Ухвала суду № 137225655, 02.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/12866/26

Провадження № 1-кс/127/4996/26

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

02 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, що полягає в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за заявою ОСОБА_3 від 13 квітня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, що полягає в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за заявою ОСОБА_3 від 13 квітня 2026 року.

Скарга мотивована тим, що 13.04.2026 ОСОБА_3 звернувся до Вінницької обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Після спливу 24-годинного терміну, тобто 14.04.2026, заявник звернувся до Вінницької обласної прокуратури із проханням надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, на що йому повідомили, що заяву зареєструвати не встигли у зв`язку із надмірним навантаженням. В наведеному ОСОБА_3 вбачає порушення уповноваженими особами Вінницької обласної прокуратури норм чинного кримінально-процесуального законодавства, зокрема положень, передбачених статтею 214 КПК України, та допущення протиправної бездіяльності, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даною скаргою.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку.

Разом з тим, прокурором відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 26.05.2026 до суду була подана заява про розгляд скарги за його відсутності, у якій прокурором також зазначено, що він заперечує проти задоволення вимог скарги, а також додає та просить долучити до матеріалів справи копії заяви ОСОБА_3 від 13.04.2026, супровідного листа до неї від 13.04.2026 та відповіді за результатами розгляду Гайсинським РУП ГУНП у Вінницькій області.

Згідно вимог ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.

З огляду на наведене, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення учасників процесу, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дану скаргу за відсутності учасників судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Тож судовий розгляд здійснювався за відсутності фіксації процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.

Так згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Під час судового розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що 13.04.2026 ОСОБА_3 звернувся до Вінницької обласної прокуратури із заявою про можливе вчинення співробітниками Гайсинського МБТІ кримінального правопорушення.

Відповідно до супровідного листа Вінницької обласної прокуратури №09/1-1149ВИХ-26 від 13.04.2026 заяву ОСОБА_3 від 13.04.2026 надіслано для розгляду, перевірки викладених у ній доводів та вжиття, за необхідності, відповідних заходів реагування до Гайсинської окружної прокуратури, якої дане звернення в свою чергу було направлено до Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.

За змістом повідомлення Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області від 11.05.2026, адресованого ОСОБА_3 , його звернення розглянуто, однак в ході проведення перевірки працівниками поліції не було підтверджено інформації щодо можливих протиправних дій з боку працівників Гайсинського МБТІ.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач та прокурор.

Отже, обов`язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені в ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, зокрема: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Також, згідно з ч. 1 розділу 2 Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, до Реєстру вносяться відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб тощо), суб`єктивна та об`єктивна сторони кримінального правопорушення.

Діючим КПК України передбачена спрощена процедура початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки викладених в заяві обставин), яка полягає в тому, що для внесення відомостей до ЄРДР необхідно лише перевірити зміст самої заяви про кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній конкретних, відомих заявнику обставин об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). При цьому такі обставини мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя приділяє особливу увагу змісту звернення заявника до правоохоронного органу та мотивів прийняття відповідним органом рішення про відмову у внесенні на підставі даної заяви відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому слідчий суддя, не вдаючись в оцінку доказів та з`ясування фактичних обставин справи, на даній стадії перевіряє, чи дійсно в повідомленні містяться конкретні об`єктивні дані, що можуть свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення, та враховує, що до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування не належить здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а законом передбачено лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Суд також враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

За змістом заяви ОСОБА_3 від 13.04.2026 він «24.03.2026 року звернувся до Керівника комунального підприємства «Гайсинське МБТІ» ОСОБА_5 з вимогою в терміни внести та зареєструвати технічний паспорт до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який був виготовлений Гайсинським бюро технічної інвентаризації 21.01.2008 року на житловий будинок… та надати відповідні докази.

Однак, дана особа безпідставно вимагала від мене замовити у неї виготовлення в неї технічний паспорт та за це її сплатити 6 тисяч гривень.

…остання шантажувала мене та погрожувала, що вона не внесе технічний паспорт до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва до поки я її не сплачу ці кошти.

…Половину награбованих коштів, вона відстьогувала своєму барону Голові Вінницької обласної ради ОСОБА_6 , який мав її прикривати у разі надходження скарг щодо неправомірних її дій».

При цьому, як зазначається в листі Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області від 11.05.2026, «під час розгляду даного звернення було встановлено, що… під час проведення перевірки щодо реєстрації технічного паспорту працівниками МБТІ було з`ясовано, що документ виготовлений на особу, яка на даний час є покійною. У зв`язку з цим внести до реєстру отримані документи не представляється можливим. Вам… було роз`яснено дану проблеми та повідомлено, що для реєстрації вказаних документів потрібно виготовляти новий технічний паспорт на особу, яка, можливо, успадкувала даний будинок».

Як зазначалось раніше, частина перша статті 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та підтверджена Верховним Судом.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (справа «Артіко проти Італії» від 13.05.1980), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

На переконання слідчого судді, звернення заявника в даному випадку містить припущення щодо незаконної, на його думку, діяльності осіб із зазначенням лише власних тверджень щодо її протиправності. Однак внесення до ЄРДР неконкретних тверджень, у тому числі припущень заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення.

Дослідивши зміст заяви ОСОБА_3 та враховуючи наведені вище обставини, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність з боку уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури допущеної протиправної бездіяльності, адже звернення заявника не було проігнороване чи іншим чином залишене без відповідного аналізу.

У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як передбачено статтею 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись 22, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, що полягає в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за заявою ОСОБА_3 від 13 квітня 2026 року залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_7