Рішення № 137229882, 15.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Справа № 160/33399/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняМірошніченко В.С.за участі: представника позивача представника відповідача Дементьєвої Л.В. Пашко Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративними позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

24.11.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дементьєва Леся Володимирівна звернулася через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2025 року №0605052407, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11010500, на суму 1 512 748, 53 грн. (1 210 198,82 грн. податкове зобов`язання, 302 549,71 грн. штрафні (фінансові) санкції);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2025 року №0605062407, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11011001, на суму 126 062,38 грн. (100 849,90 грн. податкове зобов`язання, 25 212,48 грн. штрафні (фінансові) санкції).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне. Відповідач вважає, що 6 723 326,75 грн. неправомірно було включено позивачем до витрат за листопад 2023 року, що, відповідно, призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 1 210 198,82 грн. (18% від 6 723 326,75 грн.). Позивач вважає, що ним правомірно, у відповідності до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України включені витрати на суму 6 723 326,75 грн. Також відсутні підстави для нарахування військового збору на суму 100 849,90 грн. із штрафною (фінансовою) санкцією 25 212, 48 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.12.2025 року об 11:00.

15.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, що в свою чергу обґрунтовує наступним. При формуванні витрат на придбання ТМЦ (будівельні матеріалі, Будинок №1, Будинок №2), ФОП ОСОБА_1 в декларацію про майновий та доходи за 2023 рік враховано авансові суми коштів, перераховані ТОВ «Будфранк», код ЄДРПОУ 44168871 на суму без ПДВ 6 723 326,75 грн. за встановлення модульних будинків, але фактично проектування, поставка та монтаж промислово виготовлених житлових модульних будинків відбулася в 2024 році, що підтверджено первинними документами. ФОП ОСОБА_1 вважає, що він правомірно, відповідно до вимог п.177.4 ст.177 ПКУ, включив до складу витрат суму 6 723 326,75 грн. В наданих запереченнях ФОП ОСОБА_1 зазначає, що первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення авансу у сумі 8 067 992,10 грн. (6 723 326,75 грн. без ПДВ) до витрат у 2023 році є: Договір поставки №04/12 від 14.12.2023 року; Додаток №1 до Договору поставки №04/12 від 14.12.2023 року; рахунок ТОВ «БУДФРАНК» №11 від 15.12.2023 року; платіжна інструкція №653 від 15.12.2023 року на суму 500 000,00 грн.; платіжна інструкція №654 від 15.12.2023 на суму 2 957 710,90 грн.; платіжна інструкція №675 від 28.12.2023 на суму 3 457 710,90 грн.; платіжна інструкція №677 від 29.12.2023 на суму 1 152 570,30 грн. Відповідач вважає, що платіжні інструкції та договір не можуть бути первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вищенаведеного, відображенню в обліку доходів та витрат і податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію. Витрати враховуються лише за умови одночасного виконання чотирьох критеріїв, а саме: наявність первинних підтверджуючих документів; факт сплати; прямий зв`язок з господарською діяльністю та отриманням доходу; витрата є в переліку дозволених (п.177.4 ст.177 ПКУ). У ФОП ОСОБА_1 відсутні в 2023 році первинні документи, які підтверджують господарську операцію з придбання модульних будинків у ТОВ «Будфранк». Таким чином, на порушення п.177.4 ст.177 ПКУ, ФОП ОСОБА_1 , внаслідок включення до складу витрат перерахування авансових платежів, завищені валові витрати за 2023 рік на суму 6 723 326,75 грн. (без ПДВ). Щодо не нарахування та не сплати військового збору. Донарахування військового збору пов`язане з донарахуванням податку з доходів фізичних осіб, яке виникло за рахунок завищення валових витрат за 2023 рік на суму 6723326,75 грн. Просить суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

У підготовчому судовому засіданні, відкритому 17.12.2025 року, оголошена перерва на 14.01.2026 року 10:30 для надання відповіді на відзив позивачем.

18.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача вважає доводи відповідача безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах закону. ФОП ОСОБА_1 не заперечує, що положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо вимог до первинних документів поширюються на будь-які первинні документи, які складені фізичними особами підприємцями та юридичними особами, тим паче, що у даному випадку мали місце господарські відносини ФОП ОСОБА_1 з юридичними особами. Разом з тим, є недоречними висновки відповідача, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні первинні документи, які б підтверджували понесені витрати. Однак вести бухгалтерський облік він не зобов`язаний. Не заслуговують на увагу доводи відповідача, що платіжні інструкції не є первинними документами, які підтверджують витрати, оскільки на підставі абз. 2 пп. 6 п. 1 Розділу ІІ Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №261, у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом/пов`язані з провадженням незалежної професійної діяльності. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг).

23.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, зміст яких є ідентичним змісту відзиву на адміністративний позов.

У зв`язку із знеструмленням електромережі суду 14.01.2026 року до 12:50 год., розгляд справи відкладено на 14:00 28.01.2026 року.

13.01.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Ухвалою від 14.01.2026 року продовжено на 30 днів строк підготовчого провадження у даній справі.

19.01.2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

22.01.2026 року через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, разом із доказами направлення представнику позивачу.

28.01.2026 року усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2026 року 14:30.

У судому засіданні, відкритому 18.02.2026 року, оголошена перерва до 25.03.2026 року об 14:00.

У зв`язку із перебування судді 25.03.2026 року у відпустці, розгляд справи відкладено на 15.04.2026 року.

15.04.2026 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу №5273-п від 22.08.2025 року та направлень від 22.08.2025 року №8587, №8585, від 10.09.2025 року №9105 проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску га загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 20.08.2019 року по 31.12.2024 року.

За результатом проведення перевірки складено акт №4270/04-36-24-07/ НОМЕР_1 від 07.10.2025 року та встановлені порушення, зокрема:

- п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі ПКУ) в частині заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2023 на загальну суму 1210198,82 грн.;

- п.п.1.2, п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п. 164.1.3 п.164.1 ст. 164, п. 177.2, ст. 177 ПКУ, в результаті якого у періоді з 20.08.2019 року по 31.12.2024 року платник не нарахував та не сплатив військовий збір у сумі 100 849,90 грн., у тому числі: у 2023 року на 100 849,90 грн.

Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті перевірки та направив на адресу податкового органу заперечення від 17.10.2025 року

За результатами розгляду заперечень позивач отримав лист №89619/6/04-36-24-07 від 29.10.2025 року, в якому повідомлялось, що висновки Акту перевірки є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі висновків акту перевірки №4270/04-36-24-07/ НОМЕР_1 від 07.10.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області 05.11.2025 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, які є предметом розгляду у даній справі, а саме:

- №0605052407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11010500, на суму 1 512 748, 53 грн. (1 210 198,82 грн. податкове зобов`язання, 302 549,71 грн. штрафні (фінансові) санкції);

- №0605062407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11011001, на суму 126 062,38 грн. (100 849,90 грн. податкове зобов`язання, 25 212,48 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Не погодившись із рішеннями відповідача, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Відповідач вважає, що 6 723 326,75 грн. неправомірно було включено позивачем до витрат за листопад 2023 р., що, відповідно, призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 1 210 198,82 грн. (18% від 6 723 326,75 грн.).

ФОП ОСОБА_1 вважає, що ним правомірно у відповідності до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України включено у грудні 2023 року витрати на суму 6 723 326,75 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (пункт 177.1 статті 177 Податкового кодексу України).

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. (пункт 177.2 статті 177 Податкового кодексу України).

Перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємців, визначений пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п.177.4.1 п. 177.4 статті 177 Податкового кодексу України);

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством п.п.177.4.2 п. 177.4 статті 177 Податкового кодексу України);

- суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (п.п.177.4.3 п. 177.4 статті 177 Податкового кодексу України);

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п.177.4.4 п. 177.4 статті 177 Податкового кодексу України).

Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати (п.п.177.4.5 п. 177.4 статті 177 Податкового кодексу України).

Таким чином, зміст вищенаведених норм свідчить про те, що необхідною умовою для віднесення витрат, понесених платником податку на придбання товарів (послуг), до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є безпосередній зв`язок з отриманням доходу. Фізична особа - підприємець до складу витрат має право включати документально підтверджені витрати господарської діяльності, пов`язані з отриманням такого доходу.

Відповідно наданих до перевірки документів, 30.11.2023 року між Фондом «Підприємці за Мир» (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Продавець) був укладений Договір поставки та влаштування модульних будинків №UM-L-2023-30/11-01м(далі Договір).

На підставі п. 1.6. Договору договірна ціна максимальна ціна, що сплачується за поставку товару та виконання робіт за Договором.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Договору Покупець замовляє, а Продавець зобов`язується виконати на умовах, зазначених в Договорі, поставку товару та виконання робіт. Покупець зобов`язується придбати товар у Продавця та сплатити за товар в строки та суми, які обумовлені Договором.

Згідно з п. 3.1. Договору договірна ціна, з ПДВ складає 401 327 (чотириста одна тисяча триста двадцять сім) Євро до цього Договору (надалі «Договірна ціна») відповідно до Додатку 2 до Договору «Фінансова пропозиція».

У відповідності до п. 3.2. Договору договірна ціна, зазначена в пункті 3.1. цього Договору, є фіксованою та включає в себе всі витрати Продавця на поставку та роботи, в тому числі, але не обмежуючись, ціна товару, влаштування будинків, гарантійні зобов`язання, транспортні та страхові витрати, податки та митні платежі, витрати та завантаження та розвантаження, сертифікація, і т. д., які Продавець несе або може нести в процесі поставки відповідно до Договору та законодавством України.

На підставі пп. 3.4.1. п. 3.4 Договору протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Договору, Покупець перераховує на рахунок Продавця авансовий платіж в розмірі 50 (п`ятдесят) % Договірної ціни, на підставі рахунку, наданого Продавцем.

На виконання умов Договору, позивачем 06.12.2023 року складений рахунок на оплату №28 на загальну суму 401 327 євро, у т.ч. ПДВ 66 887,83 євро.

Також, Фонд «Підприємці за Мир» перерахував ФОП ОСОБА_1 кошти на загальну суму 321 061,60 євро, за платіжними інструкціями №1 від 13.12.2023 року на суму 100 333,50 євро; №1 від 13.12.2023 року на суму 100 330,00 євро; №1 від 25.12.2023 року на суму 120 398,10 євро.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п.178.6 статті 177 Податкового кодексу України).

У відзиві на позов, відповідач не заперечував включення даних коштів до доходу у відповідності до п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України та відображення їх у Книзі обліку доходів і витрат.

Також, у п. 2.2.2. Акту перевірки зазначено: «Перевіркою правильності визначення загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 20.08.2019 року по 30.08.2019 року, з 01.10.2023 року по 31.12.2024 року , порушень не виявлено».

14.12.2023 року між ТОВ «БУДФРАНК» (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник) був укладений Договір поставки №04/12.

Згідно з п. 1.1 цього Договору поставки Постачальник як виробник, зобов`язується спроектувати, виготовити, змонтувати модульні будинки двох типів в кількості 6 одиниць (далі Товар), відповідно до Специфікації (Додаток №1), а Замовник зобов`язується прийняти обумовлений Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору.

У відповідності до п. 2.1. Договору вартість товару включає в себе вартість проектування, виготовлення товару, транспортування та його монтаж по даному Договору.

На підставі п. 2.2. Договору загальна ціна Договору складає: 11 525 703,00 грн. у тому

числі ПДВ в сумі 1 920 950,50 грн.

На підставі пп. 2.1.1 п. 2.1. Договору Замовник сплачує Виконавцю перший авансовий платіж у розмірі 30% від загальної ціни Договору, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Договору.

На виконання умов Договору ФОП ОСОБА_1 перерахував ТОВ «БУДФРАНК» платіж на суму 8 067 992,10 грн., доказом чого є:

- рахунок ТОВ «БУДФРАНК» №11 від 15.12.2023 року;

- платіжна інструкція №653 від 15.12.2023 року на суму 500 000,00 грн.;

- платіжна інструкція №654 від 15.12.2023 року на суму 2 957 710,90 грн.;

- платіжна інструкція №675 від 28.12.2023 року на суму 3 457 710,90 грн.;

- платіжна інструкція №677 від 29.12.2023 на суму 1 152 570,30 грн.

Товар був переданий на підставі видаткових накладних №4-9 від 07.06.2024 року.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо неправомірності віднесення до складу витрат коштів у грудні 2023 року на суму 6 723 326,75 грн., відповідач зазначає, що «платіжні інструкції та договір не можуть бути первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій».

Проте, з даними висновком податкового органу, суд не погоджується з огляду на наступне.

На підставі абзацу 2 підпункту 6 пункту 1 Розділу ІІ Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 року №261, у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом / пов`язані з провадженням незалежної професійної діяльності. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг).

Крім того, перелік витрат, які не включаються до складу витрат підприємця, визначений у підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України та в даному переліку відсутній такий вид витрат, як передплата (аванс) за товари, роботи/послуги.

Зважаючи на те, що дохід позивачем був отриманий у 2023 році то сплачені витрати у 2023 році, віднесені до витрат 2023 року правомірно, оскільки до розрахунку чистого доходу фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування, понесені витрати на придбання товару, враховуються виключно в тому періоді, в якому відбувається отримання доходу від їх реалізації.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.11.2025 року №0605062407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 126 062,38 грн. (100 849,90 грн. податкове зобов`язання, 25 212,48 грн. штрафні (фінансові) санкції), суд зазначає наступне.

На підставі п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з 1.2. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є: для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Донарахування військового збору пов`язане з донарахуванням податку з доходів фізичних осіб, яке виникло за рахунок завищення валових витрат за 2023 рік на суму 6723326,75 грн.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 12112,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.241-246, 250, 251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2025 року №0605052407, прийняте Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11010500, на суму 1 512 748, 53 грн. (1 210 198,82 грн. податкове зобов`язання, 302 549,71 грн. штрафні (фінасові) санкції).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2025 року №0605062407, прийняте Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 11011001, на суму 126 062,38 грн. (100 849,90 грн. податкове зобов`язання, 25 212,48 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Стягнути з Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 12112,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 27 квітня 2026 року.

Суддя О.В. Серьогіна