Ухвала суду № 137228750, 28.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/12810/26

Провадження № 1-кс/947/7775/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42025164690000016 від 07.03.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утримані двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду начальника виробничої дільниці № 8 КП «ЖКС Порто-Франківський», на данний час займає посаду головного інженера, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суть клопотання.

За обставин викладених у клопотанні, 26 травня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, за кваліфікуючими ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам та інтересам юридичних осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України , за кваліфікуючими ознаками: внесення до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеннмя у розмірі 328 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 обгрунтував клопотання, вимоги якого підтримав та просив задовольнити.Повідомив, що розмір застави визначено виходячи з суми збитків завданих міському бюджету, розмір яких за попереднім розрахунком становить 1 000 000 грн.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання вказуючи на недоведеність ризиків, повідомив, що підзахисний має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, дружений, має неа утриманні двох неповнолітніх дітей, дружина наразі вагітна, на підтвердження чого долучив відпровідні докази. Просив відмовити у задовленні клопотання в повному обсязі, а в разі задоволення визначити заставу в розміру передбаченому КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 з підозрою не погодився, вважає ризики не доведеними, повідомив, що частина з кола осіб, яких зазначає сторона обвинувачення, як не працюючих, вони працювали. В частині міри запобіжного заходу підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали надані стороною захисту, приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, повиннен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

26.05.2026 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.05.2026;

- протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в ході яких підтверджується організованість групи та обізнаність, як із загальним планом, так і зафіксовано наявність розмов з фіктивно працевлаштованими особами, з підпорядкованими працівниками комунального підприємства щодо обставин працевлаштування та табелювання таких працівників на підприємстві, зміни банківських рахунків для нарахування заробітної плати. Крім того, зафіксовано спілкування, як між собою ОСОБА_8 з ОСОБА_9 , так і з третіми особами, в тому числі з формально працевлаштованими працівниками КП «ЖКС «Порто-Франківський», щодо протиправного механізму перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період шляхом сприяння ухиленню осіб від мобілізації, шляхом бронювання таких формально працевлаштованих працівників;

- протоколами, складеними за результатами проведених обшуків, в ході яких у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, вилучено: чорнові записи, банківські карти формально працевлаштованих працівників КП «ЖКС Порто-Франківський», які фактично не виконували своїх обов`язків та термінали мобільного зв`язку, відомості збережені у яких підтверджують встановлені досудовим розслідуванням обставини;

- протоколами допитів 109 свідків (більшість допитано в порядку ст. 615 КПК України шляхом здійснення відеофіксації), у тому числі формально працевлаштованих осіб працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський», в тому числі: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також інших осіб, показання яких підтверджують фактичне невиконання досліджуваними 90 працівниками КП «ЖКС «Порто-Франківський» своїх обов`язків за посадами;

- протоколами оглядів вилучених під час проведення 77 обшуків, предметів, в тому числі мобільних телефонів формально працевлаштованих осіб працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський» з наявними листуванням, медіа-файлами, зі змісту яких вбачається відсутність виконання ними обов`язків за посадами та проведення робочого часу на власний розсуд, не пов`язаний із виконанням трудових функцій у КП «ЖКС «Порто-Франківський»;

- довідками про місця з`єднання мобільних телефонівосіб, які імовірно причетні до вчинення кримінальних правопорушень, що містять відомості стосовно не перебування 90 працевлаштованих на різних посадах у КП «ЖКС «Порто-Франківський» працівників, у тому числі заброньованих від мобілізації, у робочий час у зонах відповідальності виробничих дільниць КП «ЖКС «Порто-Франківський» на яких кожен з вказаних осіб повинен здійснювати свою трудову діяльність;

- висновками 24 судових почеркознавчих експертиз щодо належності підписів у табелях обліку робочого часу ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та іншим службовим особам КП «ЖКС «Порто-Франківський»;

- протоколами проведених НСРД, а саме візуального спостереження

за особами, які були фіктивно працевлаштовані до КП «ЖКС «Порто-Франківський», в ході яких зафіксовано відсутність даних осіб на робочому місці;

- протоколами оглядів інформації отриманої в ході проведених тимчасових доступів у банківських установах по рахунками осіб, які були фіктивно працевлаштовані до КП «ЖКС «Порто-Франківський». Згідно яких встановлено наявність фотознімків з банкоматів, на яких відображено зняття заробітної плати з карток мертвих душ, підозрюваними;

- довідкою від 28.11.2025 спеціалістів Південного офісу Держаудитслужби;

- висновком експерта № 5494-34-25 від 26.01.2026 за результатами проведеної судової економічної експертизи, що підтверджує завдання збитків внаслідок вчиненого підозрюваними у кримінальному провадженні злочину;

-іншими матеріали кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, а лише на підставі долучених до клопотання документів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочинів.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення;

Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Так кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК), окрім як під час здійснення провадження на підставі угоди.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч . 1 ст. 366 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, враховуючи корупційний характер вказаного кримінального правопорушення, та беручи до уваги вік особи, його обізнаність в діяльності правоохоронних органів, що свідчить про тривалий проміжок часу ймовірно протиправних дій, у зв`язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд за межі України поза пунктами пропуску.

Слідчий суддя враховує, і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію. Тому слідчий суддя, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати.

Отже, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

Щодо ризику незаконного впливу свідків у цьому кримінальному провадженні

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя звертає увага на наявність в матеріалах клопотання даних про свідків зокрема посадових осіб КП «ЖКС «Порто-Франківській», а також осіб які були фіктивно працевлаштовані до даного комунального підприємства, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від таких осіб, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, хоча перебуває на завершальній стадії, проте досі триває, на теперішній час не встановлені і не допитані всі особи обізнані про обставини кримінального правопорушення, а також ті, які можуть бути причетні до його вчинення. Тому, у випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній матиме можливість здійснювати на них вплив, що буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваний може впливати на свідків які були фіктивно працевлаштовані в КП «ЖКС «Порто-Франківській», з метою схилення не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, оскільки ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду начальника виробничої дільниці № 8 Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»,а свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вказаний ризик обґрунтовується тривалістю вчиненого злочину, а також вчинення його підозрюваним ОСОБА_4 з корисливих мотивів, тому останнійможе вдатися до повторної спроби вчинення кримінального правопорушення, та продовжити свою протиправну діяльність.

На думку слідчого судді, ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або продовження інкримінованого діяння є обґрунтованим, оскільки останній, перебуваючи на посаді, яка передбачає здійснення владних повноважень, вже використав їх всупереч інтересам служби. Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 тривалий час займав посаду начальника виробничої дільниці № 8 Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»,та має доступ до тих самих адміністративних ресурсів і механізмів впливу, існує реальна можливість повторного використання службового становища з протиправною метою. Характер інкримінованого правопорушення, його спосіб та обставини вчинення свідчать про наявність стійкої протиправної поведінки, що підвищує ймовірність її продовження.

Щодо міри запобіжного заходу.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 , належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки, дружину, двох неповнолітних дітей, позитивно характеризується, однак враховуючи суть підозри, на переконання слідчого судді, не є тими беззаперечними стримуючими факторами порушення процесуальних обов`язків з боку підозрюваного у випадку застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Надані стороною захисту документи, які характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя вважає недостатніми для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності затосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, дванадцяти місячний строк якого спливає 16.07.2026 року. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Щодо визначення розміру застави

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану в тому числі тяжкого злочину, яке відповідно до примітки ст.45 КК України, відносить до корупційного кримінального правопорушення.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально спів ставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з приписами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, абз. 2 зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Застава застосовується не з метою, щоб її не змогли внести, а навпаки, з метою, щоб її могли внести і вказана сума була здатна забезпечити належну поведінку підозрюваної. Тобто застава, на думку слідчого судді, повинна бути такою, яку здатна внести підозрювана і яка б могла її стримувати від всіх можливих та імовірних ризиків, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Сума, яку необхідно обрати для підозрюваного, повинна бути як великою з точки зору відношення власності так і помірною для внесення. Людина, вносячи на депозитний рахунок держави значну суму коштів, повинна задуматись про їх повну втрату у випадку недобропорядної поведінки. Тобто застава є економічним заходом контролю поведінки підозрюваного, який при сьогоднішніх умовах життя є одним із життєво необхідних для кожної людини.

Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 інкримінується тяжкий злочин пов`язаний з корупцією, за фактом зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам та інтересам юридичних осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в результаті чого державі завдано збитки у сумі 1 089 316, 29 грн., що створює в суспільстві в умовах воєнного стану негативне враження безладдя, безкарності та отримання з корисливих мотивів грошових коштів злочинним шляхом, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію та військовий стан в державі, коли кожна гривня державного бюджету повинна витрачатися на нагальні цільові потреби, а решта на обороноздатність країни.

У свою чергу, Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства. Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права.

Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.

У цій справі наявний виключність випадку обумовлена такими обставинами:

- тяжкістю кримінального правопорушення;

- корупційним характером та обставинами вчинення злочину;

- розміром ймовірно завданих державі збитків, які за версією слідства складають 1 089 316, 29 грн.

- наявністю у цьому кримінальному провадженні значного суспільного інтересу;

- майнового стану підозрюваного та членів його сім`ї, які мають в своєму активі: квартиру в м.Одесі площею 46,7 кв.м.; автомобіль марки Daewoo Matiz 2006 р.в., Honda Civik 2007 р.в., дохід підозрюваного за 2024-2026 р.р. в сукупному розмірі складає 1 041 973.

Як вбачається з рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС Одеського управління ДВБ НП України загальна вартість нерухомого та рухомого майна, а також отриманих доходів ОСОБА_4 приблизно складає 3 199 973 грн.

Тому слідчий суддя констатує, що застава у визначених КПК межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 66 560 грн до 266 240 грн), не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження, тож у цій справі наявний виключний випадок через що альтеративна застава має бути визначена у більшому розмірі, ніж передбачена КПК.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, беручи до уваги ймовірний розмір збитків спричинених бюджету територіальної громади, та враховуючи майновий стан підозрюваного, зважаючи на обставини інкримінованих кримінальних правопорушенб, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у даному випадку доцільним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з призначенням застави, як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста ) гривень.

За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

На думку слідчого судді, саме вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

При цьому стороною обвинувачення не зазначено обставин та не надано на їх підтвердження доказів необхідності визначення застави у більшому розмірі.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора , суду;повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в рамках кримінального провадження, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 14.07.2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста ) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 14.07.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора , суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в рамках кримінального провадження, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1