Ухвала суду № 137228336, 09.06.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/245/26

Провадження №2/484/614/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 року м.Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Коваленко Н.А.

за участю секретаря судових засідань Голубкової Н.М.

представника позивача адвоката Савін С.О. (в режимі відеоконференції)

представника відповідача адвоката Закревський В.І.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Первомайську клопотання представника позивача - адвоката Савіна С.О. про призначення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Первомайський відділ державної реєсрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївськї області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства та виключення актового запису про народження дитини про призначення експертизи,

УСТАНОВИВ:

у січні 2026 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив виключити відомості про батьківство ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису №830 від 25.12.2012 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного відділом реєстрації актів громадянського стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області .

В обґрунтування позову зазначав, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.01.2023 (актовий запис №3 від 17.01.2023) . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 під час виконання бойових завдань загинув поблизу н.п. Мар`їнка Покровського району Донецької області, про що складено актовий запис № 375 від 18.04.2023. У грудні 2025 ОСОБА_1 отримала від отримала від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області розпорядження про утримання виплачених сум пенсій (за вих. №1400-0404-8/91080, яким позивача було повідомлено, що розглянувши пенсійну справу №1401015890 ОСОБА_1 , отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 115 900.95 грн. на місяць, установлено, що сума переплати в розмірі 58 173,22 грн. за період 01.09.2024 по 31.10.2025 виникла у зв`язку з призначенням пенсії іншому утриманцю по суміжній справі. Разом з тим, у січні 2026 ОСОБА_1 стало відомо, що іншим утриманцем по суміжній пенсійній справі є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в актовий запис про народження якого в графі "батько" записано ОСОБА_4 та який є нібито сином померлого. Однак, ОСОБА_4 не є батьком ОСОБА_5 , про те, що померлий був записаний в актовий запис останнього як батько, ані ОСОБА_4 , ані позивач не знали, з дитиною ОСОБА_4 не контактував. У зв`язку з цим, посилаючись на ч.3 ст. 137 СК України ОСОБА_1 змушена звернутись до суду за захистом порушених прав та законного інтересу з даною позовною заявою про оспорювання батьківства та виключення актового запису про народження дитини.

Ухвалою від 27.01.2026 у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження. За клопотанням представника позивача було витребувано для огляду цивільну справу № 484/4222/19.

Представник позивача заявив клопотання про призначення по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, яке 01.06.2026 подав у новій редакції та просив призначити судову молекулярно-генетичну експертизу на вирішення якої поставити питання: Чи наявна між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої ОСОБА_1 , напівсиблінгова спорідненість по батьку ОСОБА_4 ? Проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи просить доручити експертам Товариство з обмеженою відповідальністю «Медико-генетичний центр «Мама Папа» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2/21, ЄДРПОУ 40652411).

В судовому засіданні представник позивачки підтримав вказане клопотання.

Представник відповідачки заперечував проти призначення експертизи, оскільки вважає таке клопотання передчасним.

З`ясувавши думку учасників процесу, ознайомившись із клопотанням про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи її обґрунтуванням, дослідивши матеріали цивільної справи, які необхідні для вирішення заявленого клопотання про призначення експертизи, суд приходить до таких висновків.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого зазначено ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.12.2012.

Між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було укладено шлюбу (актовий запис № 6). Наведене підтверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_2 (повторно) 30.08.2019.

Відповідно до рішення суду від 17.10.2019 у справі № 484/4222/19 шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 6 - розірвано. Згідно змісту рішення до суду 05.09.2019 звернувся ОСОБА_4 із позовом про розірвання шлюбу у котрому вказав, що між ним і ОСОБА_2 . 11.09.2012 року зареєстровано шлюбу, за час спідьного проживання у них народився ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_5 . Шлюбні відносини між ними припинені через відсутність взаємоповаги, байдужості, вважає, що шлюб носить формальний характер; судом встановлено, що за час спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане рішення не оскаржувалось.

10.01.2023 між ОСОБА_4 і ОСОБА_8 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 17.01.2023.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 26.07.2023.

Відповідно до статті 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Таким чином, законодавством встановлена презумпція батьківства щодо дитини, яка народжена у шлюбі.

Відповідно до частини першої статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Статтею 137 СК України визначено порядок оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини.

Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства (частина перша статті 137 СК України).

Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці (частина друга статті 137 СК України).

Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти (частина третя статті 137 СК України).

Тлумачення статті 137 СК України, з урахуванням розумності свідчить, що вказана норма визначає випадки, за яких батьківство особи може бути оспорено після смерті особи, яка записана батьком дитини:

- перший випадок стосується ситуації, коли чоловік ще під час вагітності жінки подав нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства. У такому разі після смерті чоловіка оспорити батьківство можуть його спадкоємці (частина перша статті 137 СК України);

- другий випадок охоплює ситуацію коли чоловік за життя подав позов до суду про виключення запису про нього як батька дитини. У цьому разі його спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень статті 55 ЦПК України про процесуальне правонаступництво (частина друга статті 137 СК України);

- третій випадок оспорювання батьківства стосується випадків, коли через поважні причини чоловік не знав про те, що записаний батьком дитини, і помер. Однак на відміну від перших двох випадків можливість оспорити батьківство належить лише таким його спадкоємцям як дружина, батьки та діти (частина третя статті 137 СК України).

Таким чином, частиною третьою статті 137 СК України передбачено оспорювання батьківства правонаступником у зв`язку зі смертю особи, яка записана в актовому записі про народження батьком дитини та через поважні причини не знала про це. Закон дає право на оспорювання батьківства в цьому випадку спадкоємцям особи (дружині, батькам та дітям). При цьому поважність причин, за якими особа не знала, що вона записана батьком, є фактором, що оцінюється судом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2023 року у справі №461/3122/19 (провадження №61-10148сво22).

Як роз`яснено судом у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», статтею 137 СК України передбачено можливість оспорювання батьківства й після смерті особи, записаної батьком дитини. Якщо така особа померла до народження дитини, оспорити батьківство мають право спадкоємці цієї особи за умови подання нею за життя заяви нотаріусу про невизнання свого батьківства. У разі настання смерті особи після оспорення нею свого батьківства в суді її спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень статті 37 ЦПК України про процесуальне правонаступництво в цивільних справах. Коли ж померла особа не знала про те, що її записано батьком дитини, оспорити батьківство вправі її спадкоємці першої черги за законом, названі у статті 1261 ЦК України дружина, батьки й діти.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Отже, чинне законодавство надає право спадкоємцям оспорювати батьківство спадкодавця лише за умови, якщо через поважні причини останній не знав за життя про те, що записаний батьком дитини.

Сам факт біологічного споріднення правового значення у даній справі не має, оскільки предметом встановлення та фактором дослідження у випадку звернення до суду з позовом у порядку частини третьої статті 137 СК України спадкоємцем особи, яка записана в актовому записі про народження батьком дитини, є поважність причин, у зв`язку з якими чоловік не знав про те, що записаний батьком дитини за життя.

Під час судового засідання на запитання суду представник позивача не навів поважність причин, у зв`язку з якими ОСОБА_4 не знав про те, що записаний батьком ОСОБА_5 , навпаки підтвердив, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 під час шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , а зі змісту рішення у справі № 484/4222/19 слідує, що 05.09.2019 звернувся ОСОБА_4 із позовом про розірвання шлюбу у котрому вказав, що між ним і ОСОБА_2 . 11.09.2012 року зареєстровано шлюбу, за час спільного проживання у них народився ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_5 . Також, представник позивача не вказує та не підтверджує того, що за життя ОСОБА_4 займався оспоренням батьківства відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної експертизи не матиме правового значення у даній справі.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи та з метою недопущення не виправданого затягування процесу, суд вважає, що клопотання про призначення експертизи у справі є необґрунтованим, в зв`язку з чим, в не підлягає задоволенню.

на підставі викладеного, керуючись ст. 103, 105, 353, ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Савіна С.О. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Первомайський відділ державної реєсрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства та виключення актового запису про народження дитини, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду складена 09.06.2026 року.

Суддя