Ухвала суду № 137230672, 09.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви

09 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/8107/23

Закарпатського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача в порядку статті 383 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду № 260/8107/23 в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, буд. 5, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 44633612) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними рішення Виноградівської міської ради за результатами розгляду звернення №ЛА-16057416 та зобов`язати провести розгляд даного звернення з дотримання чинного законодавства.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Виноградівської міської ради Закарпатської області, оформлені листом за № Л-104/02-26 від 08.09.2023р. щодо надання неповної інформації на звернення ОСОБА_1 від 27.08.2023 року за № ЛА-16057416. Зобов`язано Виноградівську міську раду Закарпатської області повторно розглянути заяву (запит) ОСОБА_1 про надання публічної інформації на запит від 27.08.2023 року за № ЛА-16057416, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівської міської ради Закарпатської області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду набрало законної сили 29 липня 2024 року.

На виконання рішення суду 29 грудня 2025 року було видано виконавчий лист.

11 травня 2026 року позивачем подано до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.

21 травня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, буд. 5, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 44633612) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

27 травня 2026 року позивачем через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, в якій просить суд витребувати:

- інформацію про те, що мій запит щодо доступу до публічної інформації було зареєстровано у системі обліку публічної інформації Боржника з дотриманням ст. 18 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»;

- інформацію про те, що запит було розглянуто уповноваженою особою - згідно розпорядження міського голови це є загальний відділ Виноградівської міської ради;

- інформацію про те, що відповідь було надіслано мені на електронну пошту та через кабінет Урядового контактного центру;

- інформацію про те, що лист Виноградівської міської ради було виготовлено у паперовій формі, в подальшому було виготовлено електронну копію паперового документа шляхом сканування і електронну копію паперового документа було засвідчено належним чином.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути заяву у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 9 частини 4 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з статтею 73 частиною 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин 1-2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що докази надають суду учасники справи. Учасник справи має право заявити клопотання про витребування доказів у разі неможливості надати такі докази самостійно. З цією метою у клопотанні про витребування доказів учасник справи зазначає який саме (конкретно визначений) документ витребовується і на підтвердження чи спростування яких саме (конкретно визначених) обставин, а також про вжиті ним заходи для отримання доказів самостійно та про докази, які підтверджують вжиття цих заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказів.

Суд зауважує, що позивачем не було дотримано вимог частини другої статті 80 КАС України щодо оформлення клопотання про витребування доказів, зокрема, не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; які заходи позивач вжив для отримання таких доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відтак, вказане клопотання є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо заяви позивача про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

11 травня 2026 року позивачем подано до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.

21 травня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, буд. 5, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 44633612) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Зі змісту вищевказаної ухвали вбачається, що суд при прийнятті рішення оцінював доводи позивача щодо неналежного виконання рішення суду у цій адміністративній справі.

За результатами розгляду поданої в порядку статті 383 КАС України заяви суд встановив відсутність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, оскільки відповідно до інформації про виконавче провадження яка міститься в матеріалах заяви, постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Яроша Сергія Івановича закінчено виконавче провадження №79898985 від 23 січня 2026 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення).

Однак, 27 травня 2026 року позивач повторно звернувся до суду з заявою на підставі ст. 383 КАС України з наведених в ній доводів які є фактично «апеляційною скаргою» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року.

Суд вважає, що питання повноти виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду та наявності підстав для застосування положень статті 383 КАС України вже вирішені судом в межах цієї справи. Тому таке питання не може бути предметом повторного перегляду і оцінки.

Нормами КАС України не визначено поняття зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві. Однак зазначається, що учасники справи мають добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина 2 статті 44 КАС України). Відповідно до ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Добросовісність у відповідному контексті слід розуміти як використання правових важелів процесуального статусу сторони виключно для досягнення встановленої законом процесуальної мети.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 45 КАС з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Отже, наведений у частині 2 статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, а суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Тобто, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

З врахуванням вищенаведених обставин справи та процесуальних норм, суд вважає неодноразове подання позивачем заяв про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, які вже були вирішені судом по суті, за відсутності інших підстав або нових обставин, зловживанням своїми процесуальними правами, спрямованими на перевантаження роботи суду. При цьому доводи заяви від 27 травня 2026 року зводяться виключно до незгоди з правильністю чи повнотою дослідження доказів і встановлення обставин у справі (що по суті є вимогою до апеляційної скарги).

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина 3 статті 45 КАС України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути подану позивачем 27 травня 2026 року заяву без розгляду.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Іванчулинець Д.В. у відпустці з 01 червня 2026 року по 05 червня 2026 року (включно), ухвала постановлена 09 червня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 73, 77, 80, 94, 167, 248, 256, 294, 295, 383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.

2. Заяву позивача в порядку статті 383 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду № 260/8107/23 в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, буд. 5, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 44633612) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Д.В. Іванчулинець