Рішення № 137230655, 09.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/7536/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Міснік Н.В. про накладення штрафу від 15.09.2025 у розмірі 10200 грн. у виконавчому провадженні №77932648.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року заяву судді Луцович М.М. про самовідвід задоволено та справу передано для здійснення автоматизованого розподілу справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року, справу передано на розгляд судді Маєцькій Н.Д.

Ухвалою судді від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження та роз`яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2026 року зупинено провадження у справі - до набрання законної сили судовим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 260/6820/25.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року змінено найменування відповідача у справі з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Міснік Н.В. постановою від 15.09.2025 року накладено штраф за невиконання рішення суду без поважних причин. ГУ ПФ України в Закарпатській області повідомляло відповідача про неможливість виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/7004/21 оскільки стягувач ( ОСОБА_1 ) знятий з обліку як отримувач пенсійних виплат з 01.11.2024, у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання в Угорщину. Відтак, оскільки стягувач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, здійснення перерахунку можливе лише після поновлення виплати пенсії за заявою стягувача.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що посилання боржника на неможливість виконати вказане рішення суду через зняття стягувача з обліку як отримувача пенсійних виплат з 01.11.2024 року, у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання в Угорщину та закриття особового рахунку пенсіонера не ґрунтуються на законі, оскільки ні Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ні Порядок № 22-1 не містить жодних обмежень чи застережень неможливості проведення пенсійним органом перерахунку пенсії за період перебування стягувача на пенсійному обліку (до зняття з обліку) в ГУ ПФ України в Закарпатській області та не пов`язується із відкриттям чи закриттям особового рахунку. Відтак, відповідач вважає, що пенсіонеру може бути зарахований страховий стаж навіть якщо він знявся з обліку в Пенсійному фонді. Зняття з обліку не впливає на факт зарахування страхового стажу, якщо цей стаж був набутий до моменту зняття з обліку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року в адміністративній справі № 260/7004/24 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області: 1) Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 17.11.1981 року по 01.02.1987 року в Ужгородському СТО ВАЗа, з 20.08.2018 року; 2) Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 17.11.1981 року по 01.02.1987 року в Ужгородському СТО ВАЗа, та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням зазначеного стажу та раніше виплачених сум, з 20.08.2018 року.

31 березня 2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі № 260/7004/24 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 17.11.1981 року по 01.02.1987 року в Ужгородському СТО ВАЗа, та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням зазначеного стажу та раніше виплачених сум, з 20.08.2018 року.

30 квітня 2025 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Міснік Н.В. відкрито виконавче провадження ВП № 77932648 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 31 березня 2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом у справі № 260/7004/24.

Листом від 07 травня 2025 року № 0700-0401-5/26226 позивач повідомив відповідача, що стягувачем, ОСОБА_1 , було подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зняття з обліку як отримувача пенсійних виплат з 01.11.2024 р. у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання в Угорщину та надано всі відповідні документи визначені пунктом 2.25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1. З огляду на вищезазначене, просив рішення Закарпатського адміністративного суду від 24.12.2024 року в справі № 260/7004/24 вважати таким, що неможливо виконати, оскільки особовий рахунок пенсіонера закрито.

12 серпня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. прийнято постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

В той же час, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року в адміністративній справі № 260/6820/25 визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. про накладення штрафу від 12 серпня 2025 року у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні № 77932648.

Вказане рішення набуло законної сили.

15 вересня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Міснік Н.В. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. у ВП № 77932648 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).

Згідно з ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону України №1404 примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України № 1404 встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно положень статті 27 Закону України №1404, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі статті 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону України № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону № 1404 сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У свою чергу, обов`язковою умовою для накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі є встановлення факту повторного невиконання рішення без поважних причин.

Отже, обов`язковою умовою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі є: 1) встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та застосування до нього штрафу у розмірі 5100 грн; 2) повторне невиконання рішення без поважних причин.

Як встановлено судом, прийняттю оскарженої постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі (10200 грн.) передувало прийняття постанови від 12 серпня 2025 року про накладення на боржника у виконавчому провадженні ВП № 77932648 штрафу у розмірі 5100 грн.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року по справі №260/6820/25, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. про накладення штрафу від 12 серпня 2025 року у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні № 77932648.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваної постанови від 12.08.2025 р. у виконавчому провадженні № 77932648, а виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 року у справі № 260/7004/24 неможливе з об`єктивних причин, які не залежать від волевиявлення боржника в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, оскільки стягувач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, особовий рахунок пенсіонера закрито, здійснення перерахунку можливе лише після поновлення виплати пенсії за заявою стягувача.

Таким чином, існують об`єктивні обставини, які ускладнюють або роблять виконання рішення суду у справі № 260/7004/24 неможливим.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність оскарженої постанови від 15 вересня 2025 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов`язального характеру у виконавчому провадженні № 77932648, адже скасування постанови від 12 серпня 2025 року виключає повторність, як обов`язкову умову для накладення штрафу за постановою від 15 вересня 2025 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що постанова про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. від 15 вересня 2025 року ВП № 77932648 за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем є суб`єкт владних повноважень, позов задоволено повністю і позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ про накладення штрафу від 15.09.2025 року у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні № 77932648.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.Д. Маєцька