Рішення № 137230695, 09.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1812/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у прийнятті до виконання довідки, надісланої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №ХР14788/ПМ2023, оформленої листом №2492-1669/П-02/8-0700/26 від 06.03.2026;

2) зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити обчислення та перерахунок з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ХР14788/ПМ2023 від 04.03.2026 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2023 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перераховану пенсію із врахуванням раніше виплачених сум.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. 04 березня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_1 підготував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку його пенсії з 01 лютого 2023 року. Однак відповідач всупереч законодавчим вимогам у проведенні такого перерахунку протиправно відмовив. Вважає, що вказаними діями відповідач порушив його право на соціальний захист і пенсійне забезпечення.

07 квітня 2026 року відповідач подав до суду відзив на позов №0700-0902-8/21842 від 06.04.2026, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що з 20.05.2023 постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 передбачає, що розміри посадових окладів за військовим званням військовослужбовців розраховуються з суми 1762,00 грн. З огляду на що вважає, що зазначені у поданій позивачем довідці розміри посадового окладу та окладу за військовим званням не відповідають редакції зазначеної постанови. Окрім того, вважає, що рішення суду, на підставі якого видана оновлена довідка про грошове забезпечення позивача, не містить зобов`язань щодо здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахунку пенсії та врахування при цьому даної довідки, тому підстави для здійснення перерахунку станом на сьогодні відсутні.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) проходив військову службу в Збройних Силах України.

Згідно з розрахунком на пенсію за вислугу років №ХР14788 від 17.01.2005, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 01 січня 2005 року.

Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

04 березня 2026 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/8775/25 від 31.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) видав довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №ХР14788/ПМ2023 станом на 01.01.2023 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017. Так, у вказаній довідці зазначено наступні відомості:

- посадовий оклад;

- оклад за військовим званням;

- надбавка за вислугу років (45%);

- надбавка за особливості проходження служби (65%);

- премія (216%).

За результатами розгляду скерованого ОСОБА_1 звернення щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки станом на 01.01.2023 листом №2492-1669/П-02/8-0700/26 від 06.03.2026 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило заявника про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з огляду на незмінність грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців з 01.01.2023

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки, виданої уповноваженим органом, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі Закон).

Суд враховує те, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії позивача.

Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст. 63 Закону. Так, ч. 1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704) затверджено, серед іншого, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

При цьому п. 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Вказане кореспондується також з примітками до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Отже, первинно розміри посадових окладів військовослужбовців було поставлено в залежність від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Поряд з цим 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, п. 6 якої внесено зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі, п. 4 Постанови №704 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва №826/6453/18 від 29.01.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови №103.

Ч. 2 ст. 265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, відповідно до яких такий втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, починаючи з 29 січня 2020 року норми п. 6 постанови №103 та внесені до п. 4 Постанови №704 зміни втратили чинність та не підлягають застосуванню.

Ст. 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III визначено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 дійшов правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. З огляду на що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п. 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, на думку суду, в даному випадку наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відтак у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262.

Згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі Порядок №45), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. При цьому на підставі списків, поданих головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, на вказані органи покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

На виконання вищезазначених законодавчих норм, ІНФОРМАЦІЯ_2 видав ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, яка була скерована до органу Пенсійного фонду України.

Суд вважає, що надходження до територіального органу Пенсійного фонду України від уповноваженого органу довідки про розмір та складові грошового забезпечення є підставою для проведення відповідного перерахунку пенсії пенсіонера.

При цьому суд враховує висновок Верховного Суду в постанові від 10.10.2019 у справі №522/17864/15-а, відповідно до якого органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсій, а здійснюють її перерахунок та нарахування на підставі отриманих від уповноважених органів документів про види і розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у відповідних довідках.

Вищенаведене свідчить про протиправність не проведення відповідачем перерахунку та виплати пенсії позивача з урахуванням виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Окрім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на позов на внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 зміни до п. 4 Постанови №704, оскільки позивач просить здійснити перерахунок її пенсії з 01 лютого 2023 року. Тобто зазначені зміни за хронологією відбулися пізніше. Більше того, постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 не була підставою для відмови позивачу у проведенні спірного перерахунку.

З позовних вимог вбачається, що позивач, серед іншого, оскаржує протиправність дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у прийнятті до виконання довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 про грошове забезпечення станом на 01.01.2023, однак будь-яких доказів такої відмови позивач не надав. В свою чергу за результатами розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем відмолено позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки, чим і було порушено права останнього.

Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та позов задовольнити шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Закарпатській області по відмові у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

При цьому суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 про грошове забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії та з урахування раніше проведених виплат.

Поряд з цим не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з ГУ ПФУ в Закарпатській області перерахованої пенсії, оскільки суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку буде саме зобов`язання здійснити спірний перерахунок.

Отже позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Закарпатській області витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в розумінні ч. 3 зазначеної статті належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Ч. 4 зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач долучила копію договору про надання правової допомоги №25/09/25 від 25.09.2025 та квитанцію.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу замовнику в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Згідно з пунктом 3.1 розділу 3 договору про надання правової допомоги №25/09/25 від 25.09.2025, вартість наданих послуг адвокатом з правового супроводу справи становить 10000,00 грн.

Пунктом 4.1 розділу 4 договору встановлено, що в день підписання договору замовник сплачує адвокату аванс в розмірі 3000,00 грн.

Так, відповідно до квитанції, долученої до матеріалів справи, ОСОБА_1 оплатив вартість наданих адвокатом Глаголою Г.П. послуг у розмірі 3000,00 грн (арк. спр. 10).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у поданому до суду відзиві не заперечив.

Суд вважає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з прецедентною практикою такого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

Суд враховує, що реальність понесення позивачем витрат підтверджується матеріалами справи, а розмір таких є співрозмірним зі складністю справи.

З огляду на зазначене, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, а також їх співрозмірністю зі складністю справи, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути вартість витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, а саме в сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР14788/ПМ2023 від 04.03.2026, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2023 року, оформленої листом №2492-1669/П-02/8-0700/26 від 06.03.2026.

3. Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату з 01 лютого 2023 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ХР14788/ПМ2023 від 04.03.2026 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2023 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням раніше виплачених сум.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 709,98 грн (Сімсот дев`ять гривень 98 коп.) та 2000,00 грн. (Дві тисячі гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін