Рішення № 137227613, 09.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7756/26

пр. № 2/759/8483/26

09 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 16 593 грн 33 коп.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 20.09.2025 між ТОВ «ВЕСТ СЕЛЛ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 60200404341 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше, згідно з яким ОСОБА_1 отримує товари (послуги) від постачальника на умовах договору та згідно з обраним ОСОБА_1 пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) ОСОБА_1 . У момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП».

Згідно з вказаних умов договору ОСОБА_1 було передано в оренду на умовах лізингу мобільний телефон вартістю 13 264 грн 10 коп. Умовами обраного ОСОБА_1 пакету фінансування було передбачено сплату щомісячних платежів рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення договору, а саме: платіж при укладенні договору - 500 грн 00 коп., щомісячні платежі у розмірі 2 552 грн 85 коп., кількість щомісячних платежів - 5, вид договору - прямий лізинг.

Станом на 20.03.2026 ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару, сплативши за весь період лише перший внесок у розмірі 500 грн 00 коп. Внаслідок цього ОСОБА_1 допустив прострочення виконання свого грошового зобов`язання та утворення заборгованості за договором.

З урахуванням вищевикладеного, ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 16 593 грн 33 коп., з яких: 12 764 грн 10 коп. - сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості товару, 3 829 грн 23 коп. - сума штрафних санкцій, нарахованих за прострочення грошового зобов`язання, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Постановлено повідомити відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розгляд даної справи шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на останню відому адресу його місця проживання, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Копія ухвали від 02 квітня 2026 року та судова повістка про виклик до суду відповідачу ОСОБА_1 були направлені на його останню відому адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Згідно з наявними у матеріалах справи доказами копію ухвали суду від 02.04.2026 ОСОБА_1 особисто отримав за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання 22.04.2026, а судову повістку про виклик - 21.05.2026.

Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Крім того, про розгляд даної справи ОСОБА_1 був повідомлений шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, у поданому позові просив про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду. Жодних клопотань із причинами неявки відповідач на адресу суду не направляв.

За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про судове засідання, про причини своєї неявки не повідомив, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про стягнення заборгованості.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні учасниками справи не подавалися.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою у судове засідання учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ч. 1 ст. 806 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 806 ЦК України до відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 20.09.2025 між ТОВ «ВЕСТ СЕЛЛ», як постачальником, та ОСОБА_1 , як клієнтом, було укладено договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше № 60200404341. Договір особисто підписаний ОСОБА_1 .

У відповідності до п. 8.1 договору № 60200404341 від 20.09.2025 предметом цього договору було отримання ОСОБА_1 товару у ТОВ «ВЕСТ СЕЛЛ» на умовах цього договору та згідно з обраним пакетом фінансування. За умовами цього договору ТОВ «ВЕСТ СЕЛЛ» зобов`язалося надати ОСОБА_1 товар у вигляді мобільного телефону Motorola Moto G05 8/256 GB + аксесуари + антивірус згідно з рахунком фактури № 20092025 від 20.09.2025, а ОСОБА_1 зобов`язався оплатити вартість такого товару згідно з обраним пакетом фінансування. Вартість товару було визначено на рівні 13 264 грн 10 коп.

Відповідно до обраного ОСОБА_1 пакету фінансування повна оплата вартості товару здійснювалася ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» на користь ТОВ «ВЕСТ СЕЛЛ» на умовах договору прямого лізингу, у зв`язку з чим на підставі п. 8.1 договору № 60200404341 від 20.09.2025 у момент його підписання всі існуючі та майбутні права ТОВ «ВЕСТ СЕЛЛ» за цим договором відступаються на користь ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП».

У свою чергу, повернення ОСОБА_1 грошових коштів ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів на наступних умовах: сума першого внеску - 500 грн 00 коп., розмір щомісячного платежу - 2 552 грн 82 коп., кількість щомісячних платежів - 5.

Підписанням договору № 60200404341 від 20.09.2025 ОСОБА_1 засвідчив факт отримання товару. Підписання цього договору обумовлено перехід всіх прав ТОВ «ВЕСТ СЕЛЛ» за цим договором до ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП».

Таким чином, судом встановлено, що 20.09.2025 між ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» та ОСОБА_1 на підставі договору № 60200404341 від 20.09.2025 виникло грошове зобов`язання, у межах якого ОСОБА_1 зобов`язався повернути ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» у погодженому порядку грошові кошти, сплачені товариством постачальнику в якості оплати вартості товару, що був отриманий ОСОБА_1 .

Вищевикладені обставини ОСОБА_1 під час судового розгляду не спростував.

Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 лише частково виконав своє зобов`язання за договором № 60200404341 від 20.09.2025, сплативши тільки суму першого внеску. Обставини часткового виконання ОСОБА_1 свого зобов`язання свідчать про визнання ним факту укладення договору, отримання товару на підставі цього договору та виникнення грошового зобов`язання перед ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП».

Оскільки сплачених ОСОБА_1 грошових коштів було недостатньо для своєчасного погашення щомісячних платежів, то це призвело до прострочення виконання зобов`язання та утворення заборгованості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання.

Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що внаслідок порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання за укладеним договором виникла заборгованість у загальному розмірі 16 593 грн 33 коп., з яких: 12 764 грн 10 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару, 3 829 грн 23 коп. - сума штрафних санкцій, нарахованих за прострочення виконання зобов`язання.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16-ц).

Заборгованість визначається умовами договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц).

Зважаючи на умови фінансування, що були погоджені сторонами, обставини часткового виконання ОСОБА_1 свого зобов`язання, суд погоджується з наданим стороною позивача розрахунком заборгованості та вважає такий розрахунок правильним та обґрунтованим. Окремо суд звертає увагу, що нарахування штрафу за прострочення ОСОБА_1 свого зобов`язання повністю відповідає положенням п 12.3 договору № 60200404341 від 20.09.2025.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів приходить до висновку, що позивачем доведено факт 1) виникнення грошового зобов`язання між ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» та ОСОБА_1 , 2) порушення ОСОБА_1 цього зобов`язання, а також доведено і обґрунтовано виникнення заборгованості у розмірі 16 593 грн 33 коп., з яких: 12 764 грн 10 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару, 3 829 грн 23 коп. - сума штрафних санкцій, нарахованих за прострочення виконання зобов`язання.

У зв`язку з викладеним позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Щодо судових витрат.

Позивач надає суду платіжну інструкцію № 2108 від 17.03.2026, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» здійснило платіж у розмірі 2 662 грн 40 коп. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до Святошинського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 .

Інших судових витрат сторонами справи не заявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2 662 грн 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ: 38922870; місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 21, корпус В) суму заборгованості за договором № 60200404341 від 20.09.2025 у загальному розмірі 16 593 (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривні 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ: 38922870; місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 21, корпус В) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко