Ухвала суду № 137225931, 08.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/366/26

УХВАЛА

іменем України

"08" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 34957,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 квітня 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» уклало з відповідачкою договір про відкриття кредитної лінії №1374-2540 продукту «CreditKasa». Відповідно до вказаного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відкрило на користь відповідачки кредитну лінію з кредитним лімітом у розмірі 7900,00 грн зі строком користування коштами протягом 300 календарних днів (який складається з базових періодів кредитування строком 30 календарних днів кожен), а відповідачка зобов`язалася повернути кредит до 25 січня 2025 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2,5 % за кожен день користування коштами від суми залишку заборгованості за кредитом (стандартна процентна ставка).

Позичальниця свої зобов`язання належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 34957,50 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 7900,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 27057,50 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1374-2540 продукту «CreditKasa» від 01 квітня 2024 року в розмірі 33219,50 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 7900,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 25319,50 грн, а також судові витрати в розмірі 2529,28 грн.

06 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочення виконання вищевказаного рішення суду на 12 місяців, обґрунтовуючи її тим, що вона перебуває в складному фінансовому становищі.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, надіслала заяву про розгляд обумовленої заяви за її відсутності.

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Дослідивши заяву та надані докази, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення вищевказаних питань суд обов`язково має враховувати також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Між тим, відповідачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість виконання рішення суду.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні виключні підстави в розумінні ст. 435 ЦПК України, ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» для розстрочення виконання рішення суду, а тому заява відповідачки про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.258-260,435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.В.Лузан