Ухвала суду № 137228585, 09.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1705/25

Провадження № 2/496/29/26

У Х В А Л А

09 червня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши заяву позивачки про забезпечення позову по справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Маркет», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРІГА ВД» про визнання договорів оренди та договорів суборенди недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

09.06.2026 року на адресу суду від позивачки надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Прогрес-Маркет», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам вчиняти дії щодо земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства, площею 0,9269 гектарів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5121085200:01:001:0214 (PHOНМ: 1984441651210), а саме проведення будівельних, земляних чи монтажних робіт, зміна рельєфу тощо, а також заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим виконувати функції державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі державну реєстрацію прав власності, оренди, суборенди, інших речових прав, а також внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної земельної ділянки.

Заява обґрунтована тим, що існує реальна загроза невиконання судового рішення у даній справі, у разі його ухвалення на користь позивача, яка пов`язана із тим, що у процесі розгляду справи відповідачі протиправно вчиняють дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної вище земельної ділянки та фактично здійснюють її забудову, а також здійснюють розорювання земельної ділянки без відома та згоди її власника. Також зазначає, що оскільки вона оскаржуваних договорів не укладала, нею у встановленому законом порядку подано заяву до правоохоронних органів щодо вчинення кримінального правопорушення. На підставі вказаної заяви відділенням поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, та розпочато досудове розслідування.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд вважає, що в заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективногомеханізмузахисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідні положення містяться у постанові КГС ВС від 18.10.2021 року у справі № 910/7029/21.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять відомостей про можливість заподіяння відповідачам збитків унаслідок застосування заходів забезпечення позову, а обрані заходи мають тимчасовий характер та спрямовані виключно на збереження існуючого стану спірних правовідносин.

Окрім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Так, на підтвердження доводів заяви позивачкою надано копію заяви про вчинення кримінального правопорушення, поданої в порядку ст. 214 КПК України, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, а також талони-повідомлення про прийняття та реєстрацію відповідних заяв.

З наданих матеріалів вбачається наявність спору між сторонами щодо підстав виникнення та реалізації прав на спірну земельну ділянку, а також заперечення позивачкою факту укладення оспорюваних договорів.

Враховуючи характер заявлених позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельної ділянки, а також наявність кримінального провадження щодо обставин, які безпосередньо пов`язані з предметом спору, суд дійшов висновку про існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивачки у разі задоволення позову.

На підставі викладеного, суд вважає що заява про забезпечення позову обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву позивачки про забезпечення позову по справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Маркет», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРІГА ВД» про визнання договорів оренди та договорів суборенди недійсними задовольнити.

З метою забезпечення позову заборонити:

- Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Маркет», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та будь-яким іншим фізичним та/або юридичним особам вчиняти дії з проведення будівельних, земляних чи монтажних робіт, зміни рельєфу тощо, щодо земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства, площею 0,9269 гектарів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121085200:01:001:0214, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1984441651210;

- державним реєстраторам органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим виконувати функції державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі державну реєстрацію прав власності, оренди, суборенди, інших речових прав, а також внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної земельної ділянки.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Боржники: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Маркет», код ЄДРПОУ 34800982, юридична адреса: пров. Високий, буд. 17, м. Одеса, Одеська область, індекс 65007, ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Роз`яснити позивачці про право на звернення із заявою про виконання ухвали суду до відповідного органу, що здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня вручення (отримання) ухвали.

Повний текст ухвали складено 09 червня 2026 року.

Суддя О.П. Портна