Ухвала суду № 137231350, 09.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про самовідвід судді

09 червня 2026 року Київ № 320/8736/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді Леонтовича А.М. про самовідвід в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури, у якому просив суд:

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - керівника Офісу Генерального прокурора і керівника Одеської обласної прокуратури, в частині незаконного зменшення прокурору ОСОБА_1 розміру посадового окладу і інших виплат з посиланням на непроходження атестації у жовтні 2020 року;

- зобов`язати відповідачів - керівника Офісу Генерального прокурора і керівника Одеської обласної прокуратури вчинити певні дії - провести відповідний розрахунок посадового окладу ОСОБА_1 та інших проведених йому виплат за весь час перебування на посаді з 15.10.2020 по час звільнення;

- стягнути вказані грошові кошти з відповідачів на користь ОСОБА_1 шляхом перерахування на його особистий рахунок.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 (суддя Лисенко В.І.) адміністративну справу № 320/6348/26 передано за підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2026 відмовлено у прийнятті до провадження справи № 320/6348/26, та передано названу справу за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Адміністративна справа до Київського окружного адміністративного суду надійшла 19.05.2026 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була розподілена на суддю Леонтовича А.М.

Ухвалою суду від 14.05.2025 (суддя Леонтович А.М.), позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

За результатами апеляційного перегляду, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 про повернення заяви - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Леонтовича А.М.

Провадження у справі судом не відкривалось.

Установлено, що ухвалою суду від 22.02.2024 позов залишено без руху.

На виконання ухвали суду від 22.02.2024 позивач засобами поштового зв`язку надіслав до суду заяву, що підтверджено документально в суді апеляційної інстанції, проте така заява не була зареєстрована відділом документального забезпечення і контролю (канцелярія) у суді першої інстанції, що стало підставою для повернення позову у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.05.2026 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

02.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. від розгляду цієї справи, яка зареєстрована 03.06.2026, та відповідно до акта відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) від 04.06.2026 фактично передана на розгляд судді 04.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді Леонтовича А.М. у відпустці з 01.06.2026 по 03.06.2026 включно.

Ухвалою суду від 04.06.2026 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. у справі № 320/8736/24.

Матеріали адміністративної справи № 320/8736/24 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 для розгляду заяви про відвід судді Леонтовича А.М. адміністративну справу передано на розгляд судді Дісці А.Б.

Ухвалою суду від 05.06.2026 (суддя Діска А.Б.) у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Леонтовича А.М. по адміністративній справі №320/8736/24 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

09.06.2026 суддею Леонтовичем А.М. подано заяву про самовідвід.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 02.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. від розгляду цієї справи.

Зі змісту заяви вбачається, що позов подано 13.10.2023 засобами поштового зв`язку Укрпошти та вручено представнику Київського окружного адміністративного суду 18.10.2023, що підтверджується відстеженням поштового відправлення.

Розподіл справи судді Леонтовичу А.М. відбувся лише 19.02.2024 - через чотири місяці після фактичного надходження позову до суду. Жодних об`єктивних причин (реорганізація суду, велике навантаження тощо) суддею не наведено. Самовідвід не заявлено. Відтак Леонтовичем А.М. надано мовчазну згоду на процесуальні порушення щодо строку розподілу справи і створення незаконного складу суду.

Ухвалою суду від 22.02.2024 суддя Леонтович А.М. залишив позов без руху, вимагаючи заяву про поновлення строку звернення до суду. У такий спосіб проігнорувавши рішення КСУ від 15.10.2013 №8, згідно з яким «не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, та інших виплат». Позивач 15.03.2024 направив до суду засобами поштового зв`язку Укрпошти заяву про поновлення строку (з посиланням на рішення КСУ від 15.10.2013 № 8-рп/2013), яку вручено представнику суду 21.03.2024.

Незважаючи на це, суддя Леонтович А.М. більш ніж через рік - 14.05.2024 постановив ухвалу про повернення позову, прямо зазначивши, що позивач не виконав вимоги ухвали від 19.02.2024. У такий спосіб суддя проігнорував наявність заяви позивача або не перевірив належним чином матеріали справи. Апеляційний суд 15.04.2026 скасував ухвалу про повернення позову, вказавши про відсутність у справі вказаної заяви позивача від 15.03.2024. Водночас навів як приписи статті 233 КЗпП України, зокрема, що законодавство на час спірних правовідносин не містило обмежень в часі на звернення до суду, так і численні рішення ЄСПЛ на захист прав людини, звернувши уваги на надмірний формалізм з боку судді Леонтовича А.М.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 12.05.2026 справу повернуто судді Леонтовичу А.М. 28.05.2026 суддя Леонтович А.М. в порушення процесуального строку прийняв ухвалу про відкриття спрощеного провадження, вказавши, що заява позивача на виконання ухвали суду від 22.02.2024 «не була зареєстрована відділом документального забезпечення і контролю (канцелярія) у суді першої інстанції». Водночас не вказав, коли саме і у який спосіб взагалі з`явилася у суді позовна заява від 12.10.2023. Леонтович А.М. обрав варіант розгляду позову за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, без урахування майнового характеру вимог всупереч приписам Кодексу адміністративного судочинства України.

На переконання представника позивача, підставою заявлення судді Леонтовичу А.М. відводу, є намір уникнення подальших сумнівів учасників справи у його неупередженості та прийняття рішення незаконним складом суду. Із посиланням на норми статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначили, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності, зокрема якщо: пункт 4 частини першої - були інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді; пункт 5 частини першої - у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи (з 18.10.2023), та відповідно до статті 37 Кодексу - пункт 1 частини першої - суддя брав участь у розгляді цієї ж справи, а також у новому її розгляді після скасування попередніх рішень.

Крім того, зазначили, що суддя Леонтович А.М. має юридичний стаж понад 30 років, до 2010 року здійснював адвокатську діяльність та є чинним членом НААУ (Національної асоціації адвокатів України). Його близька особа до 2015 року працювала в Одеській обласній прокуратурі - тобто в органі державної влади, який є стороною у цій справі. Суддя викладав в Національній школі суддів, брав участь у конкурсах на посади судді Верховного Суду та Конституційного Суду України, що свідчить про його високий рівень обізнаності та навантаженості. Однак саме ця обізнаність робить ще більш очевидними порушення, допущені ним у цій справі (ігнорування заяви позивача, затягування розподілу справи, призначення спрощеного провадження без урахування практики КСУ і головне - утаємничено дату реєстрації судом позовної заяви від 12.10.2023).

Наведені факти об`єктивно свідчать про упередженість висновків судді Леонтовича А.М., що створює у позивача, при повазі до інституції у цілому, цілком обґрунтований сумнів у тому, що його справа буде розглянута окремим суддею - Леонтовичем А.М. - неупереджено.

З огляду на викладене, у позивача склалося об`єктивне та обґрунтоване переконання, що суддя Леонтович А.М. не зможе забезпечити справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цієї справи, оскільки він визначений суддею у цій справі в порушення приписів статті 31 Кодексу - невиправдане затягування з розподілом справи (4 місяці); проігнорував приписи Конституції України і рішення КСУ, що призвело до незаконного повернення позову; системно порушує процесуальні строки прийняття рішень у справі; призначив спрощене провадження всупереч приписам частини четвертої статті 257 Кодексу, без повідомлення сторін у справі, яка має значний майновий та моральний вимір, чим фактично унеможливив належне змагання сторін.

Згідно пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Слід зазначити, що суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Як зазначає Європейський суд з прав людини, правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (справа Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) пункт 98).

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Таким чином, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді незважаючи, що позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Відтак, у цьому випадку, підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді. Згідно із цією нормою унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду, викликаного певними обставинами, сумніву щодо його неупередженості.

Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Із метою забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів в учасників справи та у стороннього спостерігача щодо безсторонності, неупередженості та незалежності судді Леонтовича А.М., а також виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду справи або ж упередженості при її розгляді (хоча і відсутні такі зацікавленість і упередженість) при розгляді вказаної адміністративної справи, а також, ураховуючи виключно сумнів позивача ОСОБА_1. в об`єктивному розгляді справи під головуванням судді Леонтовича А.М., уважаю, що з метою уникнення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності, - за необхідне заявити самовідвід із цих підстав.

Враховуючи зазначене та для уникнення сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді Леонтович А.М. у розгляді та вирішенні справи № 320/8736/24, із метою здійснення завдань та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства та необхідності зміцнення довіри суспільства до судової влади, суд доходить висновку про задоволення цієї заяви.

Відповідно до вимог частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.Заяву про самовідвід судді Леонтовича А.М. - задовольнити.

2. Матеріали адміністративної справи № 320/8736/24 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.