Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 333/1806/25
Провадження № 2/752/10300/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.06.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Веселовської А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 22.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75617971 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000,00 гривень на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка / фіксована).
21.12.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2112, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75617971 від 22.07.2021 року.
Крім того, 31.03.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №310323-ФМ, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75617971 від 22.07.2021 року.
Відповідно до реєстру прав вимог від 31.03.2023 року до договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 50 820,00 грн., з яких:
15 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу,
35 820,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за договором позики №75617971 від 22.07.2021 року в розмірі 50 820,00 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням учасників справи.
Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2025 року задоволено позов ТОВ "Фінпром маркет". Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики №75617971 від 22.07.2021 року у розмірі 50 820 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2026 року задоволена заява ОСОБА_1 . Постановлено скасувати заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя, а справу призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2026 року дана цивільна справа передана до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.
Представник позивача ТОВ "Фінпром маркет" надіслав заяву про суловй розгляд без участі представника товариства.
Відповідач відзив на позовну заяву не надсилав.
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач частково визнає позовні вимоги та не заперечує проти стягнення з нього заборгованості у розмірі 23 059,50 грн. за договором позики, з яких 15 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 8 059,50 грн. сума заборгованості за відсотками. Зазначає про відсутність підстав для стягнення відсотків за період з 22 серпня 2021 року по 24 лютого 2025 року у розмірі 21 790,25 грн., оскільки розраховувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 30 днів.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено договір позики №75617971 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.6 зворотна сторона - 7).
Відповідно до п.1 договору позики №75617971 від 22.07.2021 року позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі - позику), на погоджений умовами договору строк (надалі - строк позики), шляхом її перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
За умовами п.п.2.1, 2.2 та 2.3 договору позики №75617971 від 22.07.2021 року сума позики - 15000,00 грн., строком на 30 днів, процентна ставка (базова) 1,99 % (ставка базова / день).
Додатком №1 до договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с.7). До позовної заяви додано правила надання грошових коштів у позику (а.с.7 зворотна сторона - 18).
Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір позики №75617971 від 22.07.2021 року, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» одноразовим ідентифікатором, 22.07.2021 року о 13:13:16 (а.с.19).
У матеріалах справи наявна довідка ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», згідно з якою підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і завершення наступної платіжної операції: дата 22.07.2021 року, сума 15000,00 грн., отримувач ОСОБА_2 (а.с.20).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало останньому кредит в сумі 15 000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується відповідним повідомленням АТ «Універсал Банк» від 17.09.2025 року.
21.12.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2112, згідно з яким первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти. Вказане підтверджується актами прийому-передачі реєстру заборгованостей та реєстром прав вимог (а.с.21 зворотна сторона - 29).
31.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено договір факторингу №310323-ФМ з додатками (актами прийому-передачі), згідно з яким первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти. Вказане підтверджується реєстром заборгованості (а.с.32-41).
Пунктом 5.2. зазначених договорів факторингів визначено, що перехід від клієнта до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідних прав вимог.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Як убачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» посилалось на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», на підставі відповідних договорів факторингу. Матеріали справи не містять даних про те, що відповідач оспорював ці договори факторингу в частині переданої позивачу вимоги за кредитним договором з підстав недійсності внаслідок невидачі кредиту чи припинення зобов`язання у зв`язку з повним виконанням тощо.
Отже, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» придбало право вимоги за договором позики №75617971 від 22.07.2021 року до ОСОБА_1 .
Позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» обґрунтовані тим, що розмір заборгованості за договором №75617971 від 22.07.2021 року становить суму, що зазначена у виписці з особового рахунка та реєстрах права вимоги.
Разом з тим, суд зазначає, що доказів звернення відповідача, в порядку передбаченому п. 2.3. договору, до ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів" щодо пролонгації граничного строку повернення позики до суду не надано, а тому строк кредитування за договором №75617971 від 22.07.2021 року не змінювався і становить 30 днів.
ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором №75617971 від 22.07.2021 року, відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 21.08.2021 року включно, що за розрахунком суду та з урахуванням умов договору становить 8 059,50 грн. (15 000,00 грн. х 1,99%/100%= 298,50 грн. х 30 днів)
Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за договором позики №75617971 від 22.07.2021 року за процентами понадстрокове користування позикою на суму 35 820,00 грн. поза межами строку кредитування є безпідставними.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
На підставі вищевикладеного, позивач, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, обґрунтовано вимагає стягнення заборгованості за кредитним договором №75617971 від 22.07.2021 року в розмірі 23 059,50 грн., з яких 15 000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту та 8 059,50 грн. - заборгованість за відсотками.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача, до якого перейшло право вимоги за кредитними договорами, заборгованості за кредитним договором № 75617971 від 22.07.2021 року у розмірі 23 059,50 грн., з яких 15 000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту та 8 059,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 906,94 грн. та витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 310,40 грн., у зв`язку з їх документальним підтвердженням.
Керуючись ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 526, 530, 610, 612, 625, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: 08200, м.Ірпінь Київської області, вул.Стельмаха Михайла, буд.9-А, оф.204, ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором позики №75617971 від 22.07.2021 року у розмірі 23 059,50 грн., судовий збір у розмірі 906,94 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 1 310,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Судове рішення № 137226765, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 04.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/1806/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: