Рішення № 137226100, 09.06.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/663/26

Провадження № 2/945/1120/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

24 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - позивач) через свого представника Наваренка В.Г. звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 09 вересня 2019 року був укладений договір про надання кредиту № 491010756, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у сумі 19 898,32 грн, строк кредиту 24 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39.90 %. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» був укладений договір факторингу, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором від 09.09.2019 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ».

23 лютого 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» був укладений договір факторингу, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором від 09.09.2019 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», і станом на 23.02.2021 року заборгованість за кредитом становила 28 399,56 грн.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснював щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови договору та не виконує взяті на себе зобов`язання, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 28 399,56 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 200 грн.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 березня 2026 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» прийнято до розгляду, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.

У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» не з`явився, 31 березня 2026 року в системі «Електронний суд» представником позивача Плачиндою Костянтином Олександровичем сформовано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, з якої слідує, що позивач зазначені вимоги у позовній заяві підтримує у повному обсязі, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, до суду повернулись конверти із копіями матеріалів цивільної справи та судовими повістками з відміткою «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні із долучених до позовної заяви доказів встановлено, що 07 серпня 2019 року до АТ «Альфа-Банк» звернувся із Анкетою - Заявою ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг (а.с. 5).

Згідно Оферти на укладення Угоди про надання кредиту № 491008847 від 07.08.2019, АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у сумі 21 115 грн 42 коп., строк кредиту 24 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39.90 % (а. с. 7).

Відповідно до додатку № 1 до Угоди про надання кредиту, сторонами погоджено та підписано графік платежів (а. с. 7 на звороті).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

За такого, оскільки кредитний договір передбачає зобов`язання кредитора надати відповідний кредит, такий договір є консенсуальним та є укладеним з моменту досягнення у письмовій формі згоди його сторін по усім істотним для нього умовам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).

22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» укладено Договір факторингу №1, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» право вимоги за договорами кредиту, перелік яких наведено в Додатку 1-1 до Договору. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права, які належать Клієнту за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами (а. с. 8-12 та на зворотах).

23 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» укладено Договір факторингу № 01-23-02/21, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» право вимоги за договорами кредиту, перелік яких наведено в Додатку 1-1 до Договору. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права, які належать Клієнту за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами (а. с. 14-18 та на зворотах).

З Витягів з Додатку до Договору факторингу № 1 та Додатку до Договору факторингу № 01-23-02/21 вбачається, що до ТОВ «ФК Форт» 22.02.2021 перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 491010756 від 09.09.2019. Аналогічно, до ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» 23.02.2021 перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 491010756 від 09.09.2019 (а. с. 21, 22).

Разом з тим, до позовної заяви долучено Оферту на укладення Угоди про надання кредиту № 491008847 від 07.08.2019.

Отже, слід зазначити, що матеріали цивільної справи не містять належних та допустимих доказів того, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 491010756 від 09.09.2019, який був предметом договорів факторингу.

Крім того, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

При цьому, згідно пункту 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання.

Отже, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20.

Надана виписка з рахунку приватного клієнта (а. с. 23, 24) не приймається до уваги судом, так як не підписана посадовою особою банку та не містить обов`язкові реквізити. Розрахунок боргу складений представником позивача в односторонньому порядку, залежить від його волевиявлення, не є первинним документом та не підтверджує ні факт користування відповідачем кредитними коштами, ні факт наявності заборгованості.

У своїй позовній заяві представник позивача просив розглянути справу у його відсутність в порядку спрощеного позовного провадження.

Подавши до суду таке клопотання, позивач, тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

За таких обставин, суд констатує про відсутність належних та допустимих доказів того, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 491010756 від 09.09.2019, що відповідачу відкрито рахунок, надані кредитні кошти, що він користувався ними та порушив свої зобов`язання з повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. Отже, не підтверджено і перехід права вимоги до позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, а тому судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141 ст. ст. 258, 259, ст. 264, 265, 280-282 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена ЛОПІНА