Ухвала суду № 137225124, 09.06.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/380/26

Номер провадження 2/142/465/26

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без руху)

09 червня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , подану в його інтересах представником - адвокатом Камочкіною Анною Юріївною, що знаходиться в м. Одеса Одеської області, вул. Базарна, 36, до ОСОБА_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заяаляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Піщанської селищної ради Вінницької області, що знаходиться в с-щі Піщанка Тульчинського району Вінницької області, вул. Центральна, 36, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, та долучені до неї матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заяаляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Піщанської селищної ради Вінницької області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, в якій представник позивача просить суд зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не чинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її вихованні, визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , наступний спосіб участі у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме дозволити: спілкування на час проходження військової служби батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами телефонного зв`язку та іншими технічними засобами відео, аудіо зв`язку за допомогою будь-яких месенджерів, кожного дня, після 19 години 00 хвилин - зобов`язавши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 організувати спілкування доньки з батьком; проводити час з донькою у період для сумісного відпочинку з батьком під час його відпустки на території України, за попереднім узгодженням за 2 тижні з матір`ю дитини та за бажанням дитини без присутності матері.

В обґрунтування зазначає, що 31 травня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований у Виконавчому комітеті Дмитрашківської сільської ради Піщанського району Вінницької області, про що зроблений актовий запис № 1, що підтверджується копією актовим записом про шлюб, серія І-АМ № 261446 з додатку «Дія». 24.02.2026 року, рішенням Піщанського районного суду Вінницької області у справі № 142/926/25, шлюб між сторонами було розірвано. У період шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про народження, серія НОМЕР_3 з додатку «Дія». Вказаним рішенням судом було ухвалено щодо залишення проживання доньки разом із матір`ю. Спочатку відносини між сторонами стосовно доньки складались нормально. Згодом, через вчинення перешкод з боку Відповідачки у спілкуванні з донькою, Позивач звернувся із заявою до виконавчого комітету Піщанської селищної ради з питання захисту прав дитини щодо визначення способу участі у вихованні доньки. Так, рішенням № 1067 від 17.11.2025 року було визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та спілкування з нею, а саме: матері ОСОБА_2 забезпечити можливість спілкуватися малолітній ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 засобами телефонного зв`язку кожної суботи та неділі в зручний для дитини час; інші питання, що стосуються форми спілкування малолітньої ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 , зокрема побачень та спілкування під час перебування батька у відпустці, вирішувати за спільною згодою, зважаючи на рівність прав та обов`язків обох батьків щодо дитини. Вказане рішення виконавчого комітету Піщанської селищної ради № 1067 від 17.11.2025, Відповідачка виконувала та будь-яких перешкод у спілкуванні та вихованні доньки були відсутні. Однак, у березні 2026 року під час своєї відпустки, Позивач попередньо сповістив Відповідачку про те, що він хоче побачитись з донькою та провести із нею час. На вказане повідомлення, Відповідачка нічого не відповіла, проігнорувала, а тому Позивач не зміг побачитись із донькою. Після повернення Позивача на військову службу, Відповідачка припинила надавати можливість доньці спілкуватись із ним засобами телефонного зв`язку. Враховуючи той, факт, що Позивач є військовослужбовцем та приймає участь у виконанні бойових задач із захисту держави у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф, у нього не завжди виходить вийти на зв`язок у вихідні дні, як передбачено рішенням виконавчого комітету Піщанської селищної ради № 1067 від 17.11.2025. На вказані прохання Позивача, щодо можливості поспілкуватись із донькою у дні коли він не виконує бойові завдання, Відповідачка не приймає до уваги та не йде на компроміс. Позивач з часу погіршення шлюбних відносин, кожного місяця надсилав та продовжує надсилати кошти на утримання доньки, що підтверджується квитанціями, тобто, він ніколи не ухилявся і не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. А тому поведінка Відповідачки, що виражається у перешкоді спілкування батька з донькою, Позивача дуже обурює та непокоїть, оскільки донька Ізабелла втрачає з ним зв`язок як з батьком, так як його участь у вихованні є важливим в житті доньки для її зростання та світосприйняття. Донька - Ізабелла є його єдиною дитиною, яку він любить та хоче спілкуватись з нею попри будь-які непорозуміння між ним та Відповідачкою, яка чинить перешкоди у спілкуванні. Незважаючи на той факт, що Позивач проходить військову службу, він бажає спілкуватись з донькою на час своєї відсутності у режимі телефонних розмов та відео зв`язку (Viber, Telegram, WhatsApp, інші соціальні мережі), а також у разі надання йому відпустки проводити час з донькою. Враховуючи вік дитини та з метою можливості спілкуватись із донькою, Позивач має намір придбати для доньки окремий засіб для зв`язку. Позивач, вважає, що не дивлячись на те, що між ним та Відповідачкою шлюбні відносини припинились, він має усі права щодо участі та виховання дитини. Позивач намагався врегулювати їх спір щодо виховання дитини з Відповідачкою, однак досягти з нею домовленості про побачення або спілкування в режимі телефонних розмов та відео зв`язку з дитиною не вдається. На підставі вище вказаного, у зв`язку з тим, що Відповідачка не виконує рішення виконавчого комітету Піщанської селищної ради № 1067 від 17.11.2025 та Позивач не може домовитись з Відповідачкою щодо участі у вихованні доньки, оскільки вона не бажає мирним шляхом врегулювати вказаний спір, він змушений звернутись до суду з вказаним позовом з метою недопущення негативних наслідків, які будуть впливати на моральний, душевний та фізичний стан дитини.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2026 року дану справу було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 29 травня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2

09 червня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 1296 від 03 червня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Вивчивши зміст позовної заяви та долучених до неї документів, суд приходить до висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасники бойових дій відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", на підтвердження чого до позовної заяви долучено копії посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 .

Разом з тим, частиною другою ст. 133 ЦПК України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пільги щодо сплати судового збору встанволені в ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Зорема, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

При цьому п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", в якому йдеться про справи, пов`язані з порушенням їхніх прав, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно мають бути пов`язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 вересня 2024 року в справі № 567/79/23 зазначила, що згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав». Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання. А тому, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Тобто, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

У даній позовній заяві позивач просить суд усунунти перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини та визначенні способів участі батька у вихованні дитини, тобто даний спір не стосується соціальних прав позивача як учасника бойових дій.

Отже, судовий збір за подання даного позову має бути має бути сплачено позивачем на загальних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 грн. 00 коп.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру встановлений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 грн.

З огляду на викладене, позивачу слід надати суду докази сплати судового збору за вимогу немайнового характеру в розмірі 1331,20 гривень.

Суд зауважує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи викладене, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема, надання доказів сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн за позовну вимогу немайного характеру.

Якщо позивач у встановлений строк відповідно до ухвали суду не виконає зазначені вимоги, то на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 43, 174, 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заяаляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Піщанської селищної ради Вінницької області, про усунення перешкод у спідкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки, про які вказано в ухвалі суду, у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, в тому числі, сплатити судовий збір у зазначеному судом розмірі за реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Він.обл./смт Пiщанка/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858 ; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) ; Рахунок отримувача UA888999980313121206000002890; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачу, що у випадку неусунення зазначених в ухвалі недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Копію ухвали направити позивачу та його представнику..

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: