Ухвала суду № 137227208, 09.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4121/26

Провадження №: 2/755/5387/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, матеріали зустрічної позовної заяви відповідача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, про встановлення порядку участі батька у вихованні малолітньої дитини, визначення порядку погодження зміни місця проживання дитини, контролю за цільовим використанням аліментів та надання інформації щодо використання коштів на утримання дитини, поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, Залучити до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію.

18 травня 2026 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, про встановлення порядку участі батька у вихованні малолітньої дитини, визначення порядку погодження зміни місця проживання дитини, контролю за цільовим використанням аліментів та надання інформації щодо використання коштів на утримання дитини, поданий представником - адвокатом Калетнік М.Ю. через систему «Електронний суд».

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Калетнік М.Ю. в підготовчому засіданні просила прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом та пояснили, що спір у первісному та зустрічному позові виник з сімейних правовідносин між тими самими учасниками справи.

Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Лепіхіна О.П. в підготовчому засіданні загалом не заперечували проти прийняття зустрічного позову, при цьому представник позивача вбачала підстави для залишення зустрічної позовної заяви без руху.

Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились.

Вислухавши думку позивача та представників сторін, вивчивши зустрічну позовну заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного.

Виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватися вимог ЦПК України щодо її подання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).

Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що предметом первісної позовної заяви в даній справі є вимоги про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

За змістом відзиву на позовну заяву, відповідач не заперечує проти визначення місця проживання дитини з матір`ю, заперечуючи проти такого способу вирішення спору, який усуває батька від участі у вихованні сина, особистому спілкуванні з ним та прийняття істотних рішень щодо життя дитини. Представник відповідача повідомила в підготовчому засіданні, що відповідач не заперечує проти визначення аліментів у розмірі, заявленому до стягнення позивачем.

Вимоги зустрічної позовної заяви полягають у визначенні батьку порядку його участі у вихованні дитини за наведеним у зустрічній позовній заяві графіком, забороні позивачу ОСОБА_2 приймати одноосібні рішення щодо дитини та зобов`язанні її не перешкоджати дитині у прийнятті та користуванні подарунками від батька, забороні їй змінювати країну постійного проживання дитини без письмової згоди батька або рішення суду, а також здійсненні тимчасового виїзду дитини до третіх країн без попереднього письмового погодження з ОСОБА_1 .

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Поряд із цим частиною 1 ст. 159 СК України визначено право того з батьків хто проживає окремо від дитини звернутися до суду з позовом про усунення перешкод, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.

Частиною другою цієї статті імперативно закріплено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Виходячи з предмету та підстав позову за первісною та зустрічною позовними заявами, суд приходить до висновку, що ці позови мають самостійний характер, є різними за своєю правовою природою, обраними способами захисту, заявлені вимоги не є однорідними, як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування.

Таким чином, вимоги як за первісним позовом так і за зустрічним позовом в наведеній вище частині, хоча й виникають із сімейних правовідносин, проте ці позови не пов`язані між собою, мають різні матеріально-правові підстави та докази, якими ці обставини підтверджуються, їх спільний розгляд призведе до затягування розгляду первісного позову, при цьому задоволення зустрічного позову жодним чином не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тому їх спільний розгляд не є доцільним, з огляду й на те, що відповідачем фактично визнаються вимоги первісної позовної заяви про визначення місця проживання дитини.

Також відповідач в зустрічні позовній заяві просить: «Постановити рішення про щомісячне перерахування 50% суми аліментів, призначених судом на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на особистий рахунок дитини відповідно до ст. 179, 186 СК України; зобов`язати ОСОБА_2 як законного представника дитини відкрити такий рахунок у банківській установі України та надати його реквізити суду і ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили. Зобов`язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 щоквартальний письмовий звіт про витрачання аліментів на потреби ОСОБА_3 з копіями підтверджуючих документів щодо істотних витрат на дитину у строк до 10-го числа місяця, що настає після закінчення відповідного кварталу.»

З приводу цих вимог відповідача, суд відзначає, що відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 265 ЦПК України в разі необхідності в резолютивній частині вказується про порядок і строк виконання рішення, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 267 ЦПК України.

Крім того, за змістом ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

При цьому контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. (ст. 186 СК України)

Отже, наведені вище вимоги по суті є порядком/ способом виконання рішення про стягнення аліментів, а також стосуються контролю за цільовим витрачанням аліментів, що стягуються (в тому числі й за рішенням суду), який здійснює відповідний органом опіки та піклування, та наслідків нецільового витрачання аліментів тим з батьків, на чию користь вони вже стягуються, а тому не можуть бути самостійним предметом позову, в тому числі й зустрічного.

Відповідно до ч. 3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що зустрічна позовна заява подана з порушенням ч. 2 ст. 193 ЦПК України, суд убачає підстави для повернення зустрічного позову заявнику, що не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку.

Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

"Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє "пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою" (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 рокуу справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі "Файєд проти Сполученого Королівства" (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

Повернення зустрічної позовної заяви не порушує право на доступ до суду, яке відповідач може реалізувати в інший визначений законом спосіб - шляхом звернення з цим позовом до суду в загальному порядку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 10, 193, 194, 260, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, про встановлення порядку участі батька у вихованні малолітньої дитини, визначення порядку погодження зміни місця проживання дитини, контролю за цільовим використанням аліментів та надання інформації щодо використання коштів на утримання дитини - повернути заявнику.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення з цим позовом до суду в загальному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повна ухвала суду складена 09 червня 2026 року.

Суддя: