Рішення № 137227474, 12.08.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 553/2931/24-ц

пр. 2-2685/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судових засідань Пітей О. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про скасування обтяження рухомого майна та виключення відповідного запису,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», в якому просив скасувати обтяження рухомого майна та виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження автомобіля марки Honda CRV, легковий універсал-В, 1999 року випуску, номер шасі (кузова, рама) НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації обтяження 01.06.2007, реєстраційний номер запису - 5053592.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 09.09.2014 ОСОБА_1 (далі - Позивач), придбав автомобіль HONDA CR-V легковий універсал-В, днз НОМЕР_2 , номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 1999 року випуску. Право власності підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , копія якого додається.

Бажаючи продати вказаний транспортний засіб, Позивач отримав Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 91810520 від 13.06.2024, з якого останній дізнався, що на автомобіль накладено приватне обтяження - застава рухомого майна із забороною відчужувати (зареєстровано за № 5053592).

Підставою накладення обтяження зазначено Договір застави автотранспорта IFIWAE00000235 від 28.04.2007, укладений з ОСОБА_2 (боржник), за яким обтяжувачем є Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» (далі - Відповідач).

Позивач зазначає, що на момент придбання транспортного засобу вказане обтяження було відсутнє та вважає, що на належне йому майно було безпідставно накладено приватне обтяження, чим порушено його майнові права щодо розпорядження власністю.

Враховуючи накладене обтяження, позивач вказує, що фактично позбавлений права розпоряджатись своєю власністю, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.11.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

25.12.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі. Вказує, що 28.04.2007 між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № IFIWAE00000235.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 28.04.2007 між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна № IFIWAE00000235 та передано в заставу банку автомобіль Honda CRV, 1999 року випуску, тип транспортного засобу легковий універсал В, номер шасі (кузова, рама) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 .

01.06.2007 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано приватне обтяження, тип обтяження: застава рухомого майна, документ-підстава: договір застави автотранспорта, серія та номер: IFIWAE00000235, виданий 28.04.2007, видавник: ПриватБанк, об`єкт обтяження: Honda CRV, номер об`єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_4 , строк виконання зобов`язання: 28.04.2012, термін дії: 15.02.2027. (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.12.2022 № 81676414, виданого Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Полтавській області міститься в матеріалах справи).

Відомості щодо обтяжень рухомого майна вносять до реєстру терміном на п`ять років, а зі спливом - продовжуються на наступний п`ятирічний строк. 03.05.2012, 14.03.2017 та 15.02.2022 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна вносились зміни щодо строку дії обтяження, а саме відповідно до дати внесення змін терміни дії обтяження продовжувалися до 03.05.2017, до 14.03.2022 та до 15.02.2027 відповідно.

Відповідач зазначає, що згідно витягу Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено назву транспортного засобу, його державний номерний знак та єдиний унікальний номер кузова, який здатен в повній мірі ідентифікувати конкретний транспортний засіб при перевірці відомостей щодо обтяження.

На час придбання (09.09.2014) та проведення державної реєстрації вказаного автомобіля, відносно нього у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були зареєстровані відомості про обтяження (запис у витязі про внесення змін 03.05.2012, термін дії обтяження продовжено до 03.05.2017), що свідчить про те, що позивач є недобросовісним набувачем.

На підставі наведеного, відповідач стверджує, що можна зробити висновок, що у процесі реєстрації транспортного засобу 09.09.2014 року відповідальними особами Державтоінспекції 5301 не вчинявся належний комплекс заходів щодо перевірки відомостей про можливі обтяження спірного автомобіля, відповідно до норм ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" та Постанови КМУ від 07.09.1998 року № 1388 Про порядок здійснення реєстрації та перереєстрації, зняття з обліку автомобілів.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду представник подав відзив на позовну заяву.

У зв`язку з неявкою сторін, фіксація судового засідання відповідно до ст. 247 ЦПК України не здійснювалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про заставу» та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, визначає Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо іншого не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач дав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Згідно зі статтею 10 вказаного Закону в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 зазначеного Закону взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

За таких обставин реалізація (продаж) майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року у справі №6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі №6-168цс14 та Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №463/3582/17.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 43 вказаного Закону визначені підстави реєстрації відомостей про обтяження майна та припинення обтяжень.

Відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Статтею 44 вищезазначеного Закону встановлений порядок внесення записів до Державного реєстру. Так, записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.

Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням боржником предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №333/6700/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №573/1105/17, від 25 листопада 2019 року у справі №757/17150/17-ц, від 18 грудня 2019 року у справі №619/4033/18, від 05 лютого 2020 року у справі №761/11267/18, від 07 квітня 2020 року у справі №761/48585/18.

Судом встановлено, що на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № IFIWAE00000235 від 28.04.2007 укладеного між банком та ОСОБА_2 , останній надав у заставу автомобіль Honda CRV, 1999 року випуску, номер шасі (кузова, рама) НОМЕР_1 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) 15.02.2022, термін дії обтяження було продовжено до 15.02.2027, про що до Державного реєстру було внесені зміни.

Таким чином, з матеріалів справи, а саме з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №81676414 від 15.12.2022 вбачається, що застава спірного транспортного засобу була належним чином зареєстрована 01.06.2007 та подовжений термін її дії до 15.02.2027.

В свою чергу, суддя звертає увагу, на те що АТ КБ "ПриватБанк" згоду на відчуження рухомого майна ОСОБА_2 без збереження обтяження не надавав; відчуження автомобіля не здійснювалось в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу, а тому зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника - ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав та має перед Банком заборгованість. Кредитний договір є діючим, відповідно, і Договір застави автотранспорту діє до повного виконання забезпеченого ним кредитного зобов`язання за кредитним договором, а відповідно правові підстави щодо скасування обтяження рухомого майна - відсутні.

Вказане спростовує доводи позивача стосовно терміну дії основного договору, а саме що такий сплив, а подальше внесення змін до Реєстру обтяжень рухомого майна відбувалось з порушенням чинного законодавства.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для зняття обтяження з автомобіля.

У зв`язку з відмовою у позові судовий збір покладається на позивача у справі на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. ст. 1, 17, 27 Закону України «Про заставу», ст. ст. 2, 12, 13, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про скасування обтяження рухомого майна та виключення відповідного запису- залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Суддя Ю. Г. Головко