Ухвала суду № 137227910, 28.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/47301/25-к

Провадження № 1-кп/761/3536/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, відомості про яке 10.08.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170570000765, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого, як фізична особа-підприємець, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва, перебуває кримінальне провадження, відомості про яке 10.08.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170570000765, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 185.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_5 , з огляду на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які залишились незмінні та продовжують існувати.

Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, в той же час просив надати можливість обвинуваченому ОСОБА_5 виїжджати за межі Київської області, оскільки обвинувачений працює в логістичній компанії.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши наявні у своєму розпорядженні матеріали, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином.

Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування свідчить про їх вагомість, більш детальну оцінку цим доказам, суд зможе надати на відповідній стадії судового розгляду, під час вивчення їх змісту та подальшого аналізу.

Міра покарання, призначення якої передбачається обвинуваченому у разі доведення його винуватості та усвідомлення обвинуваченим цієї обставини, переконливо дає підстави вважати, що продовжують існувати такі ризики неправомірної процесуальної поведінки як: переховування від суду, тобто ризик втечі обвинуваченого, а так само здійснення незаконного впливу на свідків, оскільки суд ще не перейшов до їх безпосереднього допиту.

Також судом, при вирішенні питання можливості зміни запобіжного заходу на більш м`який чи доцільності продовження строку його дії, відповідно до ст. 178 КПК України враховуються наступні дані щодо особи обвинуваченого вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Отже, з`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор та чи переважають характеризуючи дані щодо особи обвинувачених ці ризики, суд враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Так, висунення ОСОБА_5 обвинувачення у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини кримінального провадження, міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання його винуватим, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченого у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Наведені обставини вказують і на високу ймовірність вчинення обвинуваченим незаконного впливу на свідків, у цьому провадженні, з метою зміни ними своїх показань, наданих під час досудового розслідування, оскільки у відповідності до ст. 23; ч.4 ст. 95 КПК України, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду.

У даному кримінальному провадженні прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта та прийнято рішення у відповідності до п.2 ч.3 ст. 283 КПК України, про звернення до суду з обвинувальним актом, який був переданий до суду, у порядку передбаченому ст. 291 КПК України. Отже, ОСОБА_5 відповідно до положення ч.2 ст. 42 КПК України набули статусу обвинуваченого.

Зважаючи на інформацію з реєстру матеріалів досудового розслідування, у суду відсутні підстави вважати, що доводи прокурора про існування достатніх доказів для доведення висунутого обвинувачення є очевидно необґрунтованими та довільними.

Тобто, судом враховано наявність у цьому кримінальному провадженні обставин, які можуть переконати неупередженого спостерігача, що обвинувачений можливо вчинив інкримінований йому злочин, що за позицією ЄСПЛ в рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» є обґрунтованою підозрою.

Згідно ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частинами 5, 6 ст. 194 КПК України визначено правові підстави та надано перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Однією із характерних рис таких обов`язків є їх строковий характер (ч. 7 ст. 194 КПК). Це означає, що обов`язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, виникають із моменту прийняття відповідного процесуального рішення слідчим суддею, судом (ухвали) або настання певної умови (внесення застави як альтернативного запобіжного заходу). Вони припиняють свою дію після закінчення, зміни або скасування запобіжного заходу, або після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки.

З огляду на наведене, для забезпечення ненастання існуючих ризиків у вигляді переховування від суду та впливу на свідків, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на час судового провадження слід продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком на два місця, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись за межі Київської області без дозволу суду: утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні, щодо обставин даного кримінального провадження; повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи, засобів зв`язку; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання; носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатись за межі Київської області без дозволу суду:

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні, щодо обставин даного кримінального провадження;

-повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи, засобів зв`язку;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання.

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків визначити на два місяці до 28 липня 2026 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст оголосити 01 червня 2026 року о 10 годині 00 хвилин.

Головуюча суддя ОСОБА_6