», як на належне джерело правового обґрунтування, то таке є необґрунтованим та не може братись до уваги, оскільки листи не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 826/2426/16.

Щодо питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО суд зазначає таке.

Згідно з Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі - Положення про ЄДЕБО), власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).

Уповноважені суб`єкти - розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством (абзац четвертий пункту 2 розділу I).

ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти (підпункт 5 пункту 2 розділу ІІ Положення про ЄДЕБО).

Відповідно до пункту 12 розділу III Положення про ЄДЕБО уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

У підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО вказано, що розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб`єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення про ЄДЕБО, уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Формування довідки про здобувача освіти (додаток 9 до Постанови КМУ № 560) відбувається автоматизовано згідно із закладеними у ЄДЕБО алгоритмами та є результатом виконання Міносвіти закріплених за ним у законі повноважень як розпорядника ЄДЕБО та володільця наявної у ній інформації.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24 та у постанові від 26 листопада 2025 року у справі № 160/29658/24.

Технічний адміністратор ЄДЕБО здійснює лише технічне і технологічне забезпечення функціонування системи (пункт 2 розділу IV Положення про ЄДЕБО) відповідно до вимог, встановлених розпорядником ЄДЕБО - Міносвіти, яке визначає вимоги до програмного забезпечення ЄДЕБО, визначає алгоритми формування інформації (пункт 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО) та є володільцем усієї інформації, яка міститься в системі.

Суб`єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.

Тобто Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка позбавлений технічної можливості сформувати і видати позивачу іншу довідку з відмінним від наявного в ЄДЕБО змістом інформації про поточне здобуття освіти та недотримання позивачем послідовності, встановленої частиною другою статті 10 Закону № 1556-VII, адже зазначений документ генерується в автоматизованому режимі за допомогою програмного забезпечення, параметри якого встановлюються Міносвіти.

Міносвіти, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (далі - Постанова КМУ № 630), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міносвіти є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

У своїй діяльності Міносвіти керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Постанови КМУ № 630).

Міносвіти, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти», забезпечує функціонування ЄДЕБО, розробку та затвердження порядку формування та функціонування зазначеної Єдиної бази.

За таких обставин Міносвіти є належним відповідачем у справі.

Так, формування та видача за даними ЄДЕБО позивачу довідки від 13.03.2026 №841813 порушило його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти, а також право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.

За встановлених обставин справи в їх сукупності, суд, дійшов висновку про протиправність, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, дій МОН України щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО щодо послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 та необхідність зобов`язати МОН України внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст.10 Закону України «Про освіту», а саме: у розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначити «Так, не порушує».

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: у розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначити «Так, не порушує».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривень 96 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.