Ухвала суду № 137229637, 09.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

09 червня 2026 р. Справа № 120/4541/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 60 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2024 року №36/975, про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2023 №975: батьку, дружині та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини головного сержанта, ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 09.05.2023 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, головного сержанта, ОСОБА_4 (чоловіка), внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 15 000 000 грн та здійснити виплату належної частки одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, рішенням, оформленим протоколом від 03.05.2024 №36/975, пунктом 60 позивачеві призначено одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023. Водночас позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги саме у розмірі 15 000 000 грн, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 та ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому п. 60 рішення комісії Міністерства оборони України від 03.05.2024 є протиправним.

Ухвалою суду від 22.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача докази.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення даного позову.

Представником відповідача також надано витребувані судом докази.

Крім того, представником відповідача подано заяву про залишення позову без розгляду, оскільки даний адміністративний позов поданий з порушенням строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що рішення Комісії Міністерства оборони України було ухвалене та оформлене протоколом №36/975 від 03.05.2024, а його реалізація відбулася шляхом перерахування коштів позивачу та іншим отримувачам 22.05.2024 року, що підтверджується наданими банківськими документами. Саме факт отримання грошових коштів є беззаперечним та об`єктивним підтвердженням того, що позивач була обізнана про існування рішення, його зміст, зокрема щодо визначеного відповідачем розміру виплати, а також правові наслідки його прийняття. Таким чином, не пізніше 22.05.2024 року позивач: мала реальну можливість дізнатися про прийняте рішення; фактично дізналася про результат його реалізації шляхом отримання коштів; повинна була усвідомлювати, що її право реалізовано у визначеному відповідачем обсязі. Відтак, саме з цього моменту розпочався перебіг шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

Після відкриття провадження, ухвалою суду від 19.05.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 7-денний строк усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та наданням доказів поважності причин його пропуску.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19.05.2026 направлена позивачу в електронній формі за допомогою підсистеми ЄСІТС.

Відповідно пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення позовної зави без руху від 19.05.2026) доставлена в Електронний кабінет позивача 19.05.2026, про що свідчить відповідна довідка від 20.05.2026, яка наявна в матеріалах справи.

Отже, отримавши електронну копію вищезазначеної ухвали суду, позивач мав обов`язок усунути виявлені судом недоліки позовної заяви в 7-денний строк.

Однак, у встановлений судом термін позивач вимоги ухвали суду від 19.05.2026 року про залишення позовної заяви без руху не виконав.

Частина 13 статті 171 КАС України визначає, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини 15 статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Враховуючи, що вимоги ухвали суду від 19.05.2026 року про залишення позовної заяви без руху залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Окремо суд зауважує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Сторона, яка задіяна у судовому розгляді справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. 2 ст. 44 КАС України).

У пункті 37 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Суд вважає, що повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху переслідує легітимну мету та має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Адже розгляд позовної заяви, яка складена без дотримання вимог КАС, не передбачений положеннями процесуального законодавства. Позивач був повідомлений про наслідки не усунення недоліків у встановлений судом строк і мав реальну можливість їх усунути у визначений судом спосіб, чого, однак, не зробив.

Отже, рішення про повернення позовної заяви зумовлене не будь-яким свавільним небажанням суду розглядати звернення позивача до суду, а лише невиконанням ним процесуальних вимог закону щодо форми та порядку подання позовної заяви.

При цьому, суд роз`яснює, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна