Ухвала суду № 137225474, 09.06.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

09.06.2026

Справа №150/547/19

Провадження по справі №6/150/13/26

УХВАЛА

09 червня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі: Савковій С.А.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», первісний стягувач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , третя особа Могилів Подільський відділ державної виконавчої служби у Могилів Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого документу,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 02.01.2020 Чернівецьким районним судом Вінницької області по цивільній справі №150/547/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від від 12.09.2017 у розмірі 15482 гривень 02 копійок, а також судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог представник заявника зазначив, що на примусовому виконанні Могилів Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №61330260 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

03.05.2020 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача.

22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 . Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

У судове засідання учасники не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення відповідної кореспонденції.

Представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС`в поданій до суду заяві просив розгляд справи про заміну стягувача у виконавчому провадженні провести без участі представника.

Інші сторони у судове засідання не з`явились, однак, їх неявка не перешкоджає розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження, тому суд вважає за можливе слухати справу у відсутності осіб, за наявними матеріалами справи.

Копію ухвали суду про прийняття до розгляду заяви ТОВ ««КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого листа, а також судову повістку було направлено боржнику ОСОБА_1 на адресу, зазначену в заяві рекомендованим поштовим відправленням.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, боржник належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Таким чином, боржник ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджено надсилання товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «КАПІТАЛРЕСУРС» учасникам справи заяви про заміну сторони виконавчого провадження з доданими документами. Із зазначеного слідує, що учасникам справи забезпечено можливість для ознайомлення зі змістом заяви про заміну сторони виконавчого провадження, доводами заявника та подачі визнань чи то заперечень проти цього з наданням відповідних аргументованих заперечень. Однак, жодних заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши і оцінивши додані до неї копії документів, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист №150/547/19 від 02.01.2020, про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором (далі виконавчий лист).

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

На примусовому виконанні Могилів Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №61330260 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

03.05.2020 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення, є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і за її межами. Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п. 41 рішення ЄСПЛ «Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року).

За змістом ч.ч.1, 2, 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична особа або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судова практика підтверджує, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року №6-122-цс13.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 761/14076/14-ц, від 25 квітна 2018 року у справі № 2-Н-148/09, від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 03 травня 2018 року у справі № 409/559/15-ц.

Згідно з частиною четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувана або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником. Тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Якщо виконавче провадження відсутнє, заміна сторони виконавчого провадження можлива та необхідна, так як не замінивши сторону, вона не зможе повторно звернутися до державної виконавчої служби, що передбачено Законом (правові висновки Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: ухвала від 22 січня 2014 у справі №6-46843св13; ухвала від 17 вересня 2014 у справі №6-16839св14; ухвала від 25 березня 2015 у справі №6-2196св15; ухвала від 13 травня 2015 у справі №6-7699св15; ухвала від 08 липня 2015 року по справі № 6-14289св15; ухвала від 04 листопада 2015 у справі №6-13709св15; ухвала від 4 листопада 2015 у справі №6-18867св15; ухвала від 30 вересня 2015 у справі №6-17432св15 та інші).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на зазначене, відсутність можливості звернення заявника до органів ДВС без зміни сторони у виконавчому провадженні не дає можливості ТОВ ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» отримати задоволення за грошовим зобов`язанням Боржника перед Кредитором, що є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації гарантованого Конституцією України «права на суд» та обов`язкового виконання судових рішень.

Отож, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло всіх прав кредитора ТОВ «Інстафінанс», у тому числі й на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором, де боржником є ОСОБА_1 , а тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин 1, 2 ст.442 ЦПК у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Підставою правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво в матеріальних (майнових) правовідносинах, тобто перехід суб`єктивних майнових прав чи обов`язків від одного суб`єкта майнових правовідносин до іншого на підставі договору.

Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 до заявника перейшли права вимоги до боржника в повному обсязі.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Згідно ч.1 ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Порядок вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження визначається статтею 442 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК, ст. 442 ЦПК, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви щодо заміни сторони виконавчого провадження, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що одним із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до п.п. 17.4 розділу XIII Перехідних пложень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Як свідчать дані автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» згідно рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 22.11.2019 у справі №150/547/19 (провадження по справі №2/150/234/19) стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.09.2017 року у розмірі 15482 (п`ятнадцяти тисяч чотирьохсот вісімдесяти двох) гривень 02 копійок, яка складається із наступного:

- 7524,35 грн. заборгованість за тілом кредиту;

- 6286,58 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 457,66 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

- а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 713,43 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнутиоіз ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати, понесені при зверненні до суду - судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1921 (однієї тисячі дев`ятсот двадцяти однієї) гривні 00 копійок.

Вище зазначене судове рішення набрало законної сили 24.12.2019.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.. У ч.2 вказаної статті зазначено, що строки, встановлені у ч.1 вказаної статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Згідно п.17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконання документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні та видачі дублікату виконавчого документу.

Перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачі дублікату виконавчого документу, оскільки, вони підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

Керуючись п. 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, ст., ст.11, 512, 514, 515 ЦК України, ст., ст. 55, 258, 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», первісний стягувач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , третя особа Могилів Подільський відділ державної виконавчої служби у Могилів Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого документу, - задоволити.

Замінити сторону виконавчого провадження, зокрема, стягувача - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923, адреса: 04073, м.Київ, проспект Степана Бандери, буд.28А) у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого документу, виданого 02.01.2020 Чернівецьким районним судом Вінницької області по справі №150/547/19 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 12.09.2017.

Видати стягувачу товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа згідно рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 22.11.2019 по цивільній справі №150/547/19 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №б/н від 12.09.2017.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК