Рішення № 137226157, 07.05.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/431/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П.,

представники сторін не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Логістик», м. Черкаси

про стягнення 118 116,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Логістик» про стягнення заборгованості за перевезення вантажу у розмірі 118 116,72 грн.

Судові витрати зі судового збору позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за заявкою він надав послуги міжнародного автомобільного перевезення вантажів, що підтверджується відмітками про відправлення та одержання вантажу відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR, а відповідач свого обов`язку з повної та своєчасної оплати не виконав.

Ухвалою від 06.04.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу ухвала надсилалася засобами поштового зв`язку та вручена 10.04.2026.

Відповідач своїм правом у визначений строк на подання відзиву на позов не скористався; будь-які інші письмові заперечення, докази, що впливають на вирішення спору по суті, не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою від 05.05.2026 суд задовольнив клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та забезпечив проведення судового засідання для представника позивача в режимі відеоконференції.

У призначене судове засідання сторони повноважних представників не направили.

07 травня 2026 року від позивача надійшло клопотання, яким він просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.05.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

09 грудня 2025 року між сторонами підписано Заявку № 3507-3 до договору № 0912 від 09 грудня 2025 року на організацію перевезення вантажу міжнародного сполучення, згідно з якою Перевізник позивач зобов`язався виконати на користь відповідача перевезення вантажу (обладнання), вагою 10 т 17 куб 6 м, маршрут руху: Німеччина Україна, дата і час завантаження: 11.12.2025, адреса завантаження: Stahlwerk Annaliutte Max Aicger GmbH& Co.Kg/ 83404 Ainring/ Hammerau, адреса розвантаження: Україна, м. Харків, вул. Шевченка, 325, термін доставки вантажу: 24.12.2025, ставка за перевезення 2400 євро курсу НБУ на день розмитнення авто, умови оплати: 100 %, безготівковий розрахунок, відтермінування платежу протягом 3-5 робочих днів з дати отримання оригіналів документів (Заявка, Рахунок, Акт 2 шт, ЦМР), водій: ОСОБА_1 , автомобіль: MERSEDES BENS НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Перевезення за вказаною заявкою було виконано позивачем, що підтверджується CMR від 11.12.2025, який містить відмітки про відправлення та одержання вантажу.

Позивачем були сформовані акт надання послуг № 2155 від 19.12.2025 та рахунок на оплату.

26 грудня 2025 року ТОВ «Експресс-Транс» надіслало відповідачу пакет документів для здійснення оплати за накладна ТОВ «Нова пошта» № 59001538000484.

Позивач зазначає, що відповідач послуги не оплатив, жодним чином не відреагував.

14 березня 2026 року ТОВ «Експресс-Транс» надіслало відповідачу вимогу щодо сплати наданих послуг та повторно пакет документів для здійснення оплати за накладною Укрпошти № 0741600467921. Відповідач також жодним чином не відреагував.

Сторонами погоджена вартість транспортних послуг у розмірі 2400 євро (за курсом НБУ на дату розмитнення 11.12.2025 EUR/UAH - 49,2153), що становить 118 116,72 грн.

Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Предметом спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у зв`язку з невиконанням відповідачем умов заявки на організацію перевезення вантажу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення з таких підстав.

Статтею 3 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є договором перевезення.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 ЦК України).

Згідно з ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем послуг з перевезення за Заявкою № 3507-3 від 09.12.2025 на суму 118 116,72 грн, настав.

Відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних і допустимих доказів виконання в повному обсязі та своєчасно своїх зобов`язань не надав, тому суд дійшов висновку щодо задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Логістик» (м. Черкаси, вул. Шулежко праведниці, буд. 100, оф. 1) ідентифікаційний код юридичної особи 45903668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» (вул. Хоткевича Гната, 5, оф. 4, м. Київ, 02094; адреса для листування: вул. Завбірська, 17-А, с. Погреби, Броварський район, Київська область, 07416; ідентифікаційний код юридичної особи 33739797)

118 116,72 грн основного боргу,

3328,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 08 червня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз