Ухвала суду № 137225218, 08.06.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08 червня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/687/25 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Багрій В.Ю.

розглянув матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни, АДРЕСА_1

до відповідача Meest-Germany GmbH, адреса: Vor der Struth 1, 57627 Hachenburg, Germany (HRB7400 Amtsgericht Montabaur 236013206, НОМЕР_1 , Sparkasse Westerwald Sieg DE48 5735 1030 0002 1244 85 MALADE51AKI)

про стягнення 33 388,56 Євро, що еквівалентно 1 624 500,35 грн

Представники сторін у підготовче засідання не прибули.

Згідно з ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Суть справи:

18.11.2025 до Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни про стягнення з відповідача Meest-Germany GmbH, Vor der Struth 1, 57627 Hachenburg, заборгованості в загальній сумі 33 388,56 євро, що еквівалентно 1 624 500,35 грн, в тому числі 12 614,40 Євро боргу та 20 774,16 Євро пені.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №РЕ-09112023 від 09.11.2023 в частині розрахунків із позивачем щодо поставленого товару або повернення товару, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 12 614,40 Євро боргу та нараховано 20 774,16 Євро пені.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20 листопада 2025 року позовну заяву б/н від 13.11.2025 (вх.№780 від 18.11.2025) Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

20 листопада 2025 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 20.11.2025 (вх. №8207).

21 листопада 2025 року від позивача до господарського суду надійшла заява б/н від 21.11.2025 (вх. №8212 від 21.11.2025) із додатками, з яких вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які було вказано в ухвалі суду від 20.11.2025.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 21 травня 2026 року о 10:00 год. Крім того, звернувся до уповноваженого органу Німеччини - Ministerium der Justiz, Rheinland-Pfalz, Ernst-Ludwig- StraЯe, 3, 55116 Mainz із судовим дорученням про вручення судових та позасудових документів у справі №921/687/25 для вручення відповідних документів в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, відповідачу - Meest-Germany GmbH, адреса: Vor der Struth 1, 57627 Hachenburg, Germany (HRB7400 Amtsgericht Montabaur 236013206, DE236013206, Sparkasse Westerwald Sieg DE48 5735 1030 0002 1244 85 MALADE51AKI). Також, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи та зупинив провадження у справі №921/687/25.

Ухвалою суду від 20.02.2026 задоволено заяву №19/02/26 від 19.02.2026 (вх. № 1331 від 20.02.2026) представника Meest-Germany GmbH адвоката Сколоздри Володимира Романовича, про надання йому доступу до електронної справи №921/687/25 в підсистемі "Електронний суд".

20 лютого 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від представника Meest-Germany GmbH адвоката Сколоздри Володимира Романовича надійшов відзив на позовну заяву б/н від 19.02.2026 (вх. №1334 від 20.02.2026) згідно якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

24 лютого 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 23.02.2026 (вх. №1443 від 24.02.2026) згідно якої останній просить суд визнати доводи відзиву на позовну заяву необґрунтованими та не враховувати їх при прийнятті рішення у цій справі.

25 лютого 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 23.02.2026 (вх. №1447 від 24.02.2026) аналогічна за змістом відповіді на відзив б/н від 23.02.2026 (вх. №1443 від 24.02.2026) із долученням до неї доказів на підтвердження надіслання її відповідачу.

03 березня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від представника Meest-Germany GmbH адвоката Сколоздри Володимира Романовича, надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 02.03.2026 (вх. №1639) у яких останній наводить свої аргументи та пояснення на спростування доводів позивача, які викладені ним у відповіді на відзив.

23 березня 2026 року до суду від уповноваженого органу Німеччини надійшло повідомлення щодо вручення судових та позасудових документів у справі №921/687/25 (вх. №2288).

Ухвалою суду від 14.05.2026 задоволено заяву б/н від 13.05.2026 (вх. №3714 від 14.05.2026) представника відповідача адвоката Сколоздри Володимира Романовича, про його участь у судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 14.05.2026 відмовлено в задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни адвоката Олексієнка Олександра Олексійовича б/н від 11.05.2026 (вх. №3735 від 14.05.2026) про участь у судовому засіданні 21.05.2026 о 10:00 год. в режимі відеоконференції у справі №921/687/25, проведення якої останній просив доручити Фастівському міськрайонному суду Київської області.

Поряд з цим, у зв`язку з перебуванням судді Охотницької Н.В. у період з 20.05.2026 по 02.06.2026 у відпустці, підготовче засідання, призначене у справі №921/687/25 на 21 травня 2026 року о 10:00 год., не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2026 поновлено провадження у справі №921/687/25 та повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у справі №921/687/25, відбудеться 03 червня 2026 року о 09:05 год.

25 травня 2026 року до суду від представника позивача Олексієнка Олександра Олексійовича, надійшла заява б/н від 24.05.2026 (вх. №4030) згідно якої останній просив суд постановити ухвалу суду про проведення судового засідання, що призначене до розгляду на 03 червня 2026 року о 09 год. 05 хв., у режимі відеоконференції між Господарським судом Тернопільської області та Фастівським міськрайонним судом Київської області (вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500).

Ухвалою суду від 26.05.2026 відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни адвоката Олексієнка Олександра Олексійовича б/н від 24.05.2026 (вх. №4030 від 25.05.2026) про участь у судовому засіданні 03.06.2026 о 09:05 год. в режимі відеоконференції у справі №921/687/25 з підстав, зазначених у відповідній ухвалі. При цьому суд зауважив, що у випадку відсутності технічної можливості для бронювання залів ВКЗ у відповідному суді, заявник не позбавлений права, звернутися із клопотанням про участь у судовому засіданні у цій справі в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду або поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації.

01 червня 2026 року до суду від представника позивача адвоката Олексієнка Олександра Олексійовича, надійшла заява б/н від 31.05.2026 (вх. №4228 від 01.06.2026) відповідно до якого заявник, з метою забезпечення права позивача на ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, просив суд надати йому доступ до електронної справи №921/687/25 в підсистемі "Електронний суд". Вказану заяву ухвалою суду від 03.06.2026 задоволено.

Також, 01 червня 2026 року до суду від представника позивача адвоката Олексієнка Олександра Олексійовича, надійшла заява б/н від 31.05.2026 (вх. №4226), згідно якої заявник просить суд зупинити провадження у справі №921/687/25 за позовною заявою фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни до Meest-Germany GmbH про стягнення заборгованості за договором поставки в загальній сумі 33 388,56 євро, що еквівалентно 1 624 500,35 грн, в тому числі 12 614,40 Євро боргу та 20 774,16 євро пені, до виконання судового доручення компетентним судом Федеративної Республіки Німеччина щодо проведення судового огляду товару та надходження відповіді про виконання міжнародного судового доручення; поновити провадження у справі №921/687/25 після надходження результатів виконання судового доручення компетентного суду Федеративної Республіки Німеччина.

До вказаної вище заяви в якості додатку долучено заяву про забезпечення доказів шляхом судового огляду б/н від 24.05.2026 (вх. №4226-1 від 01.06.2026) з перекладом з української на німецьку мову від 26.05.2026, згідно якої останній просить суд забезпечити докази у справі №921/687/25 шляхом проведення судового огляду товару, поставленого за Договором №РЕ09112023 від 09.11.2023 року; здійснити огляд за місцезнаходженням складу відповідача: Vor der Struth, 1, 57627, Hachenburg, Germany; у порядку міжнародної правової допомоги направити відповідне судове доручення компетентному суду Федеративної Республіки Німеччина, щодо проведення огляду із фіксацією: фактичної наявності товару; кількості товару; асортименту; маркування; упаковки; стану товару; умов зберігання; фото- та відеофіксації; зобов`язати відповідача забезпечити безперешкодний доступ до складського приміщення та товару для проведення огляду; попередити відповідача про наслідки перешкоджання огляду або ненадання доступу.

У підготовчому засіданні 03.06.2026, враховуючи усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, беручи до уваги надходження від позивача заяви про забезпечення доказів шляхом судового огляду б/н від 24.05.2026 (вх. №4226-1 від 01.06.2026), яка згідно норм ст. 112 ГПК України підлягає розгляду у судовому засіданні в загальному порядку, не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду, враховуючи неможливість вирішення в даному підготовчому засіданні завдань підготовчого провадження, визначених ст. 177 ГПК України, з метою надання сторонам, передбаченого ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд відклав підготовче засідання на 08 червня 2026 року о 14:15 год., та встановив відповідачу строк до 05.06.2026 для надання письмових пояснень щодо заяви позивача б/н від 31.05.2026 (вх. №4226) про зупинення провадження у справі та заяви про забезпечення доказів шляхом судового огляду б/н від 24.05.2026 (вх. №4226-1 від 01.06.2026), без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представника відповідача повідомлено в режимі відеоконференції, а позивачу надіслано відповідну ухвалу.

08.06.2026 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№4383) на заяви позивача про зупинення провадження у справі та про забезпечення доказів шляхом судового огляду, які сформовані в системі "Електронний суд" 05.06.2026. Зокрема, щодо заяви про забезпечення доказів шляхом судового огляду представник відповідача просить врахувати, що в електронному повідомленні, надісланому 06.06.2024, позивач просила надіслати фото товару на складі і повідомила, що буде офіційно забирати товар. Фото товару було надіслано позивачу електронним повідомленням від 12.06.2024. У відповідь на це повідомлення позивач не запросила додаткових фото чи відео, а відповідно питань щодо умов зберігання, стану товару тощо у позивача не було. Після цього повідомлення комунікація між сторонами велась щодо порядку повернення товару в Україну. В електронному повідомленні від 29.07.2024 позивач знову вказала про повернення товару та підтвердила отримання коштів за реалізований товар. Таким чином, відповідач повністю виконав свій обов`язок в частині повідомлення позивача про відмову від нереалізованого товару, у той час як ФОП Мельник Т.С. не забирає нереалізований товар зі складу відповідача, хоча неодноразово вказувала про намір повернення такого товару. Відповідач не чинить жодних перешкод позивачу у доступі до товару для його огляду та вивезення з території відповідача, а навпаки всіма можливими способами намагався сприяти позивачу в організації повернення товару в Україну. У зв`язку з чим припущення, які наводить представник позивача, щодо втрати товару, погіршення його стану, невідповідності кількості тощо не підтверджуються жодним доказом, а сам представник позивача у заяві про забезпечення доказів не надає жодних аргументів на підтвердження висловлених припущень.

Звертає увагу, що конструкція норми ч.1 ст.110 ГПК України стосовно заходів забезпечення доказів застосовується саме щодо засобів доказування. Проте, виходячи з підстав та предмета позову, сам по собі товар не є предметом спору в межах даної справи. Якщо припустити, що під час повернення нереалізованого товару позивачу, останнім буде виявлено невідповідність кількості, якості чи взагалі відсутність товару (про ці обставини вказує представник позивача як обґрунтування забезпечення доказів), у такому випадку позивач матиме право пред`явити відповідні претензії та звернутись до суду з відповідним позовом з іншими підставами та предметом.

Щодо заяви про зупинення провадження у справі, то вважає що допоки суд не задовольнить заяву представника позивача про забезпечення доказів, така заява є передчасною.

Враховуючи зазначене, представник відповідача просить у задоволенні заяв позивача про зупинення провадження у справі та про забезпечення доказів шляхом судового огляду відмовити.

08.06.2026 від представника позивача надійшли заперечення проти наданих пояснень відповідача від 05.06.2026 (вх.№4384), сформовані у системі "Електронний суд" 06.06.2026, у яких останній не погоджується з наведеними доводами та міркуваннями, викладеними у письмових поясненнях відповідача. Зокрема, просить врахувати, що предметом заяви про забезпечення доказів є не встановлення вини відповідача, а фіксація фактичного стану товару, який більше двох років перебуває під виключним контролем відповідача на території іноземної держави. При цьому відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу того, що товар фактично існує станом на день розгляду справи, знаходиться в заявленій кількості та належним чином зберігається. А фотографії, на які посилається відповідач, були зроблені ще у червні 2024 року та не підтверджують стан товару у 2026 році, отже відсутні будь-які об`єктивні докази того, що товар існує в тому самому стані та обсязі, що й два роки тому.

Вважає помилковим твердження відповідача про те, що товар не є предметом доказування, оскільки факт існування товару, його кількість, комплектність та стан безпосередньо впливають на встановлення фактичних обставин справи та оцінку доводів сторін.

Щодо наявності ризику втрати доказів, то представник позивача посилається на те, що товар перебуває: на території іноземної держави; поза юрисдикцією українського суду; під одноосібним контролем відповідача; без будь-якого контролю з боку позивача. Більше того, з моменту повідомлення про відмову від товару минуло понад два роки. За таких умов існує об`єктивна можливість: втрати товару; зміни його кількості; пошкодження; псування; реалізації третім особам; переміщення в інше місце, що свідчить про наявність обґрунтованого ризику утруднення їх отримання у майбутньому. При цьому можливість або неможливість фізичного прибуття позивача до Німеччини не усуває необхідності судової фіксації доказів. Результати огляду, проведеного судом у встановленому законом порядку, матимуть значно вищу доказову силу, ніж односторонні твердження будь-якої зі сторін.

Позивач також просить врахувати, що відповідач визнає обставину перебування товару на його складі та що тривале зберігання такого товару завдає відповідачу збитків. Вказане, на думку заявника, фактично підтверджує існування ризику переміщення товару відповідачем, реалізації, утилізації або іншого відчуження в майбутньому, та обґрунтовує необхідність негайного забезпечення доказів.

Вважає, що зупинення провадження є логічним та необхідним процесуальним наслідком у випадку направлення міжнародного судового доручення. Без отримання результатів огляду товару суд буде позбавлений можливості всебічно та повно встановити фактичні обставини справи.

Крім того, 08.06.2026 на адресу суду надійшли заперечення позивача (вх.4410) проти наданих пояснень відповідача від 05.06.2026, які відправлені засобами поштового зв`язку, і є аналогічні за змістом до тих, що надіслані через систему "Електронний суд" (вх.№4384 від 08.06.2026); а також письмові пояснення щодо наданих пояснень представника відповідача від 05.06.2026 (вх.№4409 від 08.06.2026), у яких позивач наголошує, що відповідач не надав жодного актуального доказу того, що станом на день розгляду заяви спірний товар фактично існує, перебуває у заявленій кількості та належному стані, а посилання на фотографії від червня 2024 року не підтверджують стан товару через два роки; саме наявність, кількість та стан товару покладені відповідачем в основу своїх заперечень проти позову, а тому такі обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору.

В підготовче засідання 08.06.2026 представники сторін не прибули, також представник відповідача не взяв участь в режимі відеоконференції, хоча про дату, час та місце проведення засідання сторін повідомлено належним чином та у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 1-3 ст.112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Враховуючи зазначене, за наявності в матеріалах справи викладених позицій сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяв позивача про забезпечення доказів шляхом судового огляду та про зупинення провадження у цій справі за відсутності представників сторін.

Згідно з п.п. 7, 10, 12 ч. 2 ст. 182 ГПК України суд у підготовчому засіданні, зокрема, з`ясовує чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши заяву позивача (вх.№4226-1 від 01.06.2026) про забезпечення доказів шляхом судового огляду, а також пояснення представника відповідача (вх.№4383 від 08.06.2026), заперечення проти наданих пояснень відповідача (вх.№4384 та вх.№4410 від 08.06.2026), письмові пояснення позивача (вх.№4409 від 08.06.2026), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-4 ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (ч.5 ст.112 ГПК України).

За приписами ч.1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Слід зазначити, що забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Таким чином, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. Водночас збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.

Заходи забезпечення доказів вживаються судом саме з метою збереження доказу, на який посилається учасник справи, та запобіганню неможливому або утрудненому поданню учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції, тому такі заходи спрямовані на недопущення знищення чи втрати доказів.

Крім цього, забезпечення доказів надає додаткову гарантію не лише збереження доказів, а й їх дослідження судом, позаяк застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ.

Вжиття заходів забезпечення доказів є обґрунтованим лише у разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Обов`язок обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів покладається саме на заявника.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.1 ст.73 ГПК України).

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення доказів, заявник вказує на те, що хоча відповідач і посилається у відзиві, що нереалізований товар знаходиться на складі відповідача за адресою: Фор дер Штрут, 1, 57627, Гахенбург, Німеччина (Vor der Struth, 1, 57627, Hachenburg, Germany), разом з тим: фактичне місцезнаходження товару не підтверджене; кількість товару не підтверджена; стан товару не підтверджений; відсутні докази збереження товару на даний час. Товар перебуває під повним контролем відповідача, позивач доступу до складу не має.

З огляду на тривалий строк утримання товару (з грудня 2023 року), позивач вважає, що існує реальний ризик: втрати товару; його реалізації третім особам; пошкодження; зміни кількості; утилізації. Надалі встановити фактичний стан товару може стати неможливим або істотно утрудненим.

Заявник також вказує на те, що фактична наявність та стан товару є ключовими для встановлення обставин про те чи дійсно товар збережений; чи відповідає його кількість заявленій; чи перебуває товар у первісному стані; чи не був він реалізований або втрачений. У разі відсутності товару або його пошкодження, то це свідчитиме про недобросовісність відповідача; безпідставне утримання майна; неможливість фактичного повернення; збереження обов`язку з оплати товару. А оскільки склад знаходиться на території Федеративної Республіки Німеччина, проведення огляду потребує направлення судового доручення компетентному суду Німеччини в порядку міжнародної правової допомоги.

Разом з тим, суд зауважує, що спір, що розглядається у цій справі, виник щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача 12614,40 Євро боргу та 20774,16 Євро пені за поставлений згідно Договору поставки №РЕ-09112023 від 09.11.2023 товар, який не був повернутий позивачу. При цьому кількість нереалізованого товару (1752 шт.) та його вартість, позивач визначає у позовній заяві, і вказана обставина відповідачем не заперечується (зокрема, додана до матеріалів справи електронна переписка містить повідомлення від 10.04.2024 о 20:38 представника відповідача Ойовича Михайла Івановича, про повернення нереалізованого товару загальною кількістю 1752 штуки).

Слід зазначити, що алгоритм і порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить, у першу чергу, від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування.

Відтак, спір у цій справі є спором, що виник на підставі Договору поставки №РЕ-09112023 від 09.11.2023 та стосується розрахунків за поставлений і нереалізований товар, виходячи із визначеної сторонами його вартості. Такий спір не пов`язаний безпосередньо із поверненням нереалізованого товару (де мало б значення його безпосереднє місцезнаходження, його стан і кількість). Товар не може вважатися доказом у цій справі, оскільки предметом доказування у цій справі є наявність правових підстав (з урахуванням норм чинного законодавства та положень укладеного сторонами договору) для оплати відповідачем поставленого товару.

Також, суд погоджується із запереченнями представника відповідача про те, що позивачем не обґрунтовано існування обставин, які свідчать про те, що доказ, тобто товар, може бути втрачений у майбутньому, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом (тобто у майбутньому) неможливим або утрудненим як обов`язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст. 110 Господарського процесуального кодексу України. Натомість представник позивача наводить припущення про те, який стан товару станом на зараз, що не відповідає суті та меті інституту забезпечення доказів. При цьому наведене обґрунтування не містить жодних об`єктивних фактів, які б підтверджували та дійсно обґрунтовували припущення представника.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, забезпечення доказів застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ.

Підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що вони будуть втрачені або подача потрібних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Окрім того суд зауважує, що відповідно до ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК України).

Суд відзначає, що вказана заява про забезпечення доказів шляхом огляду подана вже після подання заяв по суті справи (в тому числі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив), тоді як позивачем про неможливість подання доказів чи необхідність витребування доказів не зазначалось.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки заявником не обґрунтовано необхідності забезпечення доказів у справі №921/687/25 шляхом проведення судового огляду товару, поставленого за Договором №РЕ09112023 від 09.11.2023, за місцезнаходженням складу відповідача: Vor der Struth, 1, 57627, Hachenburg, Germany, у задоволенні заяви позивача суд відмовляє.

Враховуючи наведене, відповідно, і відсутні підстави для задоволення заяви позивача про зупинення провадження у цій справі до виконання судового доручення компетентним судом Федеративної Республіки Німеччина щодо проведення судового огляду товару та надходження відповіді про виконання міжнародного судового доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи неявку представників сторін в підготовче засідання, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а також необхідність виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст. 177 ГПК України, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання у цій справі відповідно до ст.183 ГПК України на 18.06.2026 на 09:05 год., про що повідомити представників сторін відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13, 42, 73, 74, 76, 80, 110-112, 177, 181-183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни (вх.№4226-1 від 01.06.2026) про забезпечення доказів шляхом судового огляду відмовити.

2. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мельник Тетяни Сергіївни (вх.№4226 від 01.06.2026) про зупинення провадження у справі №921/687/25 до виконання судового доручення компетентним судом Федеративної Республіки Німеччина щодо проведення судового огляду товару та надходження відповіді про виконання міжнародного судового доручення відмовити.

3. Відкласти підготовче засідання у справі №921/687/25 на 18 червня 2026 року о 09 год. 05 хв. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14А, зал судових засідань №3, 5 поверх.

4. Копію ухвали направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст.6 ГПК України.

Ухвала суду, у відповідності до ст. 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду за правилами, визначеними статтями 255, 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 09.06.2026.

Суддя Н.В. Охотницька