Постанова № 13722978, 19.01.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-9334/10/2270/9

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.

при секретаріБуяновській М.С.

за участі:представника позивача - Ланчук Т.В. - за довіреністю від 19.08.10р. №22882/9/10

представника відповідача - Матвіюк М.А. за довіреністю від 11.10.10р. №2434 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому до Хмельницького обласного військового комісаріату про стягнення 18608,20 грн., - У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому звернулася до суду з позовом, в якому просить у відповідності до вимог Законів України „Про державну податкову службу в Україні”, „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” стягнути до бюджету з Хмельницького обласного військового комісаріату заборгованість в сумі 18608,20 грн. по збору за забруднення навколишнього середовища та по податку з юридичних осіб власників транспортних засобів в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві, просить суд задоволити позовні вимоги в повному обємі.

Повноважний представник відповідача з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивач хибно вважає, що Хмельницький ОВК є підприємством, оскільки відповідно до Положення про військові комісаріати (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1235) встановлено, що військові комісаріати є місцевими органами військового управління. Вказує на те, що відповідно до Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна і використовується лише за своїм цільовим та функціональним призначенням). Порядок відчуження військового майна здійснюється у відповідності до Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. №1919). Відповідно до ст.14 Закону України „Про Збройні Сили України” земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному звязку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наведеного нижче.

Судом встановлено, що Хмельницький обласний військовий комісаріат зареєстрований Міністерством Оборони України 30.12.1998 року, що підтверджується довідкою №823 Міністерства Оборони України про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на обліку в ДПІ у м.Хмельницькому як платник податків.

Згідно даних позивача за відповідачем, станом на 07.12.2010р., рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 18541,70 грн., з них: 18142 грн. основний борг, 399,70 грн. пеня; по збору за забруднення навколишнього середовища в розмірі 66,50 грн.. Дана заборгованість узгоджена та підтверджується розрахунками суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №11195 від 23.02.2009р., №7804 від 15.02.2010р., податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ш» №0000771703/0/2025 від 16.02.2010р. (отримане відповідачем 16.02.2010р.), від 16.10.2009р. №1306171703/0/8147 та №1306151703/0/5148 (отримані відповідачем 16.10.2009 року), податковим розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища №168568 від 02.11.2010р., довідкою про стан заборгованості.

З метою погашення податкового боргу, у відповідності до пп.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було виставлено дві податкові вимоги: перша - №1/493 від 22.04.2009р. (отримана відповідачем 22.04.2009р.) та друга №2/605 від 26.05.2009 року (отримана відповідачем 26.05.2009р.).

Позивачем у відповідності до п.п.7.2.1 п.7.2 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було прийнято рішення від 26.06.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Доказів про погашення податкового боргу суду не подано.

У звязку із несплатою податкового боргу в добровільному порядку, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінивши їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Статтею 67 Конституції України та ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” на платників податків покладено обовязок своєчасно та у повному обсязі сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори до державних та місцевих бюджетів. Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетних та до державних цільових фондів, а також права, обовязки і відповідальність платників визначаються Законом України ”Про систему оподаткування”.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами. Стаття 6 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” передбачає, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і мехінізмів станом на 1 січня поточного року.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Стаття 5 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” передбачає, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Згідно п.3.1.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

При цьому згідно п.2.3.1 ст.2 та 1.6 ст.1 зазначеного Закону та ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позивачу надано право здійснювати заходи з примусового стягнення податкового боргу, тобто звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу та згідно ст.2 цього Закону органом стягнення є тільки податковий орган. За таких обставин, податковим органом обгрунтовано предявлено позов.

Судом враховується, що відповідачем до податкового органу подавались розрахунки суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища, тобто самостійно узгоджувались податкові зобовязання. При цьому відповідно до п.п.5.1., 5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон) податкове зобовязання платника податків, самостійно визначене платником податків вважається узгодженим з дня подання такої декларації, та нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, самостійно узгоджене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.1.3. вказаного Закону передбачено, що податковий борг (недоїмка) це податкові зобовязаня (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно п.п.5.3.1. п.5.3 ст.5 вказаного Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації, а у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Крім того, судом зважається на те, що згідно ст.5 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних силах України” від 21.09.99р. із змінами та доповненнями стягнення за зобовязаннями військової частини не може бути звернене на майно за нею закріплене. Згідно п.п.7.3.1 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу активи, чий вільний обіг заборонено або обмежено згідно із законодавством. При цьому, відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Відповідно крім майна до складу активів включені і кошти.

При цьому, судом враховується, що податкові повідомлення рішення про визначення податкових зобовязань та податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не подано.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.4, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов державної податкової інспекції у м.Хмельницькому до Хмельницького обласного військового комісаріату про стягнення 18608,20 грн. задовольнити.

Стягнути з Хмельницького обласного військового комісаріату (м.Хмельницький, вул.Театральна 64, код 08202826) на користь державної податкової інспекції у м.Хмельницькому (м.Хмельницький, вул.Театральна 12, рахунок 0104016140035-11 у ВДК у м.Хмельницькому ЗКПО 21324474) 18608,20 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот вісім гривень 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2011 року

СуддяД.Л. Фелонюк