Рішення № 137231345, 09.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року № 320/14005/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Діски А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термал Віжн Текнолоджис» до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термал Віжн Текнолоджис» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невжиття відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» заходів з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРМАЛ ВІЖН ТЕКНОЛОДЖИС» виконавчого збору у сумі 162 094,83 гривень, стягнутого державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотиловою В.В. з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМАЛ ВІЖН ТЕКНОЛОДЖИС» у виконавчому провадженні № 73563655, у зв`язку з визнанням Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10469/22 наказу Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 по справі № 910/10469/22 таким що не підлягає виконанню;

- зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) сформувати (підготувати) та подати до Держаної казначейської служби, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва подання про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРМАЛ ВІЖН ТЕКНОЛОДЖИС» грошових коштів у сумі 162 094,83 гривень, помилково або надміру стягнутих у виконавчому провадженні № 73563655, у зв`язку з визнанням Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10469/22 наказу Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 по справі № 910/10469/22 таким що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/10469/22 визнано наказ Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/10469/22 таким, що не підлягає виконанню. Позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення виконавчого збору у сумі 162 094,83 грн, стягнутого у виконавчому провадженні № 73563655, натомість відповідач вказав, що виконавче провадження № 73563655 закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» до визнання Господарським судом міста Києва таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Діски А. Б. від 10.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження). Ухвалою судді від 19.01.2026 у відповідача витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів ВП № 73563655.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Господарським судом міста Києва 06.11.2023 винесено наказ у справі № 910/10469/22 про примусове виконання рішення від 23.05.2023 про стягнення з ТОВ «ТЕРМАЛ ВІЖН ТЕКНОЛОДЖИС» на користь Міністерства оборони України 1596993, 37 грн пені, 23954,90 грн судового збору.

Представником Міністерства оборони України 24.11.2023 було подано до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 № 910/10469/22.

11.12.2023 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотиловою В. В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 73563655 на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/10469/22, а також одночасно постанови про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 162 094,83 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

12.12.2023 позивач повідомив відповідача про добровільне виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/10469/22 та надав копію платіжної інструкції від 11.12.2023 № 3991 про сплату штрафних санкцій та судового збору у загальній сумі 1 620 948,27 грн.

18.12.2023 згідно платіжної інструкції № 5728 з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 162 094,83 грн.

25.11.2023 державним виконавцем на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 73563655 та встановлено, що боржником суму боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій сплачено в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 наказ Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/10469/22 визнано таким, що не підлягає виконанню повністю у зв`язку із виконанням боржником судового рішення у добровільному порядку 11.12.2023.

16.02.2024 позивач звернувся із завою до відповідача про формування та подання до Головного управління Державної казначейської служби України за місцем зарахування платежу до бюджету про повернення позивачу виконавчого збору у сумі 162 094,83 грн.

Листом від 15.03.2024 відповідач повідомив позивача, що виконавче провадження № 73563655 закінчено у зв`язку із повним фактичним виконанням рішення суду згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» до визнання Господарським судом міста Києва наказу таким, що не підлягає виконанню. Оскільки державним виконавцем вчинено дії щодо стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у відповідності до Закону, а також враховуючи, що вказані кошти не перебувають на рахунку Відділу, відсутні встановлені Законом підстави для задоволення заяви позивача.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що спірні відносини регулюються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктами 1, 1-1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі Закон № 1403-VIII).

Відповідно до статті 3 Закону № 1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частинами першою, другою статті 18 Закону № 1404-VIII, закріплено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Початок примусового виконання рішення визначений положеннями статті 26 Закону № 1404-VIII.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 42 Закону № 1404-VІІІ визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Також частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною сьомою статті 27 Закону № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як встановлено судом, 11.12.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73563655 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/10469/22, а також одночасно постанови про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 162 094,83 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Цього ж дня, позивач здійснив сплату штрафних санкцій та судового збору у загальній сумі 1 620 948,27 грн на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/10469/22.

25.11.2023 відповідачем на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 73563655 у зв`язку із виконанням рішення суду у повному обсязі.

Відповідно до частини сьомої статті 27 Закону № 1404-VIII єдиним випадком повернення виконавчого збору визначено закінчення виконавчого провадження в зв`язку із скасуванням рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене, оскільки підставою для закриття виконавчого провадження № 73563655, в ході якого стягнуто виконавчий збір, є виконання рішення суду у повному обсязі, відсутні підстави для застосування положень частини сьомої статті 27 Закону № 1404-VIII щодо повернення виконавчого збору. Інших підстав для повернення позивачу виконавчого збору діючим законодавством не передбачено.

Посилання позивача на добровільне виконання судового рішення 11.12.2023 у день відкриття виконавчого провадження судом не приймаються, оскільки суду не надано доказів добровільного виконання судового рішення у справі № 910/10469/22 саме до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (до 10.12.2023 включно).

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 814/1506/17, від 11.06.2020 у справі № 160/10713/19.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Термал Віжн Текнолоджис» до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстав для відшкодування позивачу понесених при подачі позову судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Термал Віжн Текнолоджис» до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Діска А.Б.