Постанова № 13722759, 02.02.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2011 р. Справа № 2a-61/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за учасю:

представника позивача - Сенчука І.В.,

представника відповідача - Попадинця П.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області

до відповідача: Тисменицького водоканалізаційного підприємства

про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 27718,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2011 року Державна інспекція України з контролю за цінами в Івано-Франківській області (надалі Позивач) звернулась в суд з позовною заявою до Тисменицького водоканалізаційного підприємства про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 27718,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті перевірки Тисменицького водоканалізаційного підприємства (надалі Відповідач) щодо дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги складено акт №0000686 від 26.11.2010 року, згідно з яким виявлено порушення в частині формування та застосування Відповідачем тарифів на послуги водовідведення для бюджетних та інших споживачів, внаслідок чого прийнято рішення про стягнення з Відповідача економічних санкцій від 02.12.2010 року за №367 в розмірі 27718,05грн., з яких сума необґрунтовано одержаної виручки становить 9239,35грн., штраф - 18478,70 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з тих підстав, що існуючий тариф на послуги водовідведення на сьогоднішній день є економічно необґрунтований, а його застосування призводить до колосальних збитків підприємства, у звязку з чим виникла крайня необхідність щодо його підвищення, а тому застосування Відповідачем тарифу вищого, ніж діючого на момент перевірки є наслідком бездіяльності Позивача та Тисменицької міської ради у вжитті заходів, передбачених чинним законодавством щодо введення нових економічно обґрунтованих тарифів на послуги водопостачання та водовідведення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріал справи, судом встановлено наступне.

Тисменицьке водоканалізаційне підприємство є юридичною особою, зареєстроване Тисменицькою райдержадміністрацією 29.04.1998 р., відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №369449, займає монопольне становище на ринку надання послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення в місті Тисмениця.

В період з 16 по 26 листопада 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області проведено планову перевірку Тисменицького водоканалізаційного підприємства з питань дотримання субєктами господарювання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Перевіркою виявлено порушення державної дисципліни цін, про що складено акт №0000686 від 26.11.2010 року, відповідно до якого встановлено, що з 01.06.2010 року по 31.10.2010 року Відповідач без висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, самостійно, без рішення виконавчого комітету підвищив тарифи, встановивши та застосувавши тарифи на послуги водовідведення для бюджетних та інших споживачів в розмірі 12,10 грн./м.куб., всупереч існуючому тарифу на вказані послуги що становив - 9,18 грн./м.куб. В результаті зазначеного порушення Відповідачем необґрунтовано одержана виручка в розмірі 9239,25 грн.(а.с.8-13).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Так, згідно з рішенням від 02.12.2010 року №367 до Відповідача було застосовано економічні санкції на загальну суму 27718,05грн., з яких необґрунтовано одержана виручка становила 9239,35грн., штраф 18478,70грн. Вказане рішення у встановлений термін виконане не було, а тому стягується Позивачем в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Підпунктом 2 пункту «а»статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», із змінами та доповненнями, передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

У відповідності до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(надалі Закон) в залежності від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи, з яких, до другої групи відносяться - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Частиною 2 статті 31 Закону передбачено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Відповідно до пункту 52 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»за № 959, від 12.07.2006 р., висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку, встановленому Мінекономіки.

В судовому засіданні встановлено, що Відповідач неодноразово звертався до Позивача для отримання відповідного висновку щодо розрахунку планових витрат на послуги з водовідведення, проте у звязку із виявленими порушеннями, зокрема під час перевірки Відповідача Державною житлово-комунальною інспекцією в Івано-Франківській області, у видачі висновку Відповідачу - відмовлено (а.с.39-42).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 01.07.2009 року відповідно до рішення виконавчого комітету Тисменицької міської ради від 22.06.2009 року «Про прийняття тарифів на житлово-комунальні послуги»були введені тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, зокрема для бюджетних та інших споживачів в розмірі 9,18 грн./м.куб. Дія вищевказаного рішення була призупинена згідно з рішенням 19 сесії Тисменицької міської ради від 10.07.2009 року «Про призупинення дії рішення виконавчого комітету від 22.06.2009 року щодо тарифів з водопостачання, водовідведення та теплопостачання». В подальшому, рішенням 21 сесії Тисменицької міської ради від 08.12.2009 року «Про відміну рішення виконавчого комітету Тисменицької міської ради від 22.06.2009 року»вказане рішення - відмінено.

Відповідно до частин 4-6 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.

Згідно з частиною 9 вказаної статті спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.

З наведеного вбачається, що наявність самого факту низького тарифу на послуги, в тому числі, водовідведення не наділяє Відповідача правом самостійно збільшувати встановлений тариф, з порушенням існуючого Порядку, а також не позбавляє його права врегулювати дане питання в судовому порядку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З вищевказаного та наведених правових норм суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо самовільного, з порушенням встановленого порядку (без висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, без рішення виконавчого комітету Тисменицької міської ради) підвищення тарифів на послуги водовідведення для бюджетних та інших споживачів носять протиправний характер, відтак позовні вимоги про стягнення застосованих економічних санкцій є підставними, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Тисменицького водоканалізаційного підприємства (код ЄДПРОУ 25596420 ) в дохід Державного бюджету України суму економічних санкцій в розмірі 27718 (Двадцять сім тисяч сімсот вісімнадцять гривень) 05 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:/підпис/Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 07.02.2011 року.